І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206



Сторінка84/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   80   81   82   83   84   85   86   87   ...   173
Мовлення вихователя як за змістом, так і за мовним оформ­ленням має бути доступним дитині, відповідати її віку та рівню мовленнєвого розвитку. Заохочуючи дошкільника до наслідуван­ня, вихователь використовує ігрову або ситуативну мотивацію, яка пояснює, для чого треба повторювати за дорослим. Так малюкові легше засвоювати репліки, в яких відтворюються різноманітні кому­нікативні функції: звернення із проханням, привітання, подяка, згода, обмін враженнями. Стимулюючи молодшого дошкільника до участі у розмові, вихователь будує своє висловлювання так, щоб частину репліки-відповіді дитина створювала вже самостійно. Для цього можна використати мовленнєвий стимул — репліку, яка спо­нукає малюка до відповіді відкритого типу. Наприклад: «Я намалюю сонечко. А що зробиш ти?». Відповісти на таке запитання одним словом практично неможливо.

У середній і старшій групах дитячого садка розмова є засобом налагодження контакту, порозуміння, організації взаємодопомоги, розширення дитячого кругозору, обміну досвідом. Спілкуючись із

90

дітьми, вихователь підтримує їхню ініціативу, розвиває самостій­ність у побудові мовлення. Мовленнєві стимули дорослого вже не містять варіантів відповіді діти самостійно добирають зміст і мовленнєве оформлення висловлювання.



Своєрідним показником атмосфери спілкування, створеної вихо­вателем, із дошкільниками зазначеного віку, є зміст їхніх запитань. Під час емоційно нейтрального спілкування реалізують переважно ділові й ситуативні мотиви. Діти звертаються до вихователя з при­воду подій, що відбуваються у їхньому середовищі: за дозволом, зі скаргами. В умовах емоційно позитивного змістовного спілкування малята запитують про різні сфери життя: природу, культуру, людей, самого себе. Діти звертаються до вихователя зі своїми міркування­ми щодо побаченого і почутого, діляться переживаннями, щоб роз­віяти сумніви або впевнитися, що їхня думка правильна.

Дорослий проводить із вихованцями індивідуальні та колективні (групові) бесіди. Індивідуальні бесіди є способом подолання мов­леннєвої замкненості мовчазних і сором’язливих дітей. Вихователь намагається створити сприятливу атмосферу, яка допомагає спіл­куванню, використовує слова та образи, що заохочують до спілку­вання: «Ми сядемо з тобою зручненько ось тут, де тихіше, і поговоримо» виявляє увагу до дитини, у разі необхідності вислов­лює співчуття, подив тощо, комунікативно підладжується до вихован­ця (настрою, ситуативного стану, особливостей вербальної й невербальної поведінки). Спілкування «сам на сам» допомагає малю­кові подолати мовчання.

Для індивідуальної розмови з дитиною потрібні відповідні час і тактика. Вихователь повинен орієнтуватися на етапи, за якими здійснюється мовленнєве спілкування:


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   80   81   82   83   84   85   86   87   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка