Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки



Сторінка66/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   58   59   60   61   62   63   64   65   66
Мабуть, правильно

Мабуть, неправильно

Неправильно

1. Свої плани на майбутнє люблю розробляти в найменших деталях.













2. Люблю всякі пригоди, можу йти на ризик.













3. Намагаюся завжди приходити вчасно, але, тим не менш, часто спізнююся.













4. Дотримуюся девізу «Вислухай пораду, але зроби по-своєму».













5. Часто покладаюся на свої здібності орієнтуватися по ходу справи і не прагну заздалегідь уявити послідовність своїх дій.













6. Оточуючі відзначають, що я недостатньо критичний до себе і своїх дій, але сам я це не завжди помічаю.













7. Напередодні контрольних або іспитів у мене зазвичай з’являлося відчуття, що не вистачило 1–2 днів для підготовки.













8. Щоб відчувати себе впевнено, необхідно знати, що чекає на тебе завтра.













9. Мені важко себе змусити щось переробляти, навіть якщо якість зробленого мене не влаштовує.













10. Не завжди помічаю свої помилки, частіше це роблять оточуючі мене люди.













11. Перехід на нову систему роботи не завдає мені особливих незручностей.













12. Мені важко відмовитися від прийнятого рішення навіть під впливом близьких мені людей.













13. Я не відношу себе до людей, життєвим принципом яких є «Сім разів відміряй, один раз відріж».













14. Чи не виношу, коли мене опікують і за мене щось вирішують.













15. Не люблю багато роздумувати про своє майбутнє.













16. У новому одязі часто відчуваю себе ніяково.













17. Завжди заздалегідь планую свої витрати, не люблю робити незапланованих покупок.













18. Уникаю ризику, погано справляюся з несподіваними ситуаціями.













19. Моє ставлення до майбутнього часто змінюється: то будую райдужні плани, то майбутнє здається мені похмурим.













20. Завжди намагаюся продумати способи досягнення мети, перш ніж почну діяти.













21. Віддаю перевагу зберігати незалежність навіть від близьких мені людей.













22. Мої плани на майбутнє зазвичай реалістичні, і я не люблю їх змінювати.













23. У перші дні відпустки (канікул) під час зміни способу життя завжди з’являється почуття дискомфорту.













24. При великому обсязі роботи неминуче страждає якість результатів.













25. Люблю зміни в житті, зміну обстановки та способу життя.













26. Не завжди вчасно помічаю зміни обставин і через це терплю невдачі.













27. Буває, що наполягаю на своєму, навіть коли не впевнений у своїй правоті.













28. Люблю дотримуватися заздалегідь наміченого на день плану.













29. Перш ніж з’ясовувати стосунки, намагаюсь уявити собі різні способи подолання конфлікту.













30. У разі невдачі завжди шукаю, що ж було зроблено неправильно.













31. Не люблю посвячувати кого-небудь у свої плани, рідко дотримуюся чужих порад.













32. Вважаю розумним принцип: спочатку треба вплутатися в бій, а потім шукати кошти для перемоги.













33. Люблю помріяти про майбутнє, але це скоріше фантазії, ніж реальність.













34. Намагаюся завжди враховувати думку товаришів про себе та свою роботу.













35. Якщо я зайнятий чимось важливим для себе, то можу працювати в будь-якій обстановці.













36. В очікуванні важливих подій прагну заздалегідь уявити послідовність своїх дій при тому чи іншому розвитку ситуації.













37. Перш ніж взятися за справу, мені необхідно зібрати докладну інформацію про умови його виконання й супутніх обставин.













38. Рідко відступаю від розпочатої справи.













39. Часто допускаю недбале ставлення до своїх зобов’язань у разі втоми й поганого самопочуття.













40. Якщо я вважаю, що правий, то мене мало хвилює думка оточуючих про мої дії.













41. Про мене кажуть, що я «розкидаюся», не вмію відокремити головне від другорядного.













42. Чи не вмію і не люблю заздалегідь планувати свій бюджет.













43. Якщо в роботі не вдалося домогтися результатів, щоб влаштовували мене якості, прагну переробити, навіть якщо оточуючим це не важливо.













44. Після вирішення конфліктної ситуації часто подумки до неї повертаюся, перевіряю ще вжиті заходи й результати.













45. Невимушено відчуваю себе в незнайомій компанії, нові люди мені зазвичай цікаві.













46. Зазвичай різко реагую на заперечення, намагаюся думати і робити все по-своєму.














Обробка результатів. Підрахунок показників опитувальника проводиться по ключам, представленим нижче, де «Так» означає позитивні відповіді, а «Ні» - негативні.
Ключ опитувальника «Стиль саморегуляції поведінки»


Шкала

Да

Ні

Шкала планування (Пл)

1,8, 17, 22, 28, 31, 36

15, 42

Шкала моделювання (М)

11, 37

3, 7, 19, 23, 26, 33, 41

Шкала програмування (Пр)

12, 20, 25, 29, 38, 43

5, 9, 32

Шкала оцінки результатів (ОР)

30, 44

6, 10, 13, 16, 24, 34, 39

Шкала гнучкості (Г)

2, 11, 25, 35, 36, 45

16, 18, 23

Шкала самостійності (С)

4, 12, 14, 21, 27, 31, 40, 46

34

Шкала Загального рівня саморегуляції (ЗРС)

1, 2, 4, 8, 11, 12, 14, 17, 20, 21, 22, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 35, 36, 37, 38, 40, 43, 44, 45, 46

3, 5, 6, 7, 9, 10, 13, 15, 16, 18, 19, 23, 24, 26, 32, 33, 34, 39, 41, 42


Опис шкал.

Шкала «Планування» (Пл) характеризує індивідуальні особливості висунення й утримання цілей, сформованість у людини усвідомленого планування діяльності.

Високі показники за цією шкалою вказують на сформованість потреби в усвідомленому плануванні діяльності, плани в цьому випадку реалістичні, деталізовані, ієрархічні і стійкі, цілі діяльності висуваються самостійно.

У респондентів із низькими показниками за цією шкалою потреба в плануванні розвинена слабо, цілі схильні до частої зміни, поставлена мета рідко буває досягнута, планування малореалістичне. Такі респонденти вважають за краще не замислюватися про своє майбутнє, цілі висувають ситуативно й зазвичай не самостійно.



Шкала «Моделювання» (М) дозволяє діагностувати індивідуальну розвиненість уявлень про зовнішні та внутрішні значущі умови, ступінь їх усвідомленості, деталізованості й адекватності.

Респонденти з високими показниками за цією шкалою здатні виділяти значущі умови досягнення цілей, як у поточній ситуації, так і в перспективному майбутньому, що проявляється відповідно до програм дій планам діяльності, відповідності одержуваних результатів прийнятим цілям.

У респондентів з низькими показниками за цією шкалою слабка сформованість процесів моделювання призводить до неадекватної оцінки значимих внутрішніх умов і зовнішніх обставин, що проявляється у фантазуванні, яке може супроводжуватися різкими перепадами ставлення до розвитку ситуації, наслідків своїх дій. У таких респондентів часто виникають труднощі у визначенні мети та програми дій, що адекватні поточній ситуації, вони не завжди помічають зміну ситуації, що також часто призводить до невдач.

Шкала «Програмування» (Пр) діагностує індивідуальну розвиненість усвідомленого програмування людиною своїх дій.

Високі показники за цією шкалою свідчать про сформованість у людини потреби продумувати способи своїх дій і поведінки для досягнення намічених цілей, про деталізованість і розгорнутість розроблюваних програм. Програми розробляються самостійно, вони гнучко змінюються в нових обставинах і стійкі в ситуації перешкод. У разі невідповідності отриманих результатів цілям проводиться корекція програми дій до отримання прийнятного для людини результату.

Низькі показники за цією шкалою програмування свідчать про невміння й небажання людини продумувати послідовність своїх дій. Такі люди вважають за краще діяти імпульсивно, вони не можуть самостійно сформувати програму дій, часто стикаються з неадекватністю отриманих результатів цілям діяльності і при цьому не вносять змін до програми дій, діють шляхом проб і помилок.

Шкала «Оцінювання результатів» (ОР) характеризує індивідуальну розвиненість і адекватність оцінки респондентом себе і результатів своєї діяльності й поведінки.

Високі показники за цією шкалою свідчать про розвиненість і адекватність самооцінки, сформованість і стійкість суб’єктивних критеріїв оцінки результатів. Людина адекватно оцінює як сам факт неузгодженості отриманих результатів з метою діяльності, так і причини, що призвели до нього, гнучко адаптуючись до зміни умов.

При низьких показниках за цією шкалою респондент не помічає своїх помилок, некритичний до своїх дій. Суб’єктивні критерії успішності недостатньо стійкі, що призводить до різкого погіршення якості результатів при збільшенні обсягу роботи, погіршенні стану або виникненні зовнішніх труднощів.



Шкала «Гнучкість» (Г) діагностує рівень сформованості регуляторної гнучкості, тобто здатності перебудовувати, вносити корекції в систему саморегуляції при зміні зовнішніх і внутрішніх умов.

Респонденти з високими показниками за шкалою гнучкості демонструють пластичність усіх регуляторних процесів. При виникненні непередбачених обставин такі респонденти легко перебудовують плани й програми виконавських дій і поведінки, здатні швидко оцінити зміну значущих умов і перебудувати програму дій. При виникненні неузгодженості отриманих результатів з прийнятою метою своєчасно оцінюють сам факт неузгодженості та вносять відповідну корекцію. Гнучкість регуляторики дозволяє адекватно реагувати на швидку зміну подій і успішно вирішувати поставлену задачу в ситуації ризику.

Респонденти з низькими показниками за шкалою гнучкості в динамічній, обстановці, яка швидко змінюється, почувають себе невпевнено, важко звикають до змін у житті, до зміни обстановки та способу життя. Вони не здатні адекватно реагувати на ситуацію, швидко та своєчасно планувати діяльність і поведінку, розробити програму дій, виділити значимі умови, оцінити неузгодженість отриманих результатів з метою діяльності та внести корекції. У результаті в таких респондентів неминуче виникають регуляторні збої і, як наслідок, невдачі у виконанні діяльності.

Шкала «Самостійність» (С) характеризує розвиненість регуляторної автономності.

Наявність високих показників за шкалою самостійності свідчить про автономність в організації активності людини, її здатності самостійно планувати діяльність і поведінку, організовувати роботу по досягненню висунутої мети, контролювати хід її виконання, аналізувати й оцінювати як проміжні, так і кінцеві результати діяльності.

Респонденти з низькими показниками за шкалою самостійності залежні від думок і оцінок оточуючих. Плани та програми дій розробляються несамостійно, такі люди часто і некритично слідують чужим порадам. За відсутності сторонньої допомоги в них неминуче виникають регуляторні збої.

Опитувальник у цілому працює як єдина шкала «Загальний рівень саморегуляції» (ЗРС). яка оцінює загальний рівень сформованості індивідуальної системи усвідомленої саморегуляції довільної активності людини.

Респонденти з високими показниками загального рівня саморегуляції самостійні, гнучко й адекватно реагують на зміну умов, висунення й досягнення мети в них значною мірою усвідомлено. При високій мотивації досягнення вони здатні формувати такий стиль саморегуляції, який дозволяє компенсувати вплив особистісних, характерологічних особливостей, що перешкоджають досягненню мети. Чим вищий загальний рівень усвідомленої регуляції, тим легше людина опановує нові види активності, впевненіше почуває себе в незнайомих ситуаціях, тим стабільніше її успіхи у звичних видах діяльності.

У респондентів із низькими показниками за даною шкалою потреба в усвідомленому плануванні та програмуванні своєї поведінки несформована, вони більш залежні від ситуації та думки оточуючих людей. У таких респондентів знижена можливість компенсації несприятливих для досягнення поставленої мети особистісних особливостей, порівняно з респондентами з високим рівнем регуляції. Відповідно, успішність оволодіння новими видами діяльності великою мірою залежить від відповідності стильових особливостей регуляції та вимог виду активності, що опановується.



Додаток З
Соломія Крушельницька тріумфально виступала на кращих оперних сценах світу. Усебічно обдарована й освічена, сповнена високого артистичного чуття, Соломія Крушельницька з досконалою дикцією розмовляла та співала українською, польською, німецькою, англійською, італійською, іспанською мовами, прекрасно грала на фортепіано й сама вивчала партитури та ролі, не звертаючись за допомогою до фахівців. Як зазначав відомий італійський музикознавець Ринальдо Кортопассі, у перші десятиріччя ХХ століття на оперних сценах світу найвідомішими співаками, які славилися неповторним артистичним хистом, були п’ять виконавців: Баттістіні, Карузо, Тітта Руффо,Федір Шаляпін і Соломія Крушельницька. Народилася здібна дівчинка в родині священика на Тернопільщині. Восьмеро дітей Амвросія та Теодори Крушельницьких зростали в доброзичливій атмосфері й змалку мали невеличке артистичне середовище: діти співали в сімейному хорі, ставили домашні вистави, грали на фортепіано, були учасниками церковного хору. Помітивши природний хист Соломії до музики, родина відрядила її на навчання до Львівської консерваторії, яку дівчина закінчує з медаллю й відзнакою. У дипломі молодої співачки записано: «…Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени. Обширної скалі, дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її мецо-сопрано, освіта музична, високе почуття краси, природна зовнішність, сценічна постава, словом, усі прикмети, якими обдарувала її природа, заповідають їй в артистичному світі найкращу будучність». Попри те, що артистка часто чула схвальні відгуки на свою адресу, Соломія дуже критично ставилася до своїх успіхів, тому після зустрічі з відомою італійською співачкою Джеммою Беллінчоні вирішила продовжити навчання в Італії. Восени 1893 року вона починає навчатися співу у відомої Фаусти Креспі, а сценічну майстерність і міміку опановує під керівництвом професора Конті. Через рік молода вокалістка вже співала провідні партії в оперних театрах Італії, де швидко завоювала любов публіки. Соломія Крушельницька гастролювала в багатьох країнах Європи та стала справжнім відкриттям для публіки. Згодом вона підкорила оперні сцени Єгипту, Алжиру, Бразилії, Аргентини та інших країн. Де і в якій ролі не виступала б талановита українка, вона ніколи не повторювала себе, щоразу була іншою до найдрібніших деталей. Незважаючи на те що Соломія була оперною співачкою, вона грала як драматична актриса – ефектна в кульмінаційних моментах, раціональна й поміркована в німих сценах, «скульптурна у своїх позах і водночас гнучка, наче пальма», «всевладна у високих злетах голосу й ніжна в його м’яких модуляціях». Соломія Крушельницька стала зіркою світової музики й дотепер є тим світлом, яке допомагає іншим дійти до мети. Вона з тих, кого не забудуть. «Я пам’ятаю очі. Очі великої артистки, променистому погляду яких корилися тисячі людей у різних країнах світу», – так охарактеризував магію таланту Соломії Крушельницької Арсеній Котляревський.

*

Додаток К

Програма елективного курсу

«Самоорганізація у фаховому становленні майбутніх учителів музичного мистецтва»
Пояснювальна записка

Сучасний розвиток суспільства характеризується змінами, що відбуваються в різних сферах людського життя, в тому числі й у мистецькій освіті. Змінюються її пріоритети й цінності, змінюється і положення вчителя-музиканта в освітній системі: він отримав велику свободу діяти, нові можливості самовираження, але разом із тим зросли й вимоги до нього, до його професійної гнучкості, відкритості, рівня компетентності, фахової підготовки. Отже, потрібен педагог, який вміє прогнозувати, аналізувати процеси розвитку, конструювати, проектувати, організовувати себе в умовах освітньої дійсності; педагог, який уміє працювати таким чином, щоб сприяти виявленню та розвитку своїх здібностей, духовного зростання, який може знайти «себе», розробити програму саморозвитку.

У сучасних дослідженнях мистецької освіти представлено достатньо засобів і методів роботи із самоорганізації, але необхідно не тільки вміти обирати в конкретних умовах відповідні методики навчання, а й уміло їх адаптувати відповідно до умов.

Це можливо в тому випадку, якщо майбутній учитель музичного мистецтва володіє засобами осмислення своєї художньо-творчої діяльності, її аналізу, опису, критики, нормування та прогнозування. А для цього йому необхідно навчитись усвідомлено вибудовувати фахову підготовку, осмислювати її процеси й результати, встановлювати відповідність способів своєї художньо-творчої діяльності поставленим завданням, прогнозувати її розвиток, що передбачає певний рівень розвитку особистої організованості.

З метою створення педагогічних умов, що забезпечують формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутнього вчителя музичного мистецтва, пропонуємо навчальний модуль «Самоорганізація у фаховому становленні особистості майбутніх учителів музичного мистецтва», який може розглядатися як модульний курс або як самостійний спецкурс.

Освітня мета – свідоме формування в майбутніх учителів музичного мистецтва особистої організованості щодо власної художньо-творчої діяльності.

Навчальні завдання:

1. Сприяти формуванню в майбутніх учителів музичного мистецтва ціннісної установки про необхідність здійснення особистої організованості власної художньо-творчої діяльності.

2. Розглянути методологічні основи поняття організованість, познайомити з різними авторськими концепціями, що розкривають сутність поняття особистої організованості та стратегіями особистої організованості, що дозволяють вибудовувати «мислиннєвий маршрут».

3. Створити умови для розвитку здібностей особистої організованості та збагачення інформаційного багажу майбутніх учителів музичного мистецтва різноманітними прийомами та стратегіями здійснення особистої організованості.

В основу організації навчального процесу покладено ідеї технології розвитку критичного мислення, колективного способу навчання та інших суб’єктно-орієнтованих технологій. Провідною ідеєю, яка реалізується під час вивчення модуля, є ідея створення інформаційно-освітнього середовища, в умовах якого майбутній учитель музичного мистецтва займає позицію активного суб’єкта мистецької освіти, здатного до самостійного вибудовування індивідуального маршруту на основі особистої організованості власної художньо-творчої діяльності.

Під час побудови освітнього процесу можна обрати кількісний обсяг курсу: від короткострокового 9-годинного модуля, спрямованого на освоєння конкретних прийомів і методик організованості, до повноцінного 34-годинного курсу, спрямованого на вибудовування індивідуального маршруту майбутнього вчителя музичного мистецтва на основі особистої організованості художньо-творчої діяльності.

На кожному занятті майбутній учитель музичного мистецтва має можливість вибору способів роботи з навчальним змістом: індивідуальна робота з навчальними текстами, робота в парах або мікрогрупах із виконання творчих завдань, складання конспектів, участь у колективному полілозі. На заняттях передбачається моделювання практичних ситуацій, які можуть виникати в процесі художньо-творчої діяльності, проведення майстер-класів.

За підсумками навчання майбутні вчителі музичного мистецтва знайомляться з поняттям «організованість», із сучасними трактуваннями цього поняття, із сутністю особистої організованості щодо власної художньо-творчої діяльності. Майбутні вчителі музичного мистецтва опановують різні стратегії й методичні прийоми особистої організованості, які допомагають вибудовувати «мислиннєвий маршрут», вчаться застосовувати особисту організованість на всіх етапах здійснення своєї фахової підготовки, набувають навичок вибудовування індивідуального освітнього маршруту на основі особистої організованості власної художньо-творчої діяльності.

Навчальний план




Тема

Всього годин

У тому числі

Форми звітності

лекції

практичні

1

Особиста організованість у художньо-творчій діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва

6

2

4

Проектування індивідуального художньо-творчого маршруту

2

Сутність і зміст персонального менеджменту майбутнього вчителя музичного мистецтва

12

6

6

Графічні конспекти вивчених текстів

3

Особиста організованість як інструмент особистісного розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва. Прийоми особистої організованості майбутнього вчителя музичного мистецтва.

16

6

10

Презентація стратегій, застосовуваних у художньо-творчій діяльності


Зміст курсу

Тема 1. Особиста організованість: теоретичні та методичні аспекти. Особиста організованість у художньо-творчій діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва (1-6 годин).

Виникнення терміна «організованість». Історія розвитку поняття організованості. Організованість як одна з категорій філософії та психології. Організованість як найважливіший компонент структури самосвідомості й саморегулювання людини. Співвідношення організованості та діяльності. Роль особистої організованості в життєдіяльності людини. Роль особистої організованості в різних сферах діяльності.

Основні напрями вивчення організованості в роботах сучасних авторів. Види організованості. Взаємозв’язок організованості із саморегуляцією, самореалізацією, самоконтролем.

Поняття особиста організованість людини. Особиста організованість як побудова й управління своїм власним життям. Особиста організованість майбутнього вчителя музичного мистецтва як система ціннісного, когнітивного, інтелектуального й діяльнісного його ставлення до освітньої дійсності та суб’єктів освіти, заснованого на критичному осмисленні підстав, характеру, структури, процесів і результатів власної особистісної, художньо-творчої діяльності. Рівні розвитку організованості, критерії та показники рівня сформованості в майбутнього вчителя музичного мистецтва організованості.

Роль особистої організованості в художньо-творчій діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Сутність поняття особистої організованості вчителя музичного мистецтва (виявлення змісту емпіричних уявлень майбутнього вчителя музичного мистецтва про поняття «особиста організованість»).

Діагностика рівня сформованості особистої організованості. Методика визначення міри організованості за В. В. Бондаренко.

Складові особистісної, художньо-творчої діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Компетенції професійної діяльності фахівця. Особиста організованість як основний компонент художньо-творчої діяльності. Функції особистої організованості на різних етапах особистісної, професійної діяльності.

Поняття індивідуального освітнього маршруту. Проектування індивідуального художньо-творчого маршруту майбутнього вчителя музичного мистецтва на основі осмислення проблем в особистісній, художньо-творчій діяльності.

Розвиток у майбутнього вчителя музичного мистецтва досвіду самоврядування своїм життям і художньо-творчою діяльністю, який передбачає вміння робити усвідомлений вибір засобів досягнення мети з урахуванням своїх індивідуальних особливостей і потреб, вимог соціального середовища, факторів, що сприяють і перешкоджають досягненню мети та які ґрунтуються на знаннях персонального менеджменту.

Тема 2. Сутність і зміст персонального менеджменту майбутнього вчителя музичного мистецтва. Методи персонального менеджменту майбутнього вчителя музичного мистецтва (3-12 годин).

Персональний менеджмент – витоки поняття. Персональний менеджмент у вузькому значенні автори підручників і навчальних посібників визначають як систему «цілеспрямованого й послідовного використання практичних методів менеджменту в повсякденній діяльності для того, щоб оптимально та зі змістом використовувати свій час», як організаційну науку управління самим собою».

Для зручності численні й різнорідні персональні якості майбутнього вчителя музичного мистецтва – упорядкувати й об’єднати в групи: формулювання життєвих цілей; особиста організованість; самодисципліна; техніка особистої роботи; підтримання здоров’я; емоційно-вольовий потенціал; самоконтроль життєдіяльності (посібник із самоменеджменту).

Поняття «персональний менеджмент майбутнього вчителя музичного мистецтва може бути витлумачено й у широкому значенні. Розширене трактування передбачає виділення трьох аспектів: суб’єктного, об’єктного й предметного. У суб’єктному (вузькому) плані менеджер – це особистість, персона, яка володіє необхідними якостями та схильна до безперервного самовдосконалення, що забезпечує авторитет в організації та поза її межами. В об’єктному плані персональний менеджмент – це управлінська система, що створює сприятливі умови для прогресивного розвитку інших особистостей (наприклад, співробітників організації, клієнтів, партнерів). У предметному плані персональний менеджмент – це мистецтво пошуку, вибору та прийняття оптимальних управлінських рішень, які опосередковують взаємовідносини суб’єкта й об’єкта в різних сферах життєдіяльності.



Тема 3. Особиста організованість як інструмент художньо-творчого та особистісного розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва. Прийоми особистої організованості майбутнього вчителя музичного мистецтва (5-16 годин).

Екзистенційний підхід у формуванні особистої організованості. Поняття про професійні компетенції сучасного вчителя музичного мистецтва. Теоретична та практична готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва до здійснення особистісної, художньо-творчої діяльності. Компетентність майбутнього вчителя музичного мистецтва як результат самоосвіти. Структура особистісної самосвідомості майбутнього вчителя музичного мистецтва: «Я-актуальне», «Я-ретроспективне», «Я-ідеальне», «Я-рефлексивне». Самооцінка в структурі професійної Я-концепції майбутнього вчителя музичного мистецтва. Самооцінка і її адекватність. Аспекти самооцінки майбутнього вчителя музичного мистецтва: операційно-діяльнісний і особистісний. Структура самооцінки: самооцінка результату й самооцінка потенціалу. Самооцінка й рівень домагань як елемент структури особистості. Механізм саморегулювання поведінки й рефлексивного самоврядування. Особистісний художньо-творчий розвиток і саморозвиток майбутнього вчителя музичного мистецтва. Особиста організованість як засіб особистісного художньо-творчого розвитку. Прийоми та способи здійснення особистої організованості в процесі художньо-творчої діяльності (опора на особистий досвід, формування установки на освоєння принципових способів вирішення завдань і труднощів, подолання «непереборних труднощів», формування установки на формулювання питань щодо освоєння змісту, застосування різних схем, графіків, малюнків, таблиць, що дозволяють майбутнім учителям музичного мистецтва виходити в простір чистого мислення, формування установки на «звітність», готовності відповісти в будь-який момент на питання «Що ти робиш?», «Навіщо ти це робиш?», «Яким чином ти це робиш?» та інші). Вплив особистої організованості майбутнього вчителя музичного мистецтва на якість художньо-творчої діяльності. Орієнтація майбутнього вчителя музичного мистецтва на свою особистість як на самоорганізованого суб’єкта, що володіє здатністю до особистої організованості, потребою в усвідомленому регулюванні своєї діяльності, усвідомлює межі власної несвободи, прагне критично аналізувати та прогнозувати результати своєї діяльності. Нові ролі майбутнього вчителя музичного мистецтва спрямовані на розвиток самовиховання, самоосвіти, саморозвиток і самореалізацію. Прийоми особистої організованості майбутнього вчителя музичного мистецтва можна звести в п’ять груп методів: 1) загальні методи (ведення особистого журналу, ретроспективний огляд подій, роздуми про події, що відбуваються, вміння прислухатися до внутрішньому «Я», сміливість у використанні нових ідей, експериментування з новим типом поведінки, зміцнення сили волі, підтримання здатності до сприйняття нового, робота над вищим і нижчим «Я »); 2) методи вдосконалення логічного мислення, пам’яті, розвитку творчого підходу (читання, конспектування, складання плану, прийоми запам’ятовування матеріалу, «логічне дерево»); 3) спеціальні методи (навчання на курсах, виконання спеціальних проектів, участь в асоціаціях та професійних об'єднаннях, підготовка виступів і публікацій для журналів, навчання інших); 4) методи взаємодопомоги й підтримки (розвиток здатності спілкування із співрозмовниками різних типів, групове навчання).
Додаток Л

Гранд концерт Міжнародного музичного фестивалю О-Фест-2018 (9 червня 2018) http://blog.i.ua/search/?type=label&words=340434


Шостий Всеукраїнський конкурс вокалістів імені Оксани Петрусенко, 12-14 травня 2011 у Херсоні http://artkavun.kherson.ua/news-3292.htm

Лауреат премії І ступеня




Вечір у Мистецькому салоні КНУ 02.11.2016 http://www.univ.kiev.ua/ru/news/8142




Огляд-конкурс “Нові імена України”
Слово Просвіти ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК – сто й одне імя України http://slovoprosvity.org/pdf/2011/slovo2011-18.pdf 18 (603), 5—11 травня 2011

http://slovoprosvity.org/2011/05/04/%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%B9-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/



Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» 15 червня 2017 року

http://yarovitsyna.kiev.ua/publ/podiyi/taras_shevchenko_ednae_narodi_emociji/1-1-0-366



В кінці греблі... Хань Юйцень (韩雨岑)


https://www.youtube.com/watch?v=Gf6k9TAIUkw






1 http://pnpu.edu.ua/ua/news.php?news=1214, https://www.youtube.com/watch?v=D0QcrntkSZA

2 https://www.youtube.com/watch?v=7HHntwQt-0s

3 https://www.youtube.com/watch?v=QuR5EJlUXTA

4 https://www.youtube.com/watch?v=HuUkNnju_ko, https://www.youtube.com/watch?v=Kf7fQsczCPk, https://www.youtube.com/watch?v=7zff8rYrvjw&list=RDHFZGi1sRIpc&index=5, https://www.youtube.com/watch?v=VH7xT0SDUL4&list=RDHFZGi1sRIpc&index=6

5 https://www.youtube.com/watch?v=DyjJFAUdfbo

6 https://www.youtube.com/watch?v=1cM6YpovAOw&list=RDKf7fQsczCPk&index=3

7 https://www.youtube.com/watch?v=QZPWscD_tlk&list=RDKf7fQsczCPk&index=7

Каталог: images


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   58   59   60   61   62   63   64   65   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка