І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206



Сторінка29/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   173

Розділ 1. Наукові основи особистісно орієнтованого спілкування вихователя з дітьми

Педагогічне спілкування


Уникайте штампів у загальній манері спілкування, стерео­типних реакцій на поведінку малюків, механічного дотримання запланованої схеми розмови без урахування її реального розвитку, психологічної закритості, коли тільки виконуються педагогічні функ­ції й не розкривається особистість.

Намагайтеся, щоб у вашій взаємодії з дітьми частіше луна­ли схвалення, заохочення. Завдяки цьому вихованці почнуть пов’язувати з вашою особистістю власні позитивні емоційні пере­живання. Елементи критики варто звести до мінімуму, а краще — не використовувати взагалі.

Проаналізуйте свої дії, відповівши на запропоновані запитання.



  1. Чи не переважає критика у вашому спілкуванні з дітьми над іншими оцінками?

  2. Яких вимог більше у вашій системі спілкування: 1) заборонних («не можна», «не слід», «припини» і т. ін.); 2) зорієнтованих на те, що потрібно робити; 3) нейтральних?

  1. Скільки в середньому зауважень на одному занятті ви робите?

  2. Чи часто починаєте заняття, спілкування з дітьми із критики?

  3. Чи не зловживаєте ви протиставленням слабких дітей сильним?

  1. Як реагуєте на порушення дисципліни — тільки осудом чи вико­ристовуєте жарт, гумор?

  1. Чи не вдаєтеся у процесі педагогічного спілкування до погроз?

  2. Як часто ви усміхаєтесь малюкам?

  3. Чи можете сміятися разом із дітьми?




  1. Чи немає на вашому обличчі постійного виразу заклопотаності й діловитості?

  2. Чи завжди ви хвалите дитину за правильну відповідь (ідеться не тільки про оцінку, а й про похвалу, посмішку та ін.)?

  3. Чи можете похвалити не тільки здібного малюка, а й слабкого, проте старанного?

  4. Як часто, оцінюючи дитину, ви використовуєте слова: «моло­дець», «вдале рішення», «добре придумано» тощо?

  5. Чи часто звертаєтесь до дітей на ім’я, оцінюючи відповідь (між оцінками: «Правильно, Петренку» і «Молодець, Володю», є вели­ка психологічна дистанція)?

  6. Як часто показуєте вихованцям, що вірите в їхні можливості?

  7. Чи не буває у ваших оцінках, звернених до малят, психологічних характеристик типу «От, Іванченку, як завжди, нічого не знаєш»?

34

Якщо, проаналізувавши свої дії, ви виявили не відповідність їх до наведених вище рекомендацій щодо психологічних аспектів органі­зації спілкування, то вам варто скоригувати ваше спілкування з дошкільниками відповідно до наведених вище рекомендацій, а також враховувати у роботі поради з організації бесіди.



Поради щодо організації бесіди

  • Намагайтеся не перебивати дитину, навіть якщо вам дуже кор­тить висловитись.

  • Не поспішайте з відповіддю, не з’ясувавши суті питання.

  • Не відповідайте на заперечення категоричним тоном, це заважає діалогу.

  • Не завершуйте розмову емоційно невизначеною інтонацією.

Самодіагностика

Важливим компонентом професійного педагогічного спілкуван­ня є комунікативна настанова, яку визначають провідним станом і типом спілкування особистості (гармонійним, формальним, відго­родженим і конфліктним). На основі перетину характеристик его-стану (Е. Берн) і типів спілкування було розроблено 12 основних позицій у спілкуванні (О. Волобуєва), які ми адаптували до особли­востей мовленнєвої взаємодії вихователя з дітьми.



Скориставшись описом позицій, визначте ту, яка найбільше від­повідає вашій, запам’ятайте її номер. Виберіть ідеальну, на ваш погляд, позицію та запам’ятайте її номер.

Діагностичні картки «Позиція педагога у спілкуванні»

  1. Досягає взаєморозуміння з дітьми, взаємодіє на основі співро­бітництва; відкритий у спілкуванні — виявляє педагогічно доціль­ні почуття; обґрунтовує свої рішення.

  2. Діє зважено, згідно зі складеним планом спілкування; враховує всі чинники розвитку, результати спостережень; вміє тримати себе в руках у конфліктних ситуаціях; володіє «залізною логікою».

3. Уникає конфліктів; непевний у доцільності втручання в природ­
ний розвиток дітей; сумнівається у потрібності власних педаго-
35
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка