І. Ф. Аршава, О. О. Назаренко посібник до вивчення курсу «психологія важковиховуваних дітей» Дніпропетровськ рвв дну



Сторінка16/23
Дата конвертації25.03.2020
Розмір1,04 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23
9.2. Порушення харчової поведінки

Харчова поведінка людини оцінюється як гармонійна (адекватна) або девіантна залежно від безлічі параметрів, зокрема місця, яке займає процес прийому їжі в ієрархії цінностей індивіда, кількісних і якісних показників харчування, естетики. Під харчовою поведінкою розуміється ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування в буденних умовах і в ситуації стресу, орієнтація на образ власного тіла й діяльність із його формування.

Основними порушеннями харчової поведінки вважаються нервова анорексія і нервова булімія. Спільними для них є такі параметри:


  • заклопотаність контролем маси власного тіла;

  • спотворення образу свого тіла;

  • зміна цінності харчування в ієрархії цінностей.

Нервова анорексія – це розлад, супроводжуваний зниженням ваги, підтримуваним самим індивідом. Відмова від їжі пов'язана, як правило, із незадоволеністю своєю зовнішністю, надмірною, на думку самої людини, повнотою. Враховуючи той факт, що визначення об'єктивних критеріїв повноти значною мірою утруднене у зв'язку з існуванням естетичного компонента, доводиться говорити про значущість параметра адекватності або неадекватності сприйняття власного тіла («схеми тіла»), орієнтації на власну думку та уявлення про нього або рефлексію й реагування на думку референтної групи. Часто основою нервової анорексії є викривлене сприйняття себе й хибна інтерпретація зміни ставлення оточуючих, що ґрунтується на патологічній зміні зовнішності. Даний синдром має назву дисморфоманічного. Проте формування нервової анорексії можливе і поза даним синдромом.

М.В.Коркіна виділяє чотири стадії нервової анорексії: 1) ініціальну; 2) активної корекції; 3) кахексії; 4) редукції синдрому.

В ініціальній стадії індивід виражає незадоволеність надмірною, на його думку, повнотою або всієї фігури, або окремих частин тіла (живота, стегон, щік). Він орієнтується на вироблений ідеал, прагне до схуднення з метою наслідування кого-небудь із найближчого оточення або відомих популярних людей. На стадії активної корекції, коли порушення харчової поведінки стають очевидними для оточуючих і відбувається становлення девіантної поведінки, індивід починає вдаватися до різних способів схуднення. Перш за все він вибирає обмежувальний харчовий стереотип, виключаючи з харчового раціону окремі висококалорійні продукти, починає дотримуватися суворої дієти, застосовує різні фізичні вправи й тренінги, приймає великі дози проносних засобів, використовує клізми, штучно викликає блювання з метою звільнення шлунку від тільки що з'їденої їжі. Цінність харчування знижується, при цьому індивід не здатний контролювати свою мовну поведінку й постійно в спілкуванні повертається до теми схуднення, обговорення дієт і тренінгів. На стадії кахексії можуть з'являтися ознаки дистрофії: зниження маси тіла, сухість і блідість шкірних покривів та інші симптоми.

Діагностичними критеріями нервової анорексії є:



  • зниження на 15% і збереження на зниженому рівні маси тіла або досягнення індексу маси тіла Кветелета 17,5 балів (індекс визначається співвідношенням ваги тіла в кілограмах до квадрата зросту в метрах);

  • спотворення образу свого тіла у вигляді страху перед ожирінням;

  • навмисне уникнення їжі, здатної викликати збільшення маси тіла.

Порушення харчової поведінки у вигляді синдрому нервової анорексії зустрічається, як правило, при двох типах девіантної поведінки: патохарактерологічному й психопатологічному. В межах першого порушення харчової поведінки обумовлені особливостями характеру людини і її реагуванням на ставлення з боку однолітків, при другому синдром нервової анорексії формується на базі інших психопатологічних розладів (дисморфоманічного, іпохондричного симптомокомплексів) у структурі шизофренічних або інших психотичних розладів.

Нервова булімія характеризується повторюваними нападами об'їдання, неможливістю навіть протягом короткого часу бути без їжі й надмірною стурбованістю контролем маси тіла, що призводить людину до вжиття крайніх заходів для зниження впливу з'їденої їжі, який обумовлює повноту. Індивід орієнтований на їжу, він планує власне життя, ґрунтуючись на можливості прийняти їжу в потрібний час і в необхідній кількості. Цінність даної сторони життя виходить на передній план, підпорядковуючи собі решту всіх цінностей. Водночас має місце амбівалентне ставлення до прийому їжі: бажання їсти велику кількість їжі поєднується з негативним, самозневажливим ставленням до себе та своєї «слабкості».

Виділяється декілька діагностичних критеріїв нервової булімії:


  • постійна заклопотаність їжею та непереборний потяг до їжі навіть в умовах відчуття ситості;

  • спроби протидіяти ефекту ожиріння за допомогою таких прийомів, як виклик блювання, зловживання проносними засобами, альтернативні періоди голодування, використання препаратів, що пригнічують апетит;

  • нав'язливий страх ожиріння.

Як видно з клінічних описів, нервова анорексія та нервова булімія мають ряд спільних рис, унаслідок чого можна говорити про єдиний комплекс порушень харчової поведінки. Проте нервова булімія на відміну від анорексії може входити в структуру адиктивного типу девіантної поведінки. Якщо відмова від їжі відіграє роль хворобливого протистояння реальності (істотний параметр патохаракте-рологічного та психопатологічного типів девіантної поведінки), то непереборний потяг до їжі може відображати як протистояння (зокрема, зняття симптомів тривоги, депресії в разі невротичних розладів), так і відхід від реальності. При адиктивній поведінці підвищення цінності процесу харчування та об'їдання стає єдиним задоволенням у нудному, одноманітному житті. Людина обирає для себе харчування як альтернативу повсякденному життю з його вимогами, обов'язками, регламентаціями. У неї формується феномен «жадання гострих відчуттів» у вигляді зміни харчової поведінки. Наприклад, такий індивід може отримувати нові незвичайні відчуття від кількості і якості їжі, поєднання непоєднуваних інгредієнтів (огірків із медом, торта з гірчицею). Мотивом стає втеча від «обридлої» реальності у світ вічного «харчового задоволення».

Найважливішим психологічним процесом юнацького віку є процес становлення самосвідомості та стійкого образу «Я». Саме з образом «Я» і з самооцінкою в більшості випадків пов'язане негативне ставлення до свого тіла, що лежить, як правило, в основі порушень харчової поведінки. Іншим різновидом порушень харчової поведінки є прагнення поїдати неїстівні предмети. Як правило, такий тип поведінки зустрічається лише при психічних захворюваннях або грубій патології характеру, хоча не виключена його поява в межах делінквентної поведінки з метою симуляції соматичної хвороби й досягнення якої-небудь мети. При психопатологічному типі девіантної поведінки може зустрічатися, наприклад, поїдання екскрементів (копрофагія), нігтів (оніхофагія), при делінквентному — заковтування металевих предметів (монет, шпильок, цвяхів).

Зміна смаку як порушення харчової поведінки зустрічається при багатьох фізіологічних станах людини. Зокрема, під час вагітності в жінки з'являється потяг до гострої, солоної їжі або якоїсь конкретної страви. Зміна ставлення до ряду продуктів із формуванням зміненої харчової поведінки можлива при захворюваннях головного мозку.

У межах патохарактерологічного типу девіантної поведінки зміни харчової поведінки можуть мати характер неестетичності й порушення стилю. Людина, наприклад, може неестетично їсти (плямкати, сьорбати, прицмокувати під час прийому їжі), бути неакуратною (їсти немиті продукти, пити брудну воду) або, навпаки, бути занадто гидливою навіть по відношенню до близьких родичів (категорично відмовлятися доїдати або допивати за дитиною у випадках голоду і відсутності іншої їжі або рідини), не вміти використовувати або ігнорувати застосування столових приборів. До стереотипів харчової девіантної поведінки відносять також швидкість прийняття їжі. Існують такі крайнощі: дуже сповільнене приймання й квапливе надшвидке заковтування їжі, які можуть бути обумовлені сімейними традиціями або властивостями темпераменту.



Каталог: ukr -> nmmateriali -> documents


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка