І.І. Стратегія й сучасні тенденції розвитку вищої освіти в контексті європейського



Скачати 223,56 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації28.12.2018
Розмір223,56 Kb.
  1   2   3   4   5

Бабин І.І.

СТРАТЕГІЯ Й СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Основним завданням Болонського процесу є створення Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), що грунтується на спільності принципів функціонування систем вищої освіти європейських країн. Болонський процес - це важливий механізм узгодження, взаєморозуміння, оптимізації відносин між країнами та їхніми освітніми системами, який не вимагає уніфікації змісту підготовки фахівців, технологій навчання та системи забезпечення якості вищої освіти |4|. Тому в багатьох документах Болонського процесу зазначено, що це не єдина уніфікована система вищої освіти, а група 46 національних систем, що розвиваються відповідно до спільно погоджених принципів.

Треба зазначити, що компетентнісний підхід є основним засобом проектування, формування та створення ЄПВО. що сприятиме відкритості, прозорості, порівнюваності, визнанню періодів і термінів підготовки (навчання) фахівців з вищою освітою в цьому просторі після 2010 p., забезпеченню якості освіти та дальшій інтеграції вищої освіти України в європейський і світовий освітній простір.

Україна приєдналася до Болонського процесу в травні 2005 р. (м. Берген, Норвегія) на Конференції міністрів європейських країн, що відповідають за вишу освіту. Її участь у формуванні ЄПВО - незаперечний факт міжнародного визнання національної системи вищої освіти.

Основні принципи Болонського процесу з гармонізації архітектури систем вищої освіти європейських країн було закладено в Сорбонській декларації, яку підписали міністри освіти чотирьох країн: Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії в травні 1998 р.

Сорбонську декларацію було сфокусовано на:



  • поліпшенні міжнародної прозорості навчальних програм (курси) й визнанні кваліфікацій через поступове наближення до рамки кваліфікацій ЄПВО;

  • сприянні мобільності студентів, викладачів та наукових працівників у ЄПВО та їхній інтеграції до Європейського ринку праці;

  • розробленні загальної системи ступенів, або циклів, бакалавра, магістерського та докторського.

Болонську декларацію з формування ЄПВО, на яку значно вплинула Сорбонська декларація, в червні 1999 р. підписали 29 європейських країн. Відтоді процес реформування у вищій освіті став називатися Болонським процесом.

У Болонській декларації міністри визначили такі наміри:

  • ухвалити систему легко зрозумілих і порівнюваних ступенів;

  • запровадити систему вищої освіти, яка ґрунтується в основному на двох основних циклах;

  • запровадити Європейську кредитно-трансферну систему (далі - ЄКТС);

  • сприяти мобільності студентів, викладачів і науковців;

  • сприяти європейській співпраці з забезпечення якості;

  • сприяти європейському виміру у вищій освіті (в термінах розроблення навчальних планів та міжінституційної співпраці).

У травні 2001 р. на Празькій конференції міністрів європейських країн вперше дано оцінку прогресу в розвитку ЄПВО та визначено основні пріоритети розвитку Болонського процесу на наступні роки.

Берлінська конференція (вересень 2003 р.) визначила такі пріоритети на наступні два роки:

  • розвиток системи забезпечення якості на інституційному, національному та європейському рівнях;

  • початок запровадження двоциклової системи;

  • визнання ступенів і періодів навчання, також і надання додатку до диплома європейського зразка (Diploma Supplement) автоматично та безплатно для всіх випускників з 2005 p.;

  • розроблення рамки кваліфікацій ЄПВО;

  • впровадження в ЄПВО докторського ступеня як третього циклу;

• сприяння тісному взаємозв'язку між ЄПВО і Європейським науковим простором (ЄНП).

У Бергені (травень 2005 р.) було обговорено проміжні досягнення Болонського процесу, ухвалено стандарти й рекомендації з забезпечення якості в ЄПВО, а також додано такі пріоритети до 2007 p.:

  • посилення соціального виміру і зняття перешкод для мобільності;

  • запровадження стандартів і рекомендацій з забезпечення якості, запропонованих у звіті Європейської асоціації з забезпечення якості;

  • запровадження національних рамок кваліфікацій;

  • присвоєння й визнання спільних ступенів;

  • створення можливостей для гнучких траєкторій навчання у вищій школі, включаючи процедури визнання попереднього навчання.

Лондонська зустріч міністрів (17-18 травня 2007 р.) започаткувала перший правовий орган Болонського процесу - Європейський реєстр із забезпечення якості (EQAR) та розглянула досягнення у двох головних сферах — у соціальному й глобальному вимірах. З першого міністри погодилися розробляти національні плани дій з моніторингом їхнього впливу, з другого - домовилися про стратегію розвитку глобального виміру європейської вищої освіти та розширили пріоритети розвитку ЄПВО. Ними стали:

  • створення реєстру національних агенцій із забезпечення якості;

  • вироблення стратегії поліпшення глобального виміру;

  • розроблення національних планів дій сприяння соціальному виміру [7].

Основна мета Болонського процесу - створення ЄПВО до 2010 р. Завдяки реформам уже досягнуто більшої порівнюваності кваліфікацій, чи ступенів, у системах освіти європейських країн, і тепер на часі - розроблення змісту й профілів кваліфікацій для забезпечення їхньої сумісності та відповідності на національному й міжнаціональному рівнях. Основні інструменти Болонського процесу — ЄКТС, додаток до диплома, національні рамки кваліфікацій — уже стали загальноприйнятими в ЄПВО [Там само].


Каталог: library
library -> Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського центр науково-бібліографічної інформації Відділ технологій дистанційного обслуговування
library -> Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського центр бібліотечних електронних ресурсів і технологій Відділ технологій дистанційного обслуговування
library -> Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського
library -> Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського центр бібліотечних електронних ресурсів і технологій Відділ технологій дистанційного обслуговування
library -> Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського
library -> Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського центр бібліотечних електронних ресурсів і технологій Відділ технологій дистанційного обслуговування
library -> Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського центр бібліотечних електронних ресурсів і технологій Відділ технологій дистанційного обслуговування
library -> Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського центр бібліотечних електронних ресурсів і технологій Відділ технологій дистанційного обслуговування
library -> Основні розділи Бюлетеня Загальний відділ


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка