І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206



Сторінка159/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   155   156   157   158   159   160   161   162   ...   173

Розділ 6. Розвиток мовленнєвого спілкування у дітей

Особливості діалогічного спілкування


  • Доброго ранку, Юрко! (репліка групи «а»).

  • Привіт, Тетянко! (репліка групи «б»).

  • Куди ідеш? (репліка групи «а»).

  • До крамниці. А ти? (репліка групи «в»). Використання реактивно-стимулювальної репліки є способом

продовження розмови, розгортання спілкування. Так, репліка «До крамниці. А ти?» продовжує спілкування і викликає зустрічно-відпо­відну реакцію «Я йду до свого друга Мишка дивитись мультфільми. Приходь і ти». Взаємопов’язане використання реплік кожного типу є свідченням високого рівня розвитку діалогу.

Для розгортання діалогу має значення перша репліка. Ініціатор спілкування оцінює комунікативні можливості партнера, орієнтуєть­ся в обставинах, актуалізує свій мовленнєвий намір і на цій основі будує висловлювання. Інший учасник розмови сприймає адресова­не йому мовлення, аналізує його і промовляє репліку-відповідь, враховуючи при цьому особистість співрозмовника, обставини ситуації, власні наміри і мотиви.

Психологічні основи виникнення діалогу в учасників розмови нео­днакові. Першою реплікою можуть бути різні типи висловлювань:


  • формули соціального спілкування (привітання, висловлення вдячності, вибачення);

  • запит інформації (запитання, прохання повідомити);

  • виявлення емоцій;

  • інформування;

  • прохання (наказ);

  • коментар (констатація) обставин, в яких перебувають партне­ри по спілкуванню;

  • висловлювання фатичного типу (від латинського слова fatuus — нерозумний, беззмістовний), котрі не містять у собі важливої інформації, але ними обмінюються для підтримання розмови, коли незручно мовчати, потрібно заповнити паузу.

Діалог, побудований тільки на фатичних висловлюваннях, є роз­мовою заради розмови.

У структурі діалогічного мовлення можна виокремити такі діало­гічні форми, як запитання, зустрічне запитання, спонукання, повідомлення, ствердження, заперечення. Найтиповішим поєд­нанням реплік є: запитання-відповідь, запитання-зустрічне запи­тання, повідомлення-запитання, повідомлення-повідомлення.

188

За комунікативною функцією реплік розрізняють вітальні, про­щальні, поздоровчі, побажальні, вибачальні, пропозиційні, вдячнос­ті, комбіновані (з різними видами реплік) діалогічні єдності. За кількістю реплік розрізняють двочленні, тричленні, багаточленні діалогічні єдності. Завершений діалог може складатися з однієї діа­логічної єдності — мікродіалог, або й з 8–10 діалогічних єднос­тей — макродіалог.



Для усного діалогізування характерними є прості за структурою речення, що складаються з невеликої кількості слів. У непідготовле-ному мовленні короткі й прості фрази є зручнішими, оскільки не перевантажують оперативну пам’ять, дають мовцеві змогу зосеред­итися на змістовому боці висловлювання.

В ініціативних висловлюваннях найчастіше вживають питальні речення (до 35–40 %), трохи менше — розповідні (37 %) і менш вжи­вані речення спонукальні (13 %). У репліках-відповідях найбільш вживаними є розповідні речення (до 60 %), найменш вживані питаль­ні речення (до 20 %).




Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   155   156   157   158   159   160   161   162   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка