Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки



Сторінка53/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   66
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
У розділі представлено результати констатувального й формувального експериментів та їх порівняння; визначено критерії, показники та рівні сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки; наведено статистичні дані щодо підтвердження ефективності запропонованого методичного забезпечення формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва.

На основі узагальнення й систематизації наукових досліджень Н. Дуднік, Лі Сиюнь, О. Малихіна, В. Філоненко, Я. Устинової, А. Кириллової, А. Килівника, О. Ішкова, Н. Попової та ін., а також з урахуванням компонентної структури вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, було визначено критерії та показники їх діагностування: спонукально-вольовий (показники: позитивне ставлення до опанування уміннями художньо-творчої самоорганізації; мотивація досягнення успіху в художньо-творчій і художньо-педагогічній діяльності); аналітично-діяльнісний (результативний) (показники: планування художньо-творчої самоорганізації; моделювання художньо-творчої діяльності; програмування художньо-творчої діяльності; оцінювання результатів художньо-творчої діяльності); когнітивний (показники: художньо-естетична компетентність; широта знань у галузі музичного виконавства; осмислення музичних творів, які виконуються та прослуховуються; ступінь виявлення якостей творчого, художньо-образного, музичного мислення); суб’єктно-операційний (показники: гнучкість особистісної регуляторики; самостійність художньо-творчої діяльності).

Аналіз отриманих результатів у процесі педагогічного експерименту, розроблені критерії та показники зумовили визначення рівнів сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва – високого (стадія стійкої художньо-творчої самоорганізації), достатнього (стадія індивідуалізації), середнього (стадія диференціації) та низького (стадія адаптації).



З’ясовано, що студенти, які виявили низький рівень (стадія адаптації), виявляють слабкий інтерес до опанування вміннями художньо-творчої самоорганізації, відсутність прагнення до досягнення успіху в художньо-творчій діяльності; відчувають труднощі у плануванні художньо-творчої самоорганізації, не можуть чітко сформулювати найближчі цілі та запрограмувати власні дії відповідно до поставлених художньо-творчих завдань; можуть самостійно виділити причини невдач, помилки та промахи під час виконання художньо-творчих завдань. Самооцінка студентів означеного рівня може бути або заниженою, або завищеною. Знання в галузі музичного виконавства й уміння осмислити музичні твори доволі обмежені; відповіді на питання, як правило, є відтворенням раніше почутого або побаченого; поведінка в запропонованих ситуаціях сконцентрована на наслідуванні, примітивність у демонстрації художньо-образного музичного мислення; віддають перевагу праці за вказівками та під керівництвом викладачів;

Виявлено, що на середньому рівні (стадія диференціації) спостерігається позитивний поступ щодо опанування вміннями художньо-творчої самоорганізації; проявляються спроби прогнозувати власні результати. Спостерігається посилення потреби в особистісній і художньо-творчій самореалізації; намагання логічно міркувати, робити висновки, спираючись на власний художньо-творчий досвід, прагнення поповнити знання з проблем художньо-творчої самоорганізації; потяг до виконання художньо-творчих завдань, пов’язаних із пошуком цікавої, неординарної інтерпретації, але при цьому студенти не докладають тривалих зусиль, досягають успіху під час виконання не надто важких художньо-творчих завдань, що не вимагають особливих інтелектуальних зусиль.

Аргументовано, що достатній рівень (стадія індивідуалізації) характеризується сформованим усвідомленням у студентів необхідності формування вмінь художньо-творчої самоорганізації, проявом індивідуальної неповторності, яка, у свою чергу, визначається як ступінь розвитку в конкретного студента таких якостей, як рефлексивність, креативність, критичність. Спостерігається достатній рівень прояву самоусвідомлення, адекватної самооцінки. Цей рівень відображує актуалізацію здатності студентів до самостійної постановки й вирішення художньо-творчих завдань, сформованість здатності до моделювання художньо-творчої діяльності, прагнення до пошуку особистого почерку, авторства у створенні власної інтерпретації музичних творів, стійкими навичками художньо-творчої самоорганізації та самоврядування.

З’ясовано, що студенти високого рівня (стадія стійкої художньо-творчої самоорганізації) характеризуються сформованим самоусвідомленням, адекватною самооцінкою, високим рівнем художньо-творчої самоорганізації та самоврядування. Сформованість умінь художньо-творчої самоорганізації характеризується тим, що студенти здійснюють необхідну корекцію, самоаналіз художньо-творчих досягнень, керують процесом пошуку рішення художньо-творчих завдань. Студенти прагнуть продемонструвати власну позицію, для переконливості своїх висновків наводять факти з власної практики. Студенти вміють планувати свою художньо-творчу діяльність, створювати програми дій, прогнозувати результати самостійної художньо-творчої діяльності.



У процесі констатувального етапу педагогічного експерименту застосовано методи інтерв’ювання, анкетування, педагогічного спостереження, ціннісного аналізу, художньо-творчих завдань, оціночні бланки, опитування («Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової, Р. Сагієва). Узагальнення результатів вивчення стану сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва на констатувальному етапі дослідження показало, що 16,0 % студентів мають низький рівень сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації, 27,7 % респондентів продемонстрували середній рівень, 39,5 % студентів мали достатній рівень, високий рівень діагностовано в 16,8 % респондентів. Методом формувального експерименту перевірено ефективність запропонованого методичного забезпечення процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва.

На мотиваційному етапі здійснено вплив на елементи мотиваційно-цільового компоненту вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва. Особлива увага приділялась усвідомленню майбутніми вчителями музичного мистецтва фахової цінності вмінь художньо-творчої самоорганізації. Застосовано педагогічну умову створення рефлексивного освітнього середовища, що моделює художньо-творчий контекст майбутньої художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва. Домінуючим був принцип інтерактивності та суб’єктності. Визначено, що дієвими були методи спроб і помилок; автономного пошуку; психологічної підтримки; стимулювання студентів до організації свого часу.

На когнітивному етапі забезпечено вплив на елементи рефлексивного компоненту вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва. Визначальна роль відводилася формуванню цілісної системи знань художньо-творчої самоорганізації, заснованої на розумінні різноманіття й багатоваріантності шляхів проявів і протікання художньо-творчої діяльності, розвиток когнітивної сфери майбутніх учителів музичного мистецтва, спрямованої на збагачення їх знань щодо нових способів художньо-творчої самоорганізації. Застосовано такі педагогічні умови, як: суб’єкт-суб’єктні відносини викладача та студента в цільовому середовищі, що сприяють створенню умов для художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва; наповнення змісту фахової підготовки особистісним смислом, що забезпечує можливість набуття студентами досвіду художньо-творчої самоорганізації в процесі навчання. Провідним був принцип цілісності та відкритості. Закцентовано на впровадженні ситуативного методу, методу організованих стратегій; оцінно-регулятивного; позитивної та критичної рефлексії; естетичної емпатії.

На етапі фахового самопроектування здійснено вплив на елементи особистісного компоненту вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва з упровадженням педагогічної умови забезпечення інформативного характеру контролю художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, який підтримує автономність і сприяє розвиткові їх суб’єктності. На цьому етапі обрано принципи структурності; наступності. Серед методів – метод оптимального розв’язання задач художньо-творчої самоорганізації; постійного та регулярного студіювання набутих умінь художньо-творчої самоорганізації; аналітико-вибірковий; діалогічний, сторітеллінг.

Перевірка результативності проведеної дослідно-експериментальної роботи здійснювалася на основі порівняльного аналізу рівнів сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва контрольної та експериментальної груп. Аналіз отриманих даних засвідчив, що в експериментальній групі відбулися позитивні зміни рівнів сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва за всіма критеріями, а отже запропоноване методичне забезпечення дієвим. В експериментальній групі відмічено зменшення кількості студентів із низьким рівнем сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації за рахунок збільшення групи студентів із достатнім та високим рівнем сформованості описаного феномену. Перевірка рівнів сформованості умінь художньо-творчої самоорганізації студентів у контрольній групі не продемонструвала виражених змін, хоча незначні відсоткові коливання відмічено на низькому та середньому рівнях.

Наукова достовірність результатів експериментального дослідження дістала підтвердження за допомогою статистичного критерію однорідності χ2 («хі-квадрат»).



Отже, перевірка отриманих результатів підтвердила ефективність розроблених методичних основ формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки.

Таким чином, проведена дослідно-експериментальна робота щодо формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки дозволила визначити критерії, показники й рівні сформованості зазначеного утворення та схарактеризувати перебіг його формування в процесі застосування експериментального методичного забезпечення фахової підготовки студентів.

Положення третього розділу дисертації відображені у роботах здобувача: [210; 211; 212; 213].


Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка