І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206


Прийоми, за допомогою яких вихователь



Сторінка90/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   86   87   88   89   90   91   92   93   ...   173
Прийоми, за допомогою яких вихователь організовує спілкування дітей одне з одним

Із другого року життя поступово розвивають комунікативну взає­модію між дітьми. Дорослі (вихователі чи батьки) мають підтримувати ініціативу малят щодо спілкування з ровесниками, привертати їхню увагу одне до одного — називати кожного на ім’я, стимулювати малю­ків користуватися мовленням, звертаючись до ровесника.

Важливий компонент спілкування — контактування очима. З’ясовано, що діти, які не вміють спілкуватися, дуже рідко дивляться в обличчя, в очі одне одному. Їхня увага зосереджена здебільшого на діях однолітка, на його рухах. Тому малюки часто не запам’ятовують і не впізнають вчорашнього приятеля по грі. У ранньому віці ще не формуються вибіркові прихильності до ровесників. Через це доцільно організовувати ситуації спілкування таким чином.

Розміщуйте дітей поруч із дорослим, приберіть іграшки, які відво­лікають увагу малюків одне від одного. Дорослий, розмовляючи з однією дитиною, привертає до неї увагу іншої, пропонує подивитися на обличчя, в очі, назвати ім’я. Щоб підтримувати між дітьми емоційні контакти, вихователь створює ситуації, які сприяють виявленню емо­цій малюків. Із цією метою вихователь пестливо і лагідно говорить з кожним малюком, висловлює захоплення його зовнішністю, гладить кожного по голівці, пропонує дітям помилуватися одне одним, посміх­нутися одне до одного, погладити ровесника чи виявити свою при­хильність іншим чином.

Систематичність таких вправ у спілкуванні дітей дає позитивні результати, формує доброзичливі стосунки між малюками. Спосте­реження свідчать, що діти за допомогою дорослого охоче граються у схованки, ладки, доганялки. Вихователь має заохочувати дошкільнят до таких контактів.

Бажано створювати ситуації, які об’єднували б предметні ігри та спілкування однолітків. Наприклад, за столиком із різними іграшками одне навпроти одного сідають двоє дітей. Дорослий — поруч і, спо­стерігаючи гру дітей, хвалить за ініціативу, заохочує малюків допома­гати одне одному, зробити щось разом (скласти кубики, побудувати будиночок, зібрати пірамідку). Такі контакти поступово формують у малюків бажання спілкуватися, виховують позитивне і тактовне став­лення до ровесника як до суб’єкта спілкування, особистості.




96

97


Забезпечення умов для реалізації особистісно орієнтованої моделі спілкування вихователя і дітей
1   ...   86   87   88   89   90   91   92   93   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка