Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки


Результати виявлення рівнів сформованості



Сторінка44/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   66
Результати виявлення рівнів сформованості особистісного компонента сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва за суб’єктивно-операційним критерієм (у %)


Рівні
Показники

Низький (стадія адаптації)

Середній (стадія диференціації)

Достатній (стадія індивідуалізації)

Високий (стадія стійкої художньо-творчої самоорганізації)

Гнучкість особистісної регуляторики

27,0

39,0

22,0

12,0

Самостійність художньо-творчої діяльності

32,0

41,0

15,0

12,0

Разом

29,5

40,50

18,5

12,0



Рис. 3.5. Співвідношення рівнів сформованості особистісного компонента вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва за показником «Гнучкість особистісної регуляторики»

Рис. 3.6. Співвідношення рівнів сформованості особистісного компонента вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва за показником «Самостійність художньо-творчої діяльності»
Аналізуючи отримані дані, ми можемо відзначити, що студенти характеризуються сформованістю ланки моделювання, програмування й оцінки результатів, але більш низькою розвиненістю ланки планування; загальний рівень самоорганізації – середній. Таких студентів відрізняє недостатня усвідомленість навчальних цілей, фрагментарність і нестійкість планів. Вони не намагаються планувати свою художньо-творчу діяльність і не прагнуть визначити її перспективи на досить тривалий час. Однак розвиненість регуляторної гнучкості дозволяє їм бути сприйнятливими до всього нового, дає добру пристосованість і адаптивність.

Високий рівень розвитку моделювання допомагає студентам швидко оцінювати ситуацію, правильно визначати мету художньо-творчої діяльності в даних умовах, оперативно будувати адекватну ситуації програму дій. Високий рівень розвитку за шкалою оцінки результатів допомагає зіставляти й оцінювати проміжні й кінцеві результати, точно визначати ступінь неузгодженості з метою художньо-творчої діяльності, виявляти причини й оперативно перебудовувати програми дій, вчасно вносячи необхідні корективи.

Студенти з високим рівнем регуляторно-особистісних властивостей реально оцінюють свої можливості та прогнозують результати; так, наприклад, очікувана оцінка за контрольну або іспит зазвичай збігається з тією, яку ставить їм викладач.

Висока пластичність процесів саморегуляції проявляється в легкості переходу з одного виду діяльності до іншого, від одних дій до інших. Розвиненість такої регуляторно-особистісної властивості, як самостійність, свідчить про здатність автономно організувати роботу щодо досягнення мети, контролювати хід її виконання й одержувані результати.

Результати констатувального етапу дозволяють зробити висновок про те, що головна проблема навчання полягає в пошуку шляхів управління освітнім процесом таким чином, щоб резонансний вплив викладача спрямував студента на прогресивний шлях розвитку, що і є проявом синергизму в навчанні.

Аналіз художньо-творчої діяльності студентів із низьким рівнем умінь художньо-творчої самоорганізації показав, що вони відчувають труднощі під час виконання багатьох завдань практики. Зокрема, у процесі аналізу системи планування художньо-творчої діяльності не могли виділити, які саме види планування використовуються; не могли теоретично згадати, як це робиться, і передбачити наслідки прийнятих рішень; у бесідах із викладачем не могли підтримати розмову, дізнатися необхідну для себе інформацію, не змогли відповісти, коли їм задавали питання, яким чином потрібно організовувати власну художньо-творчу діяльність. Необхідними для успішного виконання завдань практики, на наш погляд, є високий рівень сформованої фахової мотивації, теоретичні знання, добре розвинені комунікативні навички, вміння аналізувати та планувати свою художньо-творчу діяльність. Усе це підтверджує необхідність формування в студентів умінь художньо-творчої самоорганізації.

Таким чином, аналіз особливостей освітнього процесу показав, що в представленій системі підготовки студентів до художньо-творчої діяльності приділяється недостатньо часу для формування в майбутніх учителів музичного мистецтва вмінь художньо-творчої самоорганізації, необхідної для плідної діяльності в сучасних умовах.

Таким чином, у ході експерименту було виявлено, що вміння художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва відрізняються невисоким рівнем сформованості. Робота з їх формування здійснюється недостатньо ефективними методами й характеризується слабкою систематичністю та узгодженістю дій педагогів. З огляду на все вищесказане, ми прийшли до висновку, що необхідне здійснення цілеспрямованої діяльності з формування вмінь художньо-творчої самоорганізації студентів, починаючи з 1-го курсу.



Каталог: images


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка