І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206


Мовленнєве спілкування дошкільників як інтегрована діяльність



Сторінка140/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   136   137   138   139   140   141   142   143   ...   173
Мовленнєве спілкування дошкільників як інтегрована діяльність

п/п

Учасники

спілкування,

їхній вік

Обставини,

за яких відбувалося спілкування

Мовленнєвий

текст. Невербальні

засоби

Вплив наслідків

орієнтувальних дій на

мовлення учасників

спілкування
















2. Оберіть для спілкування дитину з низьким рівнем розвитку мов­лення. Встановіть із нею довірливі стосунки. Проведіть кілька розмов на близькі їй теми. Враховуючи всі особливості поведінки дитини під час кожної з розмов (наявність або відсутність напру­ження, скутості; привітний або непривітний вираз обличчя; кіль­кість згод, висловлених вербально чи невербально; наявність або відсутність контакту поглядами; загальна кількість і трива­лість висловлювань тощо), визначте, чи сформована у неї потре­ба у мовленнєвому спілкуванні з дорослим; чи не є відсутність такої потреби причиною затримки мовленнєвого розвитку.

1. Чи можна назвати мовленнєве спілкування дошкільників діяль­ністю? Чому?

160

161


Розділ 5. Розвиток мовлення дошкільників у процесі спілкування з дорослими і однолітками

5.2. Зміст і особливості мовленнєвого спілкування дошкільників

Проблему особливостей мовленнєвого спілкування дошкільників і з ровесниками досліджували А. Г. Рузська, О. О. Смірнова, Г. Е. Рейн-стейн. Зокрема було досліджено вплив однолітків на розвиток зв’язності дитячого мовлення, зміст мовленнєвих контактів, посту­пове зростання їхньої кількості залежно від розвитку форми спілкува­ння з однолітками. Дослідження американських психологів теж доводять, що досвід спілкування з ровесниками суттєво познача­ється на мовленнєвому розвитку дитини. Малюки, які більше това­ришують з однолітками, говіркі й вільно розмовляють.



Основна роль контактів із ровесниками полягає у творчому самобутньому самовираженні дітей, що позначається і на мов­леннєвому спілкуванні. Розмовляючи одне з одним, діти використо­вують несподівані, непередбачувані слова, сполучення слів, звуків, фраз, вигадують нові назви знайомих предметів. Разом із тим праг­нення до спілкування з ровесниками позитивно впливає на роз­виток зв’язності мовлення. Потреба бути зрозумілим одноліткові спонукає дошкільника висловлюватися зрозуміло, правильно, зв’язно. Мовлення дитини, звернене до ровесника, є розгорнутим і лексично багатим.

Спілкуючись із однолітками, малюки розширюють свій словнико­вий запас прислівниками типу «здорово, погано, сильно, сміливо», прикметниками, які передають емоційне ставлення («красивий, добрий, вередливий»), різноманітними дієслівними формами (спо­нукальними та ін.), особовими займенниками (вони, ми тощо). У роз­мовах із ровесниками діти вперше використовують складні речення.



Але чому, спілкуючись одне з одним, дошкільники повніше і активніше використовують різноманітні мовленнєві засоби, ніж у розмовах із дорослими? Річ у тім, що дитина менш тямущий і чут­ливий партнер, ніж дорослий. І саме це відіграє позитивну роль у розвитку її мовлення. Спілкуючись із дорослими, малюк не докла­дає особливих зусиль для того, щоб його зрозуміли. Дорослий завжди здогадається, про що йдеться, навіть коли мовлення дитини не зовсім зрозуміле. Тому засвоєні від дорослого слова, фрази

Зміст і особливості мовленнєвого спілкування дошкільників

і правила можуть залишитися «в пасиві», і дошкільник не використо­вуватиме їх у повсякденному спілкуванні.

Ровесник не намагатиметься відгадати бажання і настрій прияте­ля. Йому потрібно все чітко і зрозуміло сказати — чого ти хочеш, чим незадоволений, що збираєшся робити, у що любиш гратися. Оскільки дітям дуже хочеться спілкуватися, вони намагаються зв’яз­но і чітко передати свої наміри, думки, бажання. Життєва потреба бути зрозумілим, почутим, отримати відповідь, робить мовлення дошкільників більш зв’язним, повним і зрозумілим.

Завдяки дослідженню особливостей мовленнєвого спілкування дітей у грі виділимо такі основні способи спілкування:



  • привернення до себе уваги однолітків;

  • адресованість мовленнєвого звертання до партнера;

  • доброзичливість звертань (ініціативна дія) і відповідей (реак­тивна дія);

  • аргументованість висловлювань (вміння дібрати значущий для партнера зміст висловлювання).

До ініціативних мовленнєвих дій відносимо:

  • ввічливе звертання з пропозицією;

  • розпитування товариша для врахування його інтересів;

  • висловлювання схвалення, радощів із приводу спільних дій;

  • вияв співчуття, підтримки товаришеві, доброзичливий жарт із метою розважити товариша.

До реактивних:

  • ввічлива відповідь на прохання;

  • згода з пропозицією товариша;

  • ввічливе прийняття відмови. Під час досліджень виявлено розмаїття мовленнєвих форм, котрі

діти використовують в ігровому спілкуванні. До ділових входять: розпорядження, доручення, вказівки, прохання, пропозиції, запи­тання, повідомлення; а до експресивно-оцінних оцінка ровес­ника, себе, спільних дій, повідомлення про свій емоційний стан, жарти, декламування, звертання до ровесника по оцінку, з приводу його емоційного стану.

З. Бартенєва досліджувала інтенціональний (намір щось сказати) зміст мовлення дітей у процесі ігор. Вона виокремила такі категорії:


162

163


Розділ 5. Розвиток мовлення дошкільників у процесі спілкування з дорослими і однолітками

  • згода з партнером, мирний розвиток гри;

  • ніціативна поведінка, організація гри, висунення своїх правил;

  • спротив, захоплення ініціативи, небажання враховувати інте­реси партнера;

  • самозахист;

  • коментування своїх дій, пояснення того, що відбувається;

  • констатація фактів.

За даними З. Бартенєвої, в молодшій групі хлопчики більш схиль­ні до коментарів, а дівчатка найчастіше пропонують спілкування. У старшій групі, навпаки, хлопчики більше проявляють ініціативу, але водночас найчастіше припиняють спілкування. Дівчатка висувають на перший план самозахист. Порівняльний аналіз інтенцій дітей молодшого і старшого дошкільного віку показав: з віком поведінка дітей стає врівноваженішою (менш контрастною) та ініціативнішою, що свідчить про формування в них уміння виражати свої інтенції, накопичення в мовленні інтенціональних форм.

Зміст мовленнєвих контактів дошкільників з однолітками дослі­джувала О. О. Смірнова. Аналізуючи висловлювання дітей у ситуаці­ях вільної взаємодії, вона виокремила чотири групи висловлювань: «Я-висловлювання» про себе; «Ти-висловлювання» про іншу дитину; «Світ-висловлювання» про предмети і явища, що вихо­дять за межі ситуації спілкування; «Гра-висловлювання» дітей, які беруть участь в ігровій діяльності. 70 % усіх висловлювань дітей належать до групи «Я» і групи «Ти». Проте з віком змінюється спів­відношення між названими групами. Старші дошкільники починають менше говорити про себе і більше про інших, у них зростає кількість висловлювань щодо планування і організації спільної діяльності та об’єднання зусиль. Молодші дошкільники частіше протиставляють себе іншим й інших собі. У них переважають висловлювання, зміс­том яких є суб’єктивна оцінка, порівняння своїх і чужих дій.



Ситуативні висловлювання дошкільника у групі «Я» і групі «Ти» про те, що відбувається «тут і зараз» присвячено:

  • констатації й демонстрації власних вчинків та інтересу до поведінки ровесника: «Дивись, що я роблю»; «А я хатинку будую»; «Що ти робиш?»; «Що це в тебе?»;

  • оцінці власних дій і дій партнера: «Ти все не так робиш»; «Я все правильно намалював»; «Мій малюнок кращий»;

164

Зміст і особливості мовленнєвого спілкування дошкільників

  • намаганням допомогти товаришеві й проханням про допомо­гу: «Допоможи мені ляльку одягнути»; «Дай мені свою машин­ку»; «Зараз я тобі допоможу»;

  • організації й плануванню спільних дій: «Будемо посудкою гра­тися»; «Ти мені будеш кубики подавати, а я будуватиму, а потім — навпаки».

Позаситуативно-особистісні висловлювання дітей стосуються:

  • подій їхнього життя, минулих і майбутніх: «Я з татусем був у зоопарку»; «Я у неділю поїду до бабусі, а ти був у селі?»;

  • умінь: «Ти вмієш читати?»; «А я вмію високо стрибати»;

  • улюблених занять, інтересів: «Я люблю кататися на санчатах»; «Ти кого більше любиш — котів чи собак?»;

  • емоційного та фізичного стану: «Я втомився, а ти ще ні?»; «Мені нецікаво».

Більшість особистісних висловлювань входять до групи «Я». Діти частіше повідомляють про події свого життя, свої уміння і досягнення. Вони охоче розповідають про себе і рідше цікавляться партнером.

Позаситуативно-пізнавальні висловлювання групи «Світ» стосу­ються:



  • пізнавальної інформації про явища живої й неживої природи: «А я знаю: ведмідь буває бурий і білий»; «Ракети літають вище, ніж літаки і швидше»;

  • моральних норм і правил: «Треба гратися за правилами»; «Якщо не ділитися іграшками, то з тобою не будуть гратися»;

  • світу дорослих, їхніх професій, обов’язків: «Вчитель вчить дітей у школі»; «Космонавти літають у ракетах».

Запитання і завдання для самоперевірки

  1. Як впливає спілкування з ровесниками на розвиток мовлення дошкільника?

  2. Перелічіть основні способи спілкування малюків під час ігрової діяльності.

  3. Охарактеризуйте зміст мовленнєвого спілкування дітей дошкільного віку.

165

Розділ 5. Розвиток мовлення дошкільників у процесі спілкування з дорослими і однолітками

Взаємозв’язки між розвитком мовлення і становленням спілкування





Практичні завдання

5.3. Взаємозв’язки між розвитком мовлення і становленням спілкування


1. Поспостерігайте за спілкуванням дітей середнього і старшого дошкільного віку між собою. Під час спостереження враховуйте обставини, за яких відбувається спілкування, його зміст, фіксуйте мовлення малюків, використання невербальних засобів, пред­метних дій. На основі здобутих даних визначте провідну форму спілкування у кожної дитини. Запишіть дані до табл. 16.

Таблиця 16


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   136   137   138   139   140   141   142   143   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка