Комбнована структура шляхів аналізу літературного твору в школі



Сторінка6/12
Дата конвертації27.07.2020
Розмір107 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Світоглядний напрям

Проблемно-тематичний, філософський, ідеаційно-концептуальний аналіз

Світоглядний напрям дослідження зумовлює посилену увагу до змістового та значеннєвого потенціалу літературного тексту. Проте названі особливості художнього матеріалу не можуть бути виражені без використання формальних засобів. Це й зумовлює необхідність розглядати художню концепцію твору в єдності змісту й форми. Учитель та учні мають з’ясувати, яку роль у постановці й розв’язанні порушених автором тем і проблем, у вираженні філософської чи ідеаційно-концептуальної концепції письменника відіграють:



  1. Змістове наповнення сюжету, композиція, хронотоп, особливості їх побудови та розвитку – подієвий, композиційний, хронотопний аналіз.

  2. Психологічні портрети та поведінкові прояви героїв – пообразний аналіз.

  3. Мовно-змістове багатство тексту – словесно-образний аналіз.

  4. Жанрова та стильова специфіка – жанровий і структурно-стильовий аналіз.

Тематичний вимір роману В.Підмогильного «Місто» спонукає розглядати на уроці проблемне питання: людина завойовує місто чи навпаки? Така робота обов’язково включатиме елементи хронотопного аналізу для оцінки ключового образу, міста, та його впливу на головного героя. При цьому необхідно здійснити поглиблене опрацювання ряду сюжетних епізодів (подієвий аналіз), у яких Степан Радченко виявляє свою сутність (пообразний аналіз). До уваги мають бути взяті й жанрові ознаки урбаністичного роману, які, зокрема, й забезпечують зображення внутрішньої трансформації персонажа.

Для вивчення поеми І.Франка «Мойсей» є продуктивним застосування філософського аналізу, зокрема філософсько-історичного. Необхідно використати такі концепти філософсько-історичного мислення, як «історична мета», «історичний шлях», «пасіонарний лідер», «релігійна модель історії». Проте названий вид дослідження відбудеться за умови, якщо вчитель та учні застосують детальний розгляд сюжету поеми (подієвий аналіз), який автор розділив на двадцять композиційних частин (композиційний аналіз). Тільки так можна усвідомити образ історичного шляху, на якому перебувають народ та його пасіонарний лідер – Мойсей. Їх поведінка і внутрішні протиріччя з’ясуються в процесі пообразного аналізу. Усе це призведе до осмислення проблемного питання: здатний український народ зайняти гідне місце в історії чи ні? (проблемно-тематичний аналіз). У такий спосіб можна встановити авторське розуміння концептів світоглядного змісту «Нація» та «Людина» (ідеаційно-концептуальний аналіз).

У старших класах ідеаційно-концептуальний аналіз часто доцільно використовувати як провідний. Зокрема, у процесі вивчення новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)» слід задіяти антропо-, соціо- та теоцентручну системи мислення. Продуктивність такого дослідження буде забезпечено, якщо розглянути особливості змалювання часу й простору громадянської війни (хронотопний аналіз), образів головного героя, носія комуністичної ідеї, членів «чорного трибуналу» та матері, яка є втіленням християнських цінностей (пообразний аналіз). Словесно-образний аналіз допоможе осмислити ряд мовно-художніх деталей, зі допомогою яких письменник втілив і портрет громадянської війни в цілому, і його учасників. На цій основі учні зможуть усвідомити головну тему новели – «роздвоєння революціонера між загальнолюдськими та суто ідеологічними (комуністичними) цінностями» (проблемно-тематичний аналіз». Усе це дасть багатий матеріал для остаточного узагальнення, як саме Микола Хвильовий розуміє концепти «Людина», «Суспільство», «Бог».




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка