Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки



Сторінка54/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   66
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та нове експериментально перевірене вирішення проблеми формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки. Отримані результати проведеного дослідження та вирішення поставлених завдань дали підстави дійти таких висновків:

  1. Виявлено сутність феномену самоорганізації та художньо-творчої самоорганізації у філософському та психолого-педагогічному контекстах. Самоорганізацію особистості вчителя музичного мистецтва інтерпретовано як детермінований базисною потребою особистості процес раціональної організації (планування й упорядкування) власної фахової (музично-педагогічної, художньо-творчої) діяльності, а також як інтегральну характеристику особистості, що ґрунтується на сукупності життєвих і професійних цілей, проявляється в здібностях учителя музичного мистецтва до самоуправління та в усвідомленні цих здібностей як особистісної цінності. Доведено, що художньо-творча самоорганізація майбутніх учителів музичного мистецтва, як упорядкована свідома діяльність, спрямована на цілепокладання, планування, раціональну організацію часу, а також самоконтроль, самоаналіз та самокорекцію дій і поведінки, що забезпечує майбутнім учителям музичного мистецтва ритмічність і послідовність в опануванні фаховими компетенціями, є чинником продуктивності, оптимальності й успішності фахової діяльності. Художньо-творчу самоорганізацію майбутніх учителів музичного мистецтва подано як процес, що спричиняється та скеровується цілями самоуправління й саморегулювання фахово значущої роботи за допомогою самостійної, раціональної організації та реалізації художньо-творчої діяльності.

2. Розкрито зміст і структуру вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва. Визначення вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва інтерпретовано як комплекс професійно-особистісних дій, заснованих на знаннях, специфіці художньо-творчої діяльності, які виявляються через саморегуляцію та дозволяють ефективно здійснювати фахову діяльність. Доведено, що структуру вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва складають три компоненти: мотиваційно-цільовий, рефлексивний і особистісний.

3. Теоретично обґрунтовано та розроблено методичне забезпечення формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки. Зазначено, що методичне забезпечення формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва доцільно будувати на соціокультурному, суб’єктному та технологічному підходах, які детермінують системоутворюючі принципи (інтерактивності та суб’єктності, цілісності та відкритості, структурності, наступності) та комплекс педагогічних умов: створення рефлексивного освітнього середовища, що моделює художньо-творчий контекст майбутньої художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва; суб’єкт-суб’єктні відносини викладача та студента в цільовому середовищі, що сприяють створенню умов для художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва; наповнення змісту фахової підготовки особистісним смислом, що забезпечує можливість набуття студентами досвіду художньо-творчої самоорганізації в процесі навчання; забезпечення інформативного характеру контролю художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, який підтримує автономність і сприяє розвиткові їхньої суб’єктності.

Визначено етапи формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва: мотиваційний (усвідомлення майбутніми вчителями музичного мистецтва фахової цінності вмінь художньо-творчої самоорганізації); когнітивний (розвиток когнітивної сфери майбутніх учителів музичного мистецтва, спрямованої на збагачення знань щодо нових способів художньо-творчої самоорганізації); фахового самопроектування (розвиток оцінних структур фахової самосвідомості, фахова персоналізація, закріплення нових способів художньо-творчої самоорганізаційної діяльності).

Запропоновано основні форми навчання – лекція, семінар (традиційні), тренінг, коуч-технологія, воркшоп, майстер-клас (інноваційні). Виділено резонансні методи формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва: автономного пошуку; психологічної підтримки (створення ситуацій отримання позитивного результату); стимулювання студентів до організації свого часу; ситуативний; оцінно-регулятивний; оптимального розв’язання художньо-творчих задач; постійного та регулярного студіювання набутих навичок; аналітико-вибірковий; діалогічний, сторітеллінг.

4. Окреслено критерії та показники сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва: спонукально-вольовий (оцінювалась умотивованість, позитивне ставлення студентів до опанування вміннями художньо-творчої самоорганізації, спрямованість на успіх у художньо-творчій та художньо-педагогічній діяльності, наявність ціннісних переконань і орієнтирів тощо); аналітично-діяльнісний (результативний) (перевірялася здатність студентів щодо оцінювання результатів власної художньо-творчої самоорганізації, їх готовності до подальшої самоактуалізації, а також організації художньо-творчої діяльності щодо реалізації поставленої мети); особистісний (діагностувалася самостійність і якість володіння вміннями художньо-творчої самоорганізації).

Відповідно до критеріїв та показників було встановлено рівні сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, а саме: низький (стадія адаптації); середній (стадія диференціації); достатній (стадія індивідуалізації); високий (стадія стійкої художньо-творчої самоорганізації).

5. Експериментально перевірено ефективність запропонованих методичних основ формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, що підтверджується статистичною відмінністю в показниках діагностувальних зрізів. З’ясовано, що в експериментальній групі показники низького рівня сформованості знизилися на 11,5 % (з 15,9 % на початку до 4,4 % у кінці експерименту), кількість студентів із середнім рівнем знизилася на 15,0 % (з 28,0 % до 13,0 %), показники достатнього рівня зросли на 9,5 % (50,0 % після формувального експерименту порівняно із 40,5 % до його початку), студентів із високим рівнем стало більше на 17,0 % (кількість збільшилася з 15,6 % до 32,6 %). У контрольній групі відмічено такі зрушення: кількість студентів із низьким рівнем сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації знизилась на 6,2 % (з 16,8 % до 10,6 %), студентів із середнім рівнем стало більше на 5,5 % (з 26,4 % до 31,9 %), показники достатнього рівня зросли на 3,3 % (з 39,3 % до 42,6 %), кількість студентів із високим рівнем зменшилася на 2,6 % (із 17,5 % на початку експерименту до 14,9 % в кінці). Наукова достовірність результатів експериментального дослідження дістала підтвердження за допомогою t- критерію Стьюдента, що дозволив зафіксувати відмінності між даними експериментальної та контрольної груп. Отримані під час формувальної роботи результати засвідчили доцільність впровадження методичних основ формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва.



Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки. Подальших наукових розвідок потребують проблеми вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації студентів у процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін; перспективними є дослідження, пов’язані з побудовою класифікації методів формування вмінь художньо-творчої самоорганізації студентів.

Каталог: images


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка