І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206



Сторінка21/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   173
Використання прийомів активного слухання і зворотного зв’язку в спілкуванні з дітьми. Педагог підтримує дитину в різно­манітних мовленнєвих і навчально-мовленнєвих ситуаціях: коли вона ділиться своїми враженнями, проблемами або вчиться склада­ти розповіді, переказувати. Щоб навчити малюка говорити, треба вміти його слухати. Професійне слухання (з використанням вер­бальних і невербальних прийомів) можна залучити до прийомів роз­витку активного мовлення вихованців.

Мовленнєва насиченість предметно-практичної взаємодії з дітьми. Педагог цілеспрямовано працює над створенням розви-вального мовленнєвого середовища, з якого малюк братиме потріб­ні йому мовні й мовленнєві зразки. Для цього вихователь, спираючись на принципи доцільності та економічності мовлення, насичує своє висловлювання мовними зразками, створеними на основі знайомо­го і нового для дітей словника, граматичних моделей і конструкцій. Дорослий також використовує розмаїття діалогічних форм і різні види монологу: опис, пояснення, розповідь, міркування. Педагог супроводжує мовленням власні дії і дії дітей. Він називає, описує, порівнює предмети, дії, явища, застосовує різні засоби досягнення мовленнєвої взаємодії. Усе, що відбувається з дітьми, між ними, між дітьми і вихователем, між дітьми та предметним середовищем і суспільним довкіллям, втілюється у слові вихователя.

Урахування у виборі тактики спілкування, плануванні та побудові педагогічного мовлення вікових особливостей дітей, навчально-виховних завдань розвитку мовлення, рівня комуні­кативно-мовленнєвих умінь. Спілкуючись із дітьми, навчаючи їх діалогу, вихователь гнучко використовує у своєму мовленні все роз­маїття мовних засобів, форм етикету, способів досягнення різно­манітних комунікативних цілей. Для цього він по-різному формулює питання, застосовує потрібний мовленнєвий стимул або розгорну­тий зразок мовленнєвого висловлювання. Структура, форма, обсяг, якісні характеристики мовлення вихователя постійно змінюються залежно від методичних вимог та завдань навчально-виховної робо­ти у різних вікових групах, індивідуальних особливостей дитини.

Ознайомлення дітей із доступними вікові національно-культурними зразками мовленнєвої комунікації та спілкування, застосування прийомів спільної мовленнєвої дії. Організовуючи спілкування дітей у різних ситуаціях, вихователь своєчасно подає їм зразки комунікативно-мовленнєвої взаємодії, гнучко використовує

27

1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка