І. Ф. Аршава, О. О. Назаренко посібник до вивчення курсу «психологія важковиховуваних дітей» Дніпропетровськ рвв дну


Характерологічні й патохарактерологічні реакції та розлади особистості



Скачати 474,5 Kb.
Сторінка20/23
Дата конвертації25.03.2020
Розмір474,5 Kb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23
9.6. Характерологічні й патохарактерологічні реакції та розлади особистості

Стереотипізація реакцій людини на ті або інші значущі події призводить до формування так званих характерологічних або патохарактерологічних патернів. На думку О.Є.Личко, патологічна реакція відрізняється від варіантів нормальної поведінки схильністю: 1) набувати генералізації, тобто здатністю виникати в різноманітних ситуаціях і викликатися різними, зокрема неадекватними, приводами; 2) набувати властивостей патологічного стереотипу, коли як кліше з різних приводів повторюється один і той же вчинок; 3) перевищувати «межу» порушення поведінки, ніколи не перевищувану тією групою, до якої належить індивід; 4) призводити до соціальної дезадаптації.

У науковій літературі описані реакції: відмови, опозиції, імітації, компенсації, гіперкомпенсації, емансипації, групування з однолітками й ін.

Реакція відмови виявляється у відсутності або зниженні прагнення індивіда до контактів з оточуючими. Такі люди відрізняються нетовариськістю, страхом перед новим, прагненням до самоти. Реакція опозиції поділяється на активну і пасивну опозицію. Активна характеризується навмисною грубістю, непокорою, зухвалістю по відношенню до оточуючих і «винуватців» реакції. Вона може супроводжуватися агресивністю у вигляді фізичних дій, нецензурної лайки, погроз та ін. Прояви пасивної опозиції – негативізм, аутизм, відмова від виконання вимог і доручень, замкнутість за відсутності агресивних дій. Реакції імітації характеризуються прагненням у всьому наслідувати певну особу чи образ. Найчастіше як ідеал для наслідування вибирають авторитетну або відому людину, літературного героя.

Реакція компенсації виражається в прагненні приховати або замінити власну неспроможність в одній сфері діяльності успіхом в іншій. Відомим фактом є вищий від середнього рівень інтелектуального розвитку дітей, які хворіють незначними недугами або мають фізичні вади. Реакція гіперкомпенсації виявляється в прагненні добитися вищих результатів саме в тій галузі, у якій людина виявилася неспроможною. В основі реакції емансипації лежить потреба в незалежності й самостійності, відмова від опіки, протест проти встановлених правил і порядків. Реакція групування має часто інстинктивний характер, проте вона може виникати й на основі психологічних чинників, зокрема в групі людина шукає захисту, зняття відповідальності та ін.

У межах патохарактерологічного типу девіантної поведінки виділяють поведінкові патерни, що базуються на конституціональних чинниках і формуються в процесі індивідуального розвитку. Вони відзначаються особистісними розладами (за старою термінологією, психопатичною поведінкою). Особистісні розлади є онтогенетичні стани, що з'являються в дитинстві та підлітковому віці й зберігаються в періоді зрілості. Вони не є вторинні по відношенню до інших психічних розладів або захворювань. Виділяють кілька типів особистісних розладів.



Параноїдний розлад характеризується: 1) надмірною чутливістю до невдач і відмов; 2) тенденцією постійно бути незадоволеним кимось, тобто відмовою прощати образи, завдаванням шкоди та зверхнім ставленням; 3) підозрілістю й загальною тенденцією до перекручування фактів шляхом неправильного тлумачення нейтральних або дружніх дій інших людей як ворожих або зневажливих; 4) невиправданими підозрами щодо сексуальної вірності статевого партнера; 5) тенденцією до переживання своєї підвищеної значущості, що виявляється в постійному віднесенні всього, що відбувається, до себе; 7) захопленістю неіснуючими «законспірованими» тлумаченнями подій, що відбуваються з даною особою або у світі.

Шизоїдний розлад особистості відповідає наведеному опису: 1) відсутність чогось такого, що приносило б задоволення; 2) емоційна холодність, відчуженість; 3) нездатність проявляти теплі, ніжні почуття по відношенню до інших людей (так само, як і гнів); 4) слабка відповідна реакція як на похвалу, так і на критику; 5) незначний інтерес до сексуальних контактів з іншою особою; 6) підвищена заклопотаність фантазіями й інтроспекцією; 7) майже незмінне надання переваги окремій діяльності; 8) помітна нечутливість до превалюючих соціальних норм і умов; 9) відсутність близьких друзів або довірчих зв'язків і бажання мати такі зв'язки.

Дисоціативний розлад виражається в грубій невідповідності між поведінкою та домінуючими нормами й характеризується: 1) байдужістю до почуттів інших; 2) грубою й стійкою безвідповідальністю й зневагою до соціальних правил і обов'язків; 3) нездатністю підтримувати відносини за відсутності труднощів у їх становленні; 4) украй низькою толерантністю до фрустрацій, а також низьким порогом вибуху агресії, включаючи насильство; 5) нездатністю переживати почуття провини й отримувати користь із життєвого досвіду, особливо з покарання; 6) вираженою схильністю звинувачувати оточуючих або давати пристойні пояснення своєї поведінки, що призводить суб'єкта до конфлікту з суспільством.

Емоційно нестійкий розлад характеризується підвищеною імпульсивністю (без урахування наслідків), нестійкістю настрою, заниженою здатністю планувати власну діяльність. Виділяються два різновиди цього особистісного розладу: імпульсивний та пограничний. При першому переважають емоційна нестійкість та імпульсивність, при другому разом з емоційною лабільністю спостерігається порушення образу «Я», намірів і внутрішніх уподобань людини.

Істеричний розлад характеризується: 1) самодраматизацією, театральністю, перебільшеним вираженням емоцій; 2) навіюваністю, легким впливом оточуючих або обставин; 3) поверхневістю й лабільністю емоцій; 4) постійним прагненням до захопленості, визнання оточуючих і до діяльності, при якій людина знаходилася б у центрі уваги; 5) неадекватною визивністю зовнішнього вигляду й поведінки; 6) надмірною заклопотаністю фізичною привабливістю.

Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості виявляється: 1) у надмірній схильності до сумнівів і обережності; 2) заклопотаності деталями, правилами, переліками, порядком, організацією або графіками; 3) перфекціонізмі (прагненні до досконалості), що перешкоджає завершенню завдань; 4) надмірній сумлінності, скрупульозності й неадекватній стурбованості продуктивністю на шкоду задоволенню й міжособистісним зв'язкам; 5) підвищеній педантичності й зайвій увазі до соціальних умовностей; 6) ригідності й упертості; 7) у висуненні необґрунтованих вимог того, щоб інші робили все так само, як ця людина, або в нерозсудливому небажанні дозволяти виконувати що-небудь іншим людям; 8) появі небажаних думок і ваблень.

Тривожний розлад характеризується: 1) постійним загальним відчуттям напруженості й важкими передчуттями; 2) уявленнями про свою соціальну нездатність, особисту непривабливість і приниження відносно інших; 3) підвищеною стурбованістю критикою на свою адресу або неприйняттям у соціальних ситуаціях; 4) небажанням вступати у відносини з іншими людьми без гарантій сподобатися; 5) обмеженістю життєвого укладу через потребу у фізичній безпеці; 6) ухиленням від соціальної або професійної діяльності, пов'язаній зі значимими міжособистісними контактами через страх критики, несхвалення тощо.

Залежний розлад особистості включає: 1) активне або пасивне перекладання на інших більшої частини важливих рішень у своєму житті; 2) підпорядкування своїх власних потреб потребам інших людей, від яких залежить людина; 3) небажання висувати навіть розумні вимоги до людей, залежним від яких є індивід; 4) відчуття незручності або безпорадності наодинці через надмірний страх нездатності до самостійного життя; 5) страх людини бути покинутою особою, із якою є тісний зв'язок, і залишитися напризволяще; 6) обмежену здатність приймати повсякденні рішення без порад і підбадьорювань з боку інших осіб.

До залежних відносять астенічний, неадекватний, пасивний особистісні розлади.

Особистісні розлади (психопатії), що входять до патохарактерологічного типу девіантної поведінки, є патологічним продовженням так званих характерологічних патернів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка