Ім. М. В. Остроградського



Дата конвертації29.04.2020
Розмір26,5 Kb.
ТипДиплом

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М.В. Остроградського


Кафедра природничо-математичних

дисциплін та технологій




Інтерактивні методи навчання на уроках природознавства

Виконала:

Шиян Наталія Георгіївна,

учителька географії

Устивицької ЗОШ І – ІІІ ступенів

Великобагачанського району

Полтавської області

Полтава

2016
Особливістю сучасності є те, що людина ,щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Якість сучасної освіти, тобто відповідальність вимогам суспільства, визначається не стільки кількістю того , що дитина знає і чого вона навчилась в школі, скільки вміннями здобувати нові знання та використовувати їх у нових умовах. Починаючи уже з першого уроку природознавства в 5 класі учні повинні повторити, узагальнити і систематизувати знання про компоненти природи та їхні взаємозв’язки, які вони отримали в початковій школі. Вони повинні мати уже цілу групу компетентностей: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності. Адже будь - яка компетентність – це інтегрований результат навчальної діяльності та якостей особистості. Формування учнівських компетентностей реалізується при використанні відповідних сучасних технологій навчання. Щоб створити умови для формування учнівських компетентностей необхідне введення таких запитань та завдань, які спонукають учнів самостійно цілеспрямовано працювати з інформацією, вирішувати проблемні ситуації; впровадження інтерактивних методів навчання, що дозволяють учням активно брати участь у дискусіях, відстоювати власну позицію. Учні повинні оволодіти великою кількістю інформації , а для цього необхідно розвивати уміння вчитися, уміння самостійно працювати з інформацією, уміння самостійно усвідомлено оволодівати навчальним матеріалом, виділяти головне і відхиляти другорядне. Тому виникає потреба в запровадженні таких методів і технологій навчання, які б спрацьовували на формування саме вище окреслених навичок. При інтерактивному навчанні від учня вимагається не просто володіння фактами, проблематикою, поняттями, правилами, закономірностями , законами та теоріями , а побудова і здійснення алгоритму операцій конкретних дій у структурі уміння, виконання комплексу дій, які складають певне уміння, самоаналіз результатів, час виконання вміння. Важливим чинником успішності в інтерактивному навчанні є засвоєння способів діяльності. Поняття «спосіб» визначається як прийом, дія, спрямовані на досягнення певного завдання.

В учня формується вміння розкривати сутність певної операції, прийому, розділяти його на складові, етапи, вчитись володіти певним прийомом у різних ситуаціях. Знання , що набуває дитина у школі, часто вступають у протиріччя з дійсністю, яку він сприймає. Тому доведення до свідомості школяра зв’язку знань , під час їх засвоєння з дійсністю, реальним життям є спеціальною задачею. І починається це з засвоєння понять. Учень повинен ще в школі навчитися бачити у понятті узагальнену в ньому дійсність. У системі шкільних знань він повинен бачити світ у всій його конкретній багатогранності. Тому етап активної переробки знань – важливий аспект в організації навчально – пізнавальної діяльності учнів. Головне завдання вчителя не в тому, щоб навчити засвоювати знання в готовому вигляді, а в тому, щоб навчити мислити, аналізувати зроблене, вносити корективи, тобто спрямовувати думку. Англійське слово «інтерактив» - взаємний, означає взаємодію. Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів- навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними , рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють , що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

На уроках природознавства я використовую такий інтерактивний прийом як «Павучок». Це свого роду складання структурно – логічної схеми, під час вивчення нових понять. Ми починаємо разом з усім класом, а потім учні продовжують самостійно. Наприклад, на дошці написане слово «вода». Учні по черзі записують на дошці та в зошитах ті слова, з якими асоціюється у них слово «вода».

Досить ефективним є прийом «Здивуй мене». Учні ,по мірі можливості. приносять різні цікаві повідомлення до тієї теми, яка вивчається, щоб здивувати всіх. Клас на кожне повідомлення повинен відповісти, чи здивовані вони, чи уже чули про це повідомлення.

На початку кожного уроку , після привітання , учні на слово «Пароль»,по черзі називають одне слово (в називному відмінку) з теми домашнього завдання. Таким чином вони зразу ж включаються в роботу по природознавству. Це активізує, зосереджує учнів до роботи на уроці



Отже, інтерактивне навчання дозволяє сформувати в особистості (учня) вміння, навички самостійно вивчати певні явища, процеси, користуючись інформацією. А диференціацію в інтерактивному спілкуванні виконує сам учень, що і виступає мотиваційним стимулом його розвитку. Правильно організовані форми інтерактивного навчального спілкування можуть стати ефективним шляхом подолання труднощів, пов’язаних з різним темпом навчання і рівнем розвитку, а також , створюються умови для формування і прояву учнівських компетентностей , як основного індикатора якості сучасної освіти.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка