Комбнована структура шляхів аналізу літературного твору в школі



Сторінка3/12
Дата конвертації27.07.2020
Розмір107 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
ЛІТЕРАТУРНІ ТВОРИ

Сюжетно-композиційний напрям

Подієвий, композиційний, хронотопний аналіз

Як основні одиниці аналізу обираються сюжетний епізод, більша складова сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), зовнішьокомпозиційна частина, окремий хронотоп. Кожен із названих елементів виступає первинною рамкою, у межах якої відбувається дослідження тексту на уроці. Проте, організовуючи діяльність учнів, словесник має врахувати, що така рамка наповнена змістовими та формально зумовленими властивостями, які й піддаються оцінці. Отже, у межах сюжетних фрагментів, зовнішньокомпозиційних частин, хронотопів учасники навчального процесу можуть виділяти й осмислювати:



  1. Подієву складову (основні події, їх фактичний зміст, спрямованість, виразність) – подієвий аналіз.

  2. Психологічні та поведінкові прояви персонажів – пообразний аналіз.

  3. Мовно-образне багатство – словесно-образний аналіз.

  4. Особливості розгортання тем і проблем – проблемно-тематичний аналіз.

  5. Філософську та ідеаційно-концептуальну наповненість – філософський та ідеаційно-концептуальний аналіз.

  6. Вираження жанрової природи тексту – жанровий аналіз.

  7. Стильову зумовленість зображеного – структурно-стильовий аналіз.

Скажімо, аналіз хронотопу «кононівські поля» в новелі М.Коцюбинского «Intermezzo» дає можливість здійснити цілий ряд допоміжних досліджень: структурно-стильове (виявлення імпресіоністичної естетики), пообразне (оцінка внутрішніх переживань і вражень ліричного героя), словесно-образне (осмислення змісту та ролі мовно-художніх деталей, якими насичено текст), проблемно-тематичне та ідеаційно-концептуальне (опрацювання теми «Людина і Космос»), жанрове (виокремлення рис новели).

Подієвий аналіз драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», наприклад, епізоду «Лукаш вирішує заслати сватів до Килини, а «Той, що в скалі сидить» забирає Мавку», потребує підключення як допоміжних: пообразного (пояснення символічності дій названих персонажів), проблемно-тематичного та ідеаційно-концептуального (осмислення проблеми роздвоєності людської природи між матеріальним (фізичним) та духовним), жанрового (виділення властивостей драми-феєрії (міфологізму, фантастичності), структурно-стильового (оцінка рис неоромантизму) та ін.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка