Казакова Л. В., учитель української мови та літератури Донецького ліцею «Колеж»



Сторінка1/2
Дата конвертації23.04.2020
Розмір69 Kb.
ТипУрок
  1   2




Казакова Л.В.,

учитель української мови та літератури

Донецького ліцею «Колеж»

Методи і форми роботи з розвитку творчих компетентностей учнів

на уроках української мови та літератури

Учитель має бути творцем. А якщо

його праця лише ремесло, тоді нема у світі тяжчого ремесла.

А. Дістервег

У наш час поняття "креативність" (творчі якості особистості) стало модним словом. Для зміни суспільства необхідні люди творчі, здатні ламати звичні межі. Таким чином, розвиток творчого потенціалу людини можна вважати соці­альним замовленням суспільства.

Для розвитку творчих здібностей я застосовую на своїх уроках методи продуктивного навчання, креативні методи, які дозволяють пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед таких методів:


  • метод емпатії (перевтілення) – учні мають можливість осягнути почуття іншої людини

  • метод смислового бачення – розвиток пізнавальних якостей

  • метод порівнянь

  • метод евристичних питань та бачення

  • метод конструювання понять – в результаті колективної творчості спільно формулюється визначення

  • метод придумування

  • метод аглютинації – поєднання несумісного

Можна пропонувати учням на уроках української мови вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів:

• дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би епітетом;

• вибрати найвдаліший варіант слова;

• дописати (відновити) віршовані рядки;

• об'єднати кілька речень в одне;

• розчленувати текст на складові частини, змінити (розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;

• розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення; дати заголовок тексту («Осіння піч. Зривається вітер, шарпає дерева. Дощ періщить у шибки...»);

• перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв'язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;

• вставити пропущені слова;

• замінити слова у поданому тексті синонімами;

• дібрати якнайбільше означень до поданого слова [наприклад, день - похмурий, незабутній,...), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словом (наприклад, вітер дме, завиває, співає,...).

Я зробила оптимальний розподіл вправ за етапами вивчення учбової теми (вагомого значення набирають вправи на розвиток літера­турної творчості).



  1. Введення нового:

  • "зазирни у словник" (у мову вчителя поступово вводяться незнайомі слова, значення яких учень розкриває сам);

  • гра у рими (відновити рими відомих поезій);

  • ланцюжок слів (змінивши одну букву, утворити нове слово);

  • шаради;

  • "скорочені слова" (смородина-смор1а, вітрило-ві3ло);

  • реклама прочитаної книги;

  • вікторина "Хто? Де? Коли?" (перевірка прочитання тексту);

  • словесне малювання (кольорами зобразити настрій героя);

  • взяти інтерв'ю в автора твору.

На даному етапі роботи можна використати (і продовжити це використання протягом всього вивчення теми) такий метод ситуаційного навчання, як “Кейс-метод”. Метод кейсів – це групова форма організації інтерактивного навчання, за яким педагог і учень беруть участь у безпосередньому обговоренні ситуацій та завдань. Метод включає як особливі види навчального матеріалу, так і особливі способи використання цього матеріалу. Акцент переноситься на вироблення знань, коли діти отримують “кейс” – текст на кілька сторінок з різними типами завдань. Учні прочитують та вивчають матеріал, залучаючи додаткову літературу, а потім обговорюють матеріал, при чому вчитель виступає тільки у ролі ведучого-організатора.

ІІ. Тренінг:

  • “ощасливте людину” (чого бракує героям для щастя?);

  • робота над помилками (у чому полягають помилки героїв? Як би розвивалися події за інших умов?).

- утворити із букв слова нові слова (ведмідь - мед, мідь, дім, дід тощо);

- до приголосних дібрати голосні, щоб утворити нові слова (к - око, як);

- поетичні образи (кеннінги), які використовували вікінги - іменник у Н.в. + іменник у Р.в. (кінь моря - корабель);

- скласти або розв'язати кросворд;

- задачі на впізнавання автора за уривком або героя за портретом;


  • написати твір за початком (наприклад, "Падав торішній сніг…").

Цікавою та ефективною на даному етапі є технологія „Карусель” – варіант кооперативного навчання, який є найефективнішим для включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами для обговорення дискусійних питань (учні сидять у двох колах навпроти: одне коло змінне, друге – ні. Учасники рухомого кола пересуваються, обговорюючи проблему з різними співрозмовниками).

ІІІ. Застосування знань

- словесні квадрати (чотири іменники, які закінчуються м'яким знаком і складаються з 4 букв):

- анаграми;

- омоніми (пояснити значення і з ряду слів скласти текст);

- "буриме" (вірш на задані рими);

- дописати двовірш за початком ("Якось учень на Багамах…");

- твір, в якому всі слова починаються на одну букву;

- літературно-творчі вправи (переказ від імені героя; придумати минуле чи майбутнє героям).



  • скласти карту мандрів героя чи місцеперебування автора протягом життя;

  • наслідування поетові (написати вірш, використовуючи художні засоби та образи певного поета);

  • "Виклади карти на стіл" (італійська гра Ф.Пассаторе) - колективно придумане ілюстроване оповідання: 50 картинок з ілюстраціями з журналів розкладаються на столі малюнками вниз, учні по черзі відкривають картинку, придумуючи історію.

На даному етапі роботи варто застосувати технологію „Незакінчені речення...”, яка дає можливість працювати над висловлюванням власних ідей, порівнювати їх з іншими.

ІV. Контроль.

- написати казку;

- продовжити оповідання (чи творчий переказ);

- зробити книжку - "крихітку" (5 клас, "УНТ" - скласти власні загадки, прис­лів'я, приказки та оформити у книжку);



  • написати кіносценарій за твором (чи за добором героїв).

  • створити сценарій мюзікла за твором;

  • “недописаний рукопис” (які події, не зображені у творі, могли б бути рушійною силою певних вчинків);

  • "заплутаний лист" (лист з фактичними помилками за текстом твору).

Розвитку творчих здібностей великою мірою сприяє використання форм орга­нізіції уроків, які дають стимули до розвитку творчого мислення:

  1. урок - змагання (виховує вміння логічно мислити, швидко реагувати, пе­редбачати результати діяльності): "Щасливий випадок" (11 клас, атеста­ція за темою "Літературний процес 70 - 90-х р.р. ХХ ст."; "Поле чудес" ( 9 клас - "Що знаєш ти про Шевченка?);

  2. урок типу КВК (виховує вміння працювати по групах, творчо підходити до виконання завдань): підсумкові уроки за рік у 10 - 11 класах;

  3. урок - аукціон (розвиває вміння виділяти ознаки, комбінувати їх, формує власну позицію): 9 клас - "Мій улюблений літературний герой";

  4. повторювально-узагальнюючий урок (розвиває вміння знаходити законо­мірності, виховує навички ведення диспуту): 11 клас - диспут "Красива людина. Яка вона?"; 11 клас - проблемний семінар на тему "І. Багряний "Тигро­лови");

  5. дидактична гра (формує уяву, розвиває просторову фантазію): 9 клас - подорож "Складне речення";

  6. урок - вистава (виховує здатність комбінування, розвиває фантазію та акторські здібності): 9 клас - "Жінки у житті та творчості Шевченка";

  7. урок - імітація діяльності (формує гіпотетичне мислення): 10 клас - "Суд над Чіпкою";

  8. урок у формі позакласного заходу (розвиває фантазію, зміцнює пам'ять): 11 клас - "А. Малишко", концерт;

  9. інтегровані уроки (розвиває вміння поєднувати різні види та форми роботи).

Вагомими є й міжпредметні звязки, коли виникає можливість використання специфічних форм образотворчого мистецтва, досліджень, музики, гри тощо для активізації методів, що сприяють особистісно - орієнтованому творчому навчанню (див. Додаток 1)

Отже, найголовніший принцип, який повинний використовувати творчий вчитель для виховання та навчання творчого учня, - “Все, що бажаєш спитати, спитай!” Дехто з учнів стане літератором, маючи розвинуті навички письма, а дехто докладе зусиль у сфері засобів масової інформації чи у бізнесі, маючи мовленнєві навички.



Таким чином, проблема розвитку творчих здібностей є надзвичайно актуальною та має широкі перспективи. У кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний педагог. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця копітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити системно. Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю.


Додаток1




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка