Кам’янець-Подільський 2017


Секція 2 Національно-патріотичне виховання



Pdf просмотр
Сторінка25/46
Дата конвертації27.03.2020
Розмір1,95 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   46
Секція 2
Національно-патріотичне виховання
в умовах переходу на компетентнісну систему освітньої
діяльності (школи, вишу)

УДК 37. 016. 33: 37
Авдєєва Ілона
Науковий керівник Лебідь І.Ю. ВИКОРИСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У ВИХОВАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У статті висвітлюється проблема національного виховання учнів початкової школи. Наголошується на ролі національно-культурних традицій у формуванні національної свідомості та патріотичних почуттів молодших школярів. Зазначаються шляхи їх використання у навчально-виховному процесі початкової школи. Ключові слова патріотизм, національно-патріотичне виховання, традиції, звичаї. Нині, сучасна українська школа перебуває у процесі інтенсивного розвитку, плідного пошуку, активізації науково-педагогічних ініціацій. Ось чому школа покликана стати для учня і педагога місцем духовного збагачення кожного з учасників навчально-виховного процесу, деформувалась б громадянська зрілість, відповідальність за свій внесок у національно-культурне відродження України, у розбудову держави. Важливу роль у цьому відіграє патріотичне виховання молодших школярів. Зокрема, під патріотизмом розуміємо духовно-моральний принцип життєдіяльності особистості, який характеризується відповідальним ставленням людей дорідного краю, до Батьківщини, до народу це активна праця на благо Вітчизни, примноження її багатства, розбудова науки й культури, захист свободи та честі своєї держави. Слід зауважити, що патріотизм має невичерпний арсенал ідей засобів, застосування яких створює найсприятливіші умови для пробудження природних

сил кожної дитини, розвитку її здібностей. Тому враховуючи вікові особливості дітей, потрібно будувати свою роботу так, щоб успадкування культурних цінностей молодшими школярами відбувалось за принципом від близького до далекого, щоб діти виховувались на кращих традиціях сім’ї, свого роду, села, краю, регіону, країни. Однак, важливе значення у цьому процесі має виховання в початківців любові не лише до своєї Батьківщини, ай до культури і традицій, с Особливо актуальним є завдання познайомити з технологією патріотичного виховання засобами національно-культурних традицій та показати її впровадження у навчально-виховний процес сучасної школи. Традиція (від лат. traditio – передача, оповідання, переказ) – це те, що передається від покоління до покоління як загальноприйняте, загальнообов’язкове, перевірене минулим досвідом, визнане необхідним для забезпечення подальшого існування й розвитку індивіда, колективу, держави, суспільства [3, c.45]. Мета традиції полягає утому, щоб закріпити і відтворити в нових поколіннях уставлені способи життєдіяльності, типи мислення і поведінки. Форми реалізації традиції різноманітні, але основними з них є звичай, свято й обряд. Звичай – загальноприйнятий порядок, спосіб дій, загальноприйнята норма поведінки те що стало звичним, засвоєним, визнаним, що увійшло у вжиток уроду, с. 46-47].
Тому, виховуючи учнів на традиціях, прагнемо сформувати у молодого покоління вірність ідеалам побудови в Україні демократичної, правової держави, горде почуття належності до українського народу, стимулювати національне пробудження, відродити громадянське сумління і національний обов'язок. Доводимо глибинний зв'язок національного з духовністю особистості, інтелектуальною зрілістю і красою. У цьому полягає мета виховання молоді на національно-культурних традиціях українського народу. Найширший поділ національних народних традицій можна визнати такий родинні, регіональні, загальнолюдські, трудові, моральні, естетичні, культуротворчі, державотворчі, політичні, побутові, релігійні, місцеві,

шкільнолюдські, національні, родинні (за приналежністю); ідеологічні, трудові, моральні, фізичні, естетичні, екологічні за своєю спрямованістю культуротворчі, релігійні, політичні, державотворчі, побутові (за метою і призначенням сімейні, шкільні, місцеві, сільські, міські, регіональні, загальнонаціональні (за місцем виникнення і розвитку віковічні, новаторські, відроджувальні, розвивальні (за часом появи і примноження прогресивні, реакційні, шкідливі, корисні, віджилі (зазначенням. Використання національно-культурних традицій у вихованні молодших школярів ефективне за умов доступності, емоційності, врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, зв’язку із життям, комплексного підходу. Виховання учнів на народних традиціях припадає на позаурочну діяльність, бо по-перше, це – творчий і відкритий процес по-друге, в позакласній і позашкільній діяльності яскравіше виявляється обдаровання молодших школярів, активізується процес самовиховання і самотворення особистості по-третє, вона – важливий механізм об’єднання виховних зусиль школи і родини [2]. До речі, план виховної роботи має містити завдання, мета яких – розвивати моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, економічну культуру. Виокремлюємо такі напрями формування національної свідомості та самосвідомості виховання духовної та високої мовної культури особистості поваги до конституції, законодавства України, державної символіки утвердження принципів загальнолюдської моралі формування високої художньо-естетичної культури розвиток індивідуальних здібностей і талантів учнів [3]. Однак, формуючи ці поняття. Проводимо з дітьми такі заходи Моя рідна Україна (гра-подорож); Я – син своєї землі ; Я – маленький громадянин (гра- бесіда. Особливо зворушливе для дітей родинне свято «Мово рідна, живив ріднім домі. Ці заходи виховують любові повагу дорідної землі. Проте, знайомлячи дітей з долею українського народу, використовуємо народні ігри. Деякі з них супроводжуються поетичними та музичними композиціями (Опанас, Іду на Січ, Жмурки. Такі ігри сприяють появі в дітей інтересу до минулого, викликають захоплення [4].

Не менш важлива роль у виховному процесі надається народним, релігійним, родинним звичаям і святам. Знайомимо дітей зі святом Миколая, Різдвом, Стрітенням, Святом матері, Великоднем, Покрови та ін. Це велика духовна зброя, яка вчить дитину любити людей, природу, навколишній світ, глибоко цінувати все, чим багата українська земля, с. 24]. У реалізації мети національного виховання Г. Ващенко на перше місце поставив родину, вважаючи, що батьки повинні прищеплювати дітям національні почуття, формувати в них національний ідеал, тобто те найкраще, що створив народ в розумінні властивостей людської особистості [1, 104].
Важливу роль у родинному житті, а отже, й у національному вихованні, відіграють народні традиції, звичаї та обряди українського народу. Будучи різними за призначенням, змістом, характером, функціонуванням і виховним впливом на людину, вони, як стверджує О. Столяренко, є тим життєдайним корінням, яке живить духовність, зокрема ідейність, моральність, естетику кожного [5, 15]. Тому, підтримуємо тісний зв’язок з батьками учнів. У класі організовуємо батьківський всеобуч: диспути, бесіди, засідання круглого столу. Та найефективнішою формою виховання дітей є залучення батьків до навчально- виховного процесу. Отже, одним із завдань виховного процесу в початковій школі – формування національних і духовних цінностей українського народу. Його мета виховання свідомого громадянина, патріота формування у школярів потреби та вміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, трудової та художньо-естетичної культури.
Список використаних джерел
1. Ващенко Г. Виховний ідеал підручник / Григорій Ващенко. – Полтава : Полтавський вісник / 1994. Т. – 190 с.


2. Максимович О. Сімейне виховання. Народно-педагогічні традиції / Ольга Максимович // Початкова освіта. – 2012. – №1-2. – С. 3-6.
3. Малько А. Виховуємо на традиціях рідного народу / А. Малько // Відкритий урок . – 2006. – № 23-24. – С. 45-48.
4. Німко О. Національно-культурні традиції у вихованні молодших школярів / Ольга Німко // Початкова освіта. – №6. – С.
5. Столяренко О. Народознавство формування у школярів ціннісного ставлення до людини / Ольга Столяренко // Рідна школа. – 2000. – №1. – С. 14-16.
6. Церковна Г. Формування в учнів початкової школи національних та духовних цінностей українського народу / Галина Церковна // Початкова школа. –
2015. – №11. – С.

УДК 78.071.1:784
Балакунець Оксана Науковий керівник Яропуд З.П. З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ
НАРОДНО-ПІСЕННОЇ ТВОРЧОСТІ
У статті робиться спроба систематизувати процес розвитку народно- пісенної творчості у зв’язку з її жанровою і стилевою самобутністю.
Ключові слова:



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   46


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка