І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206



Сторінка168/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   165   166   167   168   169   170   171   172   173

Розділ 6. Розвиток мовленнєвого спілкування у дітей

Навчання дітей діалогічного спілкування


потім — будує власне висловлювання за аналогією. Завершують цей етап самостійною побудовою мікродіалогу, адекватного про­блемі ситуації спілкування.

На цьому етапі доцільно використовувати сюжетні малюнки. Спочатку дошкільникам пропонують малюнки, на яких зображено персонажів у різних емоційних станах поза контекстом ситуації. Проаналізувавши їх із дітьми, вихователь демонструє зразки ініціа­тивного звертання до уявного співрозмовника з урахуванням його емоційного стану. Наприклад: «Що тебе так розсмішило?», «Чому ти такий сумний?», «Через що ти такий сердитий?», «Що тебе так наля­кало?», «Що тебе так здивувало?».

Ініціативне висловлювання будують на основі розпізнавання емоційного стану персонажу. Потім педагог пропонує дітям сюжетні малюнки, на яких відтворено проблемну ситуацію: певна подія зумовлює виникнення позитивного чи негативного стану персона­жа, зображеного на малюнку. Дорослий допомагає дітям визначити основний зміст та проблему ситуації і пропонує варіанти ініціатив­ного входження в уявну ситуацію. Одним з варіантів може бути запрошення до гри «Приєднуйся до нас», «Ходи до нас гратися», втішання «Ти боляче вдарився? Не плач, ось я допоможу тобі під­вестись», комплімент «У тебе така гарна сукня. Вона тобі личить», схвалення-оцінка «Ти збудував такий гарний гараж» тощо. Наприклад, на малюнку зображено гурт дітей, які граються, і малю­ка, що сумує. Спочатку дошкільники разом із вихователем аналізу­ють ситуацію і вирішують, що і як потрібно сказати дитині, котра зображена на малюнку засмученою.

Потім розглядають схожі ситуації: гурт малюків займається ціка­вою справою (будує з кубиків гараж, роздивляється книжку, щось весело обговорює тощо), а одна чи дві дитини знаходяться осто­ронь, але видно, що вони теж хотіли б прилучитися до спільної спра­ви. Малюки за аналогією мають побудувати ініціативні звертання-запрошення уявних партнерів до спільного заняття. Треба також розглянути варіанти ініціативних звертань з боку дітей, які б хотіли приєднатись до гурту товаришів. Це може бути прохання «Візьміть мене до гри», запитання «Можна допомогти вам будувати гараж?», пропозиція «Хочете я принесу вам для гаража ще кубиків?». Ініціативне висловлювання будують на основі орієнтування у про­блемі ситуації, розпізнавання емоційного стану персонажа. Завершують цей етап самостійною побудовою мікродіалогів за

сюжетом малюнків. Наприклад: «Не плач, зараз допоможу тобі під­вестись. — Спасибі, що допоміг».

На третьому етапі використовують опис ситуації, її унаочнення (малюнки, піктограми, іграшки, предмети побуту тощо) і нескладну настанову. Наприклад, вихователь описує ситуацію «Ти запросила подружку прийти до тебе в гості. Її чомусь немає». Далі педагог дає настанову: «Тобі потрібно зателефонувати їй і довідатись, чому вона не прийшла. Запроси подружку прийти до тебе іншого разу і попро­щайся з нею». Словесно описані ситуації можуть бути спрямовані на побудову різних типів реплік: стимулювальних, реагувальних і реак-тивно-стимулювальних. Щоб викликати у дитини зустрічно-відпо­відну реакцію, використовують опис ситуації і початок діалогу. Наприклад, ситуація «На вулиці тебе покликала подружка, яка щойно повернулася з батьками з відпочинку на морі. Тобі дуже ціка­во дізнатися, чи сподобалось їй плавати в морі — дізнайся про це у неї». Далі пропонують початок діалогу: «Отже, Наталка гукає до тебе: "Привіт, Оленко! Рада тебе бачити". Веди розмову далі».

Якщо словесно описану ситуацію використовують для навчання мовленнєвої взаємодії в діалозі, настанови одержують обидва його учасники. Скажімо, окрім опису ситуації, коли подружка не прийшла в гості, одна з учасниць діалогу отримує таку настанову: «Зателе­фонуй своїй подружці і дізнайся, чому вона не прийшла. Запроси її прийти до тебе іншого разу». Друга учасниця має іншу настанову: «Тобі зателефонує твоя подружка, щоб дізнатися чому ти не при­йшла до неї в гості. Поясни їй, що ти захворіла, і тому не змогла прийти. Погодься на її запрошення прийти до неї в гості після оду­жання. Попрощайся з нею». Під час розігрування знайомих діалогів увагу дітей привертають до засобів невербальної комунікації, інто­наційної виразності мовлення.



На четвертому етапі дітей учать самостійно дотримуватися осно­вних структурних компонентів діалогу (вступ, розвиток, завершен­ня) в ситуаціях соціального контакту (привітання, обмін змістовими репліками, прощання), вільної розмови, знайомлять із складними діалогами. Діалог, який передбачає домовленість про спільні дії, складається з таких етапів: з’ясування мети спільної діяльності «Збудуймо гараж»; розподіл функцій і частин діяльності «Я буду водієм і привезу пісок; я будуватиму; і я теж будуватиму»; взаємний інструктаж, корекція щодо спільних дій «Я зроблю фундамент, а ти стіни; привези більше піску».


198

199


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   165   166   167   168   169   170   171   172   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка