І. О. Луценко 2-ге вид., перероб. і доповн. К.: Світич, 2013. 208 с.: іл. (Б-чка журн. "Дошк виховання"). Бібліогр.: с. 205-206



Сторінка139/173
Дата конвертації09.01.2020
Розмір6,25 Mb.
1   ...   135   136   137   138   139   140   141   142   ...   173
Специфіка мовленнєвого спілкування виявляється у перебігу дій, за допомогою яких воно відбувається: мовленнєвих операцій, мовленнєвих і комунікативно-мовленнєвих умінь.

О. О. Леонтьєв підкреслює, що в процесі розвитку дитячого мов­лення розвивається не мова у традиційному розумінні, а тип взає­модії мовних засобів, якими володіє дитина, і тип функціонування цих засобів, тобто спосіб використання мови з метою пізнання і спілкування.



Важливим напрямом вивчення мовленнєвого розвитку дошкіль­ника є з’ясування чинників, які впливають на появу і подальший розвиток мовлення. До таких чинників належать: рівень розвитку головного мозку, слуху, артикуляційного апарату; високий розви-вальний потенціал мовленнєвого середовища (М. І. Красногорський, О. І. Максаков, Л. П. Федоренко) або «мовленнєве живильне серед-158

овище» (О. М. Гвоздєва). Проте всіх цих чинників недостатньо, якщо у дитини не з’явилася потреба користуватися мовленням як осно­вним способом спілкування з дорослими і ровесниками. Потреба у мовленнєвому спілкуванні, зазначає Л. С. Виготський, розвива­ється протягом усього немовлячого періоду, і є однією з найважли­віших передумов для появи першого усвідомленого слова. Якщо ж ця потреба не дозріла, спостерігається затримка мовленнєвого розвитку. Отже, визначальною умовою розвитку мовлення є становлення діяльності спілкування, яка узгоджується разом з формуванням потреби у спілкуванні.

Вплив спілкування на розвиток мовлення розкрито у досліджен­нях, присвячених ранньому віку (М. І. Красногорський, Г. М. Ляміна, Ф. І. Фрадкіна, А. К. Маркова, О. І. Кавєріна, М. І. Попова, Т. Є. Кон-нікова, А. П. Іваненко). Комунікативна функція дитячого мовлення висвітлюється в працях Л. С. Виготського, Ж. Піаже, С. Л. Рубін-штейна, О. М. Леонтьєва, Д. Б. Ельконіна, Г. М. Леушиної, А. І. Соро-кіної. Однак не слід забувати, що комунікативний чинник (спілку вання з дорослими та однолітками) впливає на розвиток мовлення протя­гом усього дошкільного дитинства. Про це свідчать сучасні дослі­дження і праці українських учених А. М. Богуш, Т. О. Піроженко, І. О. Луценко, Л. О. Калмикової.

На визначальний вплив нових потреб у спілкуванні та практичної діяльності на розвиток нових форм мовлення наголошував Д. Б. Елько-нін. Характеризуючи мовлення дітей раннього віку, вчений зазначав, що воно має ознаки ситуативності й динамічності. Останнє зумов­люється недостатньою самостійністю малюка, його невіддільністю від спільної з дорослим діяльності. Перехід дитини від ситуативного мовлення до контекстного Д. Б. Ельконін пов’язував зі змінами задач дитячого спілкування з дорослим.

Досліджуючи генезис мовлення як засобу спілкування, М. І. Лісіна вирізняє три етапи, протягом яких дитина оволодіває мовленням. Перший етап довербальний. Немовля ще не розуміє мовлення дорослого, не говорить. Але цей етап важливий тим, що у процесі ситуативно-особистісної форми спілкування, яка збігається з довер-бальним етапом, поступово складаються передумови оволодіння дитиною мовленням. Особливо багато у цей період залежить від дорослого, який не тільки перебуває поруч, доглядає за малюком, адресує йому мовленнєві звертання, а й ставиться до немовляти, як до суб’єкта, і поводиться з ним як із партнером по спілкуванню.

159


Розділ 5. Розвиток мовлення дошкільників у процесі спілкування з дорослими і однолітками

Розвиток мовлення, мовленнєвого спілкування у дітей раннього і дошкільного віку


З цією метою дорослий нерідко виконує роль другого учасника спіл­кування, авансом надаючи діям дитини смислу і значення, яких вони ще не мають.

Другий етап характеризується виникненням мовлення: маля починає розуміти елементарні висловлювання дорослого, вимов­ляє свої перші активні слова. Перехід до мовленнєвого спілкування стає можливим завдяки правильно організованому спілкуванню з дити ною, під час якого дорослий не тільки постійно розмовляє з нею, а й спонукає її активно застосувати слова, повторювати назви предмета або дії, самостійно використовувати те чи інше слово. Отже, підкрес лює М. І. Лісіна, тільки у спілкуванні з дорос­лим перед дитиною постає особливий різновид комунікатив­ної задачі зрозуміти звернене до неї мовлення дорослого, і дати вербальну відповідь.

Мовлення виникає і розвивається на тлі ситуативно-ділової форми спілкування. За умови правильного виховання відбувається різкий перелом у розвитку мовлення дитини: збільшується кількість активних слів, з’являються перші дво-, трислівні речення. Цей пері­од припадає на початок другої половини другого року життя і є початком третього етапу розвитку мовлення як засобу спілкування. М. І. Лісіна назвала третій етап етапом розвитку мовленнєвого спілкування. У цей період малюк оволодіває мовленням і все більш досконало і різноманітно використовує його у спілкуванні з оточую­чими людьми.



Для характеристики розвитку мовленнєвого спілкування М. І. Лісіна обирає такі три основні лінії:

  1. зміст мовленнєвого спілкування, який вона простежує з огляду на розвиток у малюків раннього і дошкільного віку таких форм: позаситуативно-особистісної, ситуативно-ділової, позаситуа-тивно-пізнавальної;

  2. розвиток відповідних функцій мовлення як засобу спілкування;

  3. оволодіння довільною регуляцією мовленнєвих засобів.

?

Запитання для самоперевірки


  1. Назвіть визначальний чинник розвитку мовлення у дітей ранньо­го і дошкільного віку.

  2. Охарактеризуйте етапи генезису мовлення як засобу спілкування.



Практичні завдання

1. Поспостерігайте за спілкуванням дітей різного віку з дорослими та однолітками. Під час спостереження враховуйте обставини, за яких відбувається спілкування, особливості стану, поведінки партнерів по спілкуванню, протоколюйте їхнє мовлення, фіксуй­те використання невербальних засобів. Проаналізуйте здобуті дані з погляду сформованості у дітей орієнтувальних дій, враху­вання у мовленні висновків орієнтувальної діяльності. Результати своїх спостережень запишіть до табл. 15.



Таблиця 15


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   135   136   137   138   139   140   141   142   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка