І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206


Характеристика мовлення дитини із позаситуативно-осо-бистісною формою спілкування



Сторінка144/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   140   141   142   143   144   145   146   147   ...   173
Характеристика мовлення дитини із позаситуативно-осо-бистісною формою спілкування. За такої форми спілкування мовлення характеризується зверненням до партнера. Кількість складних речень збільшується до 15 %, довжина речень — 4,5 слова. Спостерігається загальне ускладнення граматики. Вживаються при­кметники, що позначають атрибутивні властивості (10 %), мають естетичний (15 %) та етичний (3 %) зміст, відображають фізичні (9 %) й емоційні стани. Збільшується кількість дієслів вольової та інтелек­туальної дії (10 %), зменшується до 5 % частка дієслів наказового способу. Особові займенники становлять 70 % від усіх вживаних.

За результатами досліджень М. І. Лісіна зробила важливий мето­дологічний висновок: для своєчасного і повноцінного розвитку мовлення треба, щоб взаємодія з оточуючими збагачувала зміст потреби дитини у спілкуванні. Виявлений тісний зв’язок між розвитком комунікативної діяльності (формами спілкування) та

168

її засобом — мовленням, є основою для взаємопов’язаного розви­тку спілкування у дітей дошкільного віку, зокрема його потребо-мотиваційної сфери і мовлення.



Дитина виділяє і засвоює з навколишнього мовлення те, що потрібно і достатньо для вирішення поставленої перед нею комуні­кативної задачі. Відповідно мовлення малюків різного віку, яких об’єднує форма спілкування (типові задачі), має приблизно одна­кові характеристики; мовлення дошкільників одного віку, які мають різний рівень розвитку спілкування, суттєво відрізняється. Цей факт уможливлює індивідуалізацію у сфері мовленнєвого розвитку, мета якої виявляти дітей із нижчим, ніж у їхніх ровесників, рівнем спілку­вання та сприяти оволодінню новою формою спілкування. Для цього потрібно збагачувати зміст потреби малюка у спілкуванні. Нові еле­менти у змісті потреби змінюють задачі спілкування. А нові задачі потребують нових мовних засобів, і дитина починає поступово помі­чати всю їх різноманітність. Таким чином створюють передумови для збагачення лексики, засвоєння нових граматичних форм, син­таксичних структур.

Щоб краще відтворити виявлені зв’язки між становленням кому­нікативної діяльності й розвитком мовлення у дітей використовува­тимемо поняття «комунікативно-мовленнєва діяльність». Воно враховує вікові особливості мовленнєвого спілкування малюків, у якому значну роль відіграють невербальні засоби та предметні дії, охоплює мовлення як складову комунікативної діяльності, адже мовлення може бути компонентом і некомунікативної діяльності: мислительної, мнемонічної.




Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   140   141   142   143   144   145   146   147   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка