Книга розміщена на сайті



Сторінка25/35
Дата конвертації29.03.2020
Розмір0,86 Mb.
ТипКнига
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   35
Католицька сестра в буддійському монастирі

Таїланд - це на 90 відсотків країна буддизму. Тільки-но турист покине летовище в Бангкоку, як одразу натрапить на буддійську святиню, одну з тисяч, розкиданих по країні. Гід, що супроводжує туристів, на запитання, яку він сповідує релігію, відповість:

- Тай, - означає буддизм.

Величезне враження на приїжджих справляє чисельність буддійських монахів. Їх є близько 250 тисяч на 40 мільйонів жителів. Щоб стати буддистом, не треба приймати спеціаль­ний обряд, досить визнавати «три цінності» : Будду, його вчення і чернечий стан, а ще пам'ятати, щоб вчення Будди було правилом життя. Буддизм не говорить нічого про Бога. Будда не божество, а людина «осяяна» (будда), яка спочатку називалась Сідхартха Готама і належала до племені Схак'я. Він вже не живе, відколи перейшов у нірвану, тобто спасен­ний стан повної перемоги над життям.

Чому в Таїланді так багато монахів? Буддисти не змушені приймати усю форму аскетичного життя на все життя. Мож­на бути монахом 1 рік, 3 місяці і навіть 2 тижні. Власне так вчинив король Бхумінол у жовтні 1956 року.

Щодня вранці монахи виходять з монастиря з посудиною традиційної форми і мовчки мандрують вулицями. Вони не заходять в домівки і не просять милостиню. Прихильники буддистської релігії стоять вздовж вулиць з приготовленими дарами: рисом, овочами, м'ясом, рибою, яйцями, солодощами, квітами. Монах затримується, мовчки відкриває посудину і йде далі, навіть не подякувавши. Найчастіше вони ходять по двоє або вчотирьох. Завжди першим отримує дари найстар­ший монах. Коли посудина наповнюється, монахи поверта­ються до дому, щоб розділити зібрані харчі також між тими, хто не виходив з монастиря.

Вранці монахи їдять скромний сніданок, а об одинадцятій годині - обід. Ввечері тільки п'ють якийсь напій, за виклю­ченням молока. Розвиваючи у своїх прихильників зосередже­ність, пошану до життя та добродушність, буддизм обдарував мешканців Таїланду приязним характером, завдяки якому вони з симпатією відносяться до людей, що їх зустрічають.

Сестра-урсуланка Марі-Мадлен Маре вже 23 роки працює в Таїланді місіонеркою. Спочатку вона багато років вчилась у великій жіночій школі, керованій сестрами-урсуланками. Потім отримала дозвіл працювати громадською асистенткою в Бангкоку. Навчання вже не задовольняло її, бо було побу­доване на західний зразок. Світогляд жінки в Таїланді повніс­тю заснований на буддизмі, і жоден місіонер не доб'ється розуміння з їх боку, оминаючи вартості цієї релігії. Це, зви­чайно, вимагає відмінного знання мови і культури народу таї.

Недавно сестра Марі-Мадлен відвідала буддійський храм і випадково розговорилася з буддійською монашкою, котра, як потім виявилось, раніше вчилася в католицькій школі. За її посередництвом познайомилась ще з однією черницею, Кхун Чарін, досвідченою наставницею буддійських черниць.

Матір Кхун Чарін, 48-літня жінка, яка 13 років провела в монастирі, охоче погодилась, щоб сестра Марі-Мадлен місяць пожила в їхньому монастирі. В перші ж дні сестра-католичка познайомилась з ритуалом, обов'язковим при вході у храм. Проходячи повз статую Будди, зупинялась і кланялась йому, попередивши однак буддійських монашок, що її поклон не є виразом культу, а лише ознакою шани до «осяяного». При вході в монастир подарувала ігумені букет квітів зі словами:



  • Приходжу, щоб підкоритись сестрі. Буду вдячна, якщо сестра захоче дати мені добрі поради.

  • Які заповіді хоче виконати сестра? - спитала Кхун Чарін сестру Марі-Мадлен.

  • П'ять перших, - відповіла католицька сестра, яка на той час вже добре знала буддизм.

Перші п'ять заповідей буддизму звучать так:

  1. Не вбий жодної живої істоти.

  2. Не привласнюй собі того, що тобі не належить.

  3. Не допускай нечистих стосунків з особами іншої статі.

  4. Не обманюй.

  5. Не вживай одурманюючих напоїв.

- Особливо, - сказала матір Кхун Чарін, - прошу звернути
увагу на першу заповідь: не вбий... навіть комара.

Дотримання цього правила вимагало неабиякого терпіння, бо в Таїланді дуже багато комарів, і вони дуже докучають.

Життя в буддійському монастирі відзначається великою простотою. Кожна черниця живе в будиночку на палях. Тут не живуть спільнотою. Кожна черниця живе окремо, їсть теж кожна окремо. Два чи три рази на тиждень йдуть до кухні бонз, і там одержують необхідну їжу. Тільки монахи-чоловіки виходять з монастирів і збирають дари. Одержані продукти відносять до монастирської кухні. Кілька черниць готують їжу. Те, що залишається, приносять собі до дому.

Життя буддійських черниць відзначається великою бідніс­тю, тому що їм не можна виконувати жодної платної роботи. Вони користуються лише деякими запасами, що їх вносять при вступі в монастир, та з пожертвувань, які дають рідня або приятелі.

«Вже на другий день мого перебування в монастирі, -розповідає сестра Марі-Мадлен, - матір Кхун-Чарін прийшла до моєї «куті» (житла) і навчила мене, як треба сидіти на землі, випроставшись і схрестивши ноги, ні на що не опи­раючись, згідно з нормами молитовного ритуалу буддистів. Під час молитви я повинна була концентрувати увагу лише на власному диханні, відганяючи від себе будь-які інші думки, навіть релігійні».

Контроль дихання спрямовує увагу на поточні справи і віддаляє всі спогади минулого чи задуми на майбутнє.

- Єдине, що має значення, - пояснювала мені Кхун-Чарін,

- це сьогодення у всій його повноті. Таким чином створюється


щось на зразок вакууму і особливого відриву від оточення.
Бачиш себе, своє життя, свою віру в цілком іншому світлі.
Гадаю, що власне в цьому полягає «осяяння». Йдеться не про
якісь нові знання, а про більш ясне бачення речей.

Сестра Марі-Мадлен вважає, що найважливіше, чого вона досягла, перебуваючи серед буддійських черниць, це осяяння (особливий стан, якого досягають особи, котрі погоджуються на сувору дисципліну буддійського монастиря) і розуміння бідності (бідний - це той, кому треба допомогти, але також і той, кого зневажають інші). Бідність сучасного життя - це результат життя попереднього, означеного гріхами.

- Місяць, проведений в медитаціях серед буддійських
черниць, - закінчує свою розповідь сестра Марі-Мадлен Маре,

- дозволив мені більше наблизитись до Христа і до моїх


буддійських сестер.

Г. Тескароллі


Каталог: wp-content -> uploads -> 2014


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   35


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка