Інноваційні технології вивчення освітньої


Іфаза (залучення до діяльності)



Скачати 377,12 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка37/51
Дата конвертації07.10.2019
Розмір377,12 Kb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   51
:
І
фаза (залучення до діяльності)

має такі складові: дії,

що розділені

між учителем

та учнями; дії, що імітуються учнями; дії, що наслідуються учнями.
II фаза („ узгодження діяльності
"
і учнів, та вчителя)
має таку структуру: діяльність, що сама регулюється; діяльність, що сама організується; діяльність, що сама ініціюється [41].
І.Зимня наголошує на існуванні ще однієї, третьої фази: партнерства у вдосконаленні способів засвоєння діяльності.
Згідно цієї структури, на першому етапі виконуються колективні (колективно-групові), потім групові (кооперативні) проекти, в яких можливий розподіл обов’язків, але всі працю- ють на загальний результат. На подальших етапах здійснюється перехід до індивідуальних форм роботи (самостійний вибір теми, планування, виконання, презентація результатів). Ос- танній етап пов’язаний зі створенням макропроектів із розподілом праці. До здійснення шкільних та міських проектів можна залучати учнів уже з третього-четвертого класу початкової школи. Діти шести-семи років створюють колективні мікро- та макропроекти в межах групи, класу, школи.
Урахування основних теоретичних положень та досвіду вчителів-практиків, дало змогу виділити такі структурні одиниці у виконанні творчого макропроекту:
1.
Підготовчий етап,
що складається з таких частин: а) вибір теми (на початкових етапах
- за пропозицією вчителя, пізніше - сумісно з дітьми) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка „найближчої" мети для кожної групи або індивідуального учасника; д) мотивація виконання проекту; е) надання необхідної інформації.
2.
Дослідно-творчий етап,
що складається з таких частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; досліди та творчі ігри; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги, оформлення результатів.
3.
Заключний етап
поділяється на такі складові: презентація результатів; самооцінка.
Для мікропроектів на підготовчому етапі з метою мотивації діяльності доцільно організовувати творчі ігри; для інших структурних компонентів логіка залишається. У першому класі основний етап проектування часто організовується у формі дослідницьких ігор, оскільки за свідченням психологів (О.Поддьяков. О.Савенков) у шестирічному віці дослідження часто органічно пов’язані з ігровою діяльністю. Дослідження можуть мати розумовий характер, тобто відбуватися шляхом організованих розмірковувань. У таких

випадках роль досліду виконує евристична бесіда, але в результаті все одно повинен бути створений творчий

продукт. Також основний етап проекту може бути представлений творчою роботою, оскільки творчість передбачає відкриття або перетворення дійсності. На всіх етапах проектування широко застосовуються різноманітні види образотворчої діяльності, які також виступають своєрідними засобами дослідження дитиною навколишньої дійсності. Заключний етап має на меті публічну презентацію результатів дослідно-творчої роботи.
У підготовчій роботі доцільне використання методі в розвитку дивергентного мислення: вербальних (розповідей, діалогів, бесід, дискусій, полілогів), методу випадкових підстановок,гірлянди асоціацій, - які реалізуються у таких формах роботи як колективна творча робота, проблемний урок, робота в малих групах.
Дослідно-творча частина проектування реалізується за допомогою „трансформаційних‖ методів: пошуку літератури, алгоритмізації, трансформації ідей, класифікації проектної інформації, мозкової атаки, які корелюють із такими формами роботи, як: ділова або рольова гра, робота в малих групах, самостійна робота, парне взаємонавчання, занурення, консультації, підготовка виступів.
На заключному етапі доречно користуватися конвергентними методами, а саме: захист проекту, порівняльний аналіз у формах презентації, демонстрації, конкурси проектів.
Вибір форм організації визначається типом проекту: при виконанні колективних мікропроектів доцільно використовувати колективну творчу роботу, проблемний урок, ділову або рольову гру, демонстрації; організація групових проектів вимагає таких форм роботи: робота в малих групах, парне взаємонавчання , порівняльний аналіз у формах презентації; індивідуальне проектування передбачає такі форми роботи, як самостійна робота, занурення, консультації, підготовка виступів, конкурси проектів; виконання колективних макропроектів з розподілом праці допускає поєднання всіх форм роботи.
Розпочинати роботу над проектами доцільно зі створення мікропроектів із пропонуванням учням алгоритмів організації діяльності, що дає змогу здобути необхідні для подальшої самостійної пошукової діяльності навички.
Зовнішнє оцінювання проектної діяльності вважаємо за необхідне проводити згідно з параметрами, висунутими Є.Полат: активність кожного учасника проекту, відповідно до його індивідуальних можливостей; колективний характер рішень, що приймаються; характер спілкування та взаємодопомоги; необхідна та достатня глибина проникнення в проблему; аргументованість рішень, що приймаються; естетика оформлення результатів; уміння відповідати на питання опонентів [36].
6.3

.Застосування технології проектування на уроках курсу „Я у Світі”.
На перших етанах проектування виконуються мікропроекти. Наприклад, можна запропонувати для виконання природознавчий макропроект - створення енциклопедії „Світ навколо мене‖, що складається із серії мікропроектів.
Першим мікропроектом у цій серії є створення моделі планети Земля, дидактична мета якого полягає у формуванні цілісного уявлення про навколишній світ; уміння розрізняти поняття „ жива нежива природа". У межах цього проекту учні моделюють східну півкулю планети з нанесенням основних географічних об’єктів, а також зображенням об’єктів живої та неживої природи. У процесі дослідно-творчої діяльності зі створення цього проекту використовуються елементи розподілу обов’язків між учасниками проекту.
На II етапі вчитель пропонує на кожному уроці з предмета „Я і Україна" створювати окремі

сторінки енциклопедії, що потім були систематизовані в один загальний довідник. Отже, на кожному уроці діти виконували певний вид роботи, запропонований учителем (табл. 22).
Перед створенням проекту, на підготовчому етапі проводиться певна робота, що виконує функцію стимульного матеріалу. Її сутність також відображено в таблиці. На II етапі дослідження виконуються у групах, але склад груп варіюється. Наприклад, під час вивчення теми „Пори року‖ дітей можна об'єднати у чотири групи та дати завдання намалювати певну пору року, назвати її місяці та ознаки. Ознаки можна малювати символами, а можна написати словами. Потім кожна група презентує свою роботу. Усі роботи складаються у спеціальну папку.
Під час вивчення теми „ Жива та нежива природа‖ діти обєднуються у дві команди; вони отримують великий аркуш поперу та завдання намалювати на ньому символ живої та неживої природи. Далі вони добирають потрібні малюнки із зображенням прикладів живої чи неживої природи та наклеюють їх на аркуш, підписуючи кожний малюнок. Після презентації результатів роботи їх теж складаються в папку.
На
III етапі
при створенні енциклопедії знайомимо дітей з методом морфологічних таблиць та моделювання маленькими чоловічками (за методикою Т.Владимирової), за допомогою яко- го досліджуються властивості води, повітря, види ґрунту. В основу проектів означеного етапу покладено експериментальну роботу. Творчим продуктом виступають схематичні моделі об'єктів неживої природи (табл. 23).
Наприкінці навчального року мікропроекти систематизуються дітьми та утворюють макропроект - енциклопедію ―Світ навколо мене".
6.4.
Проектування в системі „ Intel: навчання для майбутнього".
Програма „Intel: навчання для майбутнього" розроблена працівниками компанії Intel із метою ознайомлення сучасних учителів із новітніми технологіями навчання, зокрема проектуванням, через опанування ними навичок роботи з цифровими технологіями. Таким чином, учителі вивчають технологію створення проектів за допомогою мережі Інтернет та комп’ютерних програм.
Відмінність проектування у системі Intel полягає лише в тому, що для створення проекту учні використовують інформацію із системи Інтернет та вчаться оформлювати результати у програмах Word, Excel, Power Point, Publisher. Завдяки цьому, результативний компонент значно розширюється. У процесі створення проекту учні оволодівають навичками:

роботи з циклами у проектах;

роботи у комп’ютерних програмах;

пошуку інформації у мережі Інтернет;

розробки механізмів вирішення проблем;

постановки цілей, планування, розподілу обов’язків;

швидкого знаходження, аналізу та оцінки інформації;

знаходження ресурсів, проведення досліджень;

розуміння причинно-наслідкових зв’язків, ранжування;

прийняття рішень, вміння брати відповідальність на себе;

ефективної самостійної роботи та роботи в командах;

обміну інформацією, ефективного спілкування;

презентації результатів своєї роботи;

творчого підходу до справи.
Практичними результатами дитячого проекту виступає публікація, презентація результатів досліджень у програмі Power Point, Веб-сторінка в мережі Інтернет.

1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   51


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка