І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206



Сторінка78/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   ...   173
Емоційні контакти з дорослим виникають у дітей незабаром після народження. Критерієм налагодження такого контакту є пози­тивний емоційний стан малюка у присутності дорослого і адре­сований йому вияв прихильності. Етапи становлення емоційного контакту такі:

  1. завдяки спеціальним діям дорослого малюк виділяє його з-посеред оточення;

  2. дитина зосереджується на дорослому і довіряє йому;

  3. малюк хоче співробітничати з дорослим у предметних діях, праг­не ділитися з ним своїми переживаннями;

  4. на тлі любові і прихильності дитина тонко відчуває ставлення дорос­лого до себе, поводиться певним чином під час його зауважень.

Якщо дорослий співпереживає задоволенню дитини, то це не тільки сприяє зростанню її радощів, а й підвищує інтерес до орієнту­вально-дослідницьких дій. Отже, емоційний компонент спонукає малюка до діяльності, є мотиваційним чинником.

Емоційні контакти — основний зміст ситуативно-особистісної форми спілкування. З переходом на вищі форми спілкування зна­чення емоційних контактів зростає, оскільки на тлі прихильності дитини і дорослого одне до одного оцінюються практичні дії та інте­лектуальні зусилля, рівень взаєморозуміння.

Емоційний контакт як досягнення спільних позицій та емоційних переживань є видом психологічного контакту. Управління емоційним контактом — неодмінний етап опанування педагогічного контакту. Отже, для організації особистісно розвивального мовленнєвого спілкування вихователю потрібно володіти емоційним контактом: уміти викликати у дитини довіру, прихильність до себе, бажання на лагодити мовленнєвий контакт. Управляти емоційним контактом


84

85

1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка