І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206



Сторінка36/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   173

Розділ 1. Наукові основи особистісно орієнтованого спілкування вихователя з дітьми

Стратегія побудови особистісно орієнтованого спілкування




Вихователь будує своє спілкування так, щоб задовольнити такі потреби: у доброзичливій увазі, діловому і пізнавальному спів­робітництві, повазі, у взаєморозумінні й співпереживанні.

Перевага надається потребі, яка є актуальною на поточний момент комунікативного розвитку вихованця. Педагог також має сприяти формуванню в дитини нових мотивів спілкування та інтересів. Водночас вихователь вчить малюка переживати задоволення від спілкування, демонструючи радість від зустрічі з дитиною, бажання взаємодіяти, емпатійне ставлення до свого вихованця тощо. Тому виникнення, становлення і задоволення потреби дитини у спілку­ванні розглядаємо як реалізацію моделі комунікативного розвитку дошкільника та надбання ним емоційного досвіду буття.

Орієнтація на індивідуальність дитини, характерна для особистіс-но орієнтованого спілкування, втілюється через індивідну, суб’єктну, особистісну індивідуалізацію. Індивідна індивідуалізація — врахо­вує і розвиває вроджені особливості: мовні задатки, здіб ності, тем­перамент. Суб’єктна — орієнтується на властивий дитині стиль діяльності: систему практичних прийомів, способів запам’ятовування, мовленнєво-мислительних і комунікативних дій. Особистісна інди­відуалізація враховує контекст діяльності, життєвий досвід малюка, його інтереси, нахили, потреби, емоції, статус у колективі.

Названі види індивідуалізації реалізують завдяки застосуванню комплексу відповідних прийомів. Індивідуалізація полягає у добо­рі вправ, ігор на розвиток у дітей фонематичного слуху, слухової пам’яті, інтонаційних, мовленнєво-мислительних здібностей. Темпе­рамент, стиль діяльності враховується через диференціацію завдань, гнучке використання прийомів керівництва мовленнєвою діяльністю вихованців, добір предметної, образної та вербальної наочності. Особистісна індивідуалізація втілюється через вибір ситуацій взає­модії, компонентів спілкування (ділових, пізнавальних, особистісних), контексту дитячої діяльності, добір ролей, розроблення тематики розмов та бесід з малюками.

Побічним продуктом особистісно орієнтованого спілкування є високий рівень мовленнєвого розвитку дитини. Адже задоволення власне комунікативних потреб дошкільника безпосередньо пов’яза­не з механізмом вибіркового засвоєння мовних засобів, опанування способами мовленнєвої комунікації.

44

Особистісний момент, який має бути постійно присутній у про­цесі побудови особистісно орієнтованого спілкування, звернений одночасно як до дітей, так і до вихователя, актуалізує його особис-тісні якості, особливості, схильності. Педагогу як суб’єкту спілкуван­ня мають бути притаманні виразна схильність до спілкування, діалогічна комунікативна спрямованість, відкритість, здатність до самосприйняття і прийняття інших. Важливе місце у процесі оволо­діння стратегією і тактикою міжособистісного спілкування, форму­вання індивідуального стилю педагога посідає його активна комунікативна самопідготовка, самовдосконалення.



Запитання і завдання для самоперевірки

  1. Яке спілкування можна вважати особистісним?

  2. Коли спілкування набуває особистісно розвивального спряму­вання?

  3. Охарактеризуйте виховні позиції вихователя, які забезпечують особистісно розвивальне спрямування його спілкування з дітьми.

  4. Що Ви знаєте про особливості суб’єкт-суб’єктної взаємодії вихо­вателя з дошкільниками?

  5. Обґрунтуйте позитивний вплив особистісно орієнтованого спіл­кування на розвиток комунікативних потреб у дітей.

  6. Поясніть, які можливості створює індивідуалізація спілкування вихователя з малюками.

  7. Як Ви розумієте відповідність усіх складових процесу професій­ного мовленнєвого спілкування до мети особистісно розвиваль-ного спілкування?

Питання для обговорення у групах:

  1. Позиція дорослого: дитина менша від тебе, але водночас і така сама велика, як і ти (Ф. Дольто).

  2. Душа зцілюється поруч із дітьми (Ф. Достоєвський).

45
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка