Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки



Сторінка41/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   66
Рівень

Характеристика

Низький

Не формулює і не бере участі в постановці навчальних цілей; засвоює навчальну інформацію, але не завжди її використовує; не вміє здійснювати самоаналіз і погоджується на оцінку ззовні; вирішує завдання алгоритмічного типу

Середній

Приймає навчальні цілі та шляхи їх досягнення, запропоновані викладачем; самостійно освоює навчальну інформацію; здійснює самооцінку й самоконтроль у спільній діяльності з викладачем; націлений на результативний аспект діяльності

Високий

Самостійно ставить мету власної діяльності, планує шляхи її досягнення; самостійно засвоює навчальну інформацію; адекватно оцінює результати діяльності, веде пошук нових способів і засобів вирішення проблемних завдань; володіє високими комунікативними вміннями

На основі узагальнення висновків наукових досліджень було скоректовано характеристику рівнів сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва низький (стадія адаптації), середній (стадія диференціації), достатній (стадія індивідуалізації), високий (стадія стійкої художньо-творчої самоорганізації).



Низький рівень (стадія адаптації). Цілі студентів цього рівня носять глобальний або розмитий характер, уявлення про себе, як про фахівця, про способи художньо-творчої діяльності дуже невиразні. Студенти можуть самостійно виділити причини невдач, помилки та промахи під час виконання художньо-творчих завдань. Самооцінка студентів цього рівня може бути або заниженою, або завищеною. Студенти відчувають труднощі в художньо-творчій самоорганізації або вважають, що набагато простіше працювати під керівництвом викладачів. Студенти цього рівня мають також розмите уявлення про свої ідеали, образи, до яких потрібно прагнути. Самостійно ніхто з них не може чітко сформулювати найближчі цілі. Як правило, мета для всіх єдина – закінчити заклад вищої освіти. Студенти не в змозі серйозно підійти до вирішення певного художньо-творчого завдання, відповіді на питання, як правило, є відтворенням раніше почутого або побаченого, а поведінка в запропонованих ситуаціях сконцентрована на наслідуванні.

Студенти середнього рівня (стадія диференціації) характеризуються проявом індивідуальної неповторності, яка у свою чергу визначається як ступінь розвитку в конкретного студента таких якостей, як рефлексивність, креативність, критичність. У студентів спостерігається посилення потреби в особистісній і фаховій самореалізації. Студенти намагаються логічно міркувати, робити висновки, спираючись на свій художньо-творчий досвід, прагнуть поповнити знання з проблем художньо-творчої самоорганізації. У студентів спостерігається позитивний поступ у процесі формування навичок саморегуляції художньо-творчої діяльності. З’являються перші прогнози власних результатів. Студенти цього рівня прагнуть звернути на себе увагу з позиції можливості виразити себе, при цьому бути несхожим на своїх однокурсників. Тому вони прагнуть до виконання художньо-творчих завдань, пов’язаних із пошуком цікавої, неординарної їхньої інтерпретації. Але студенти при цьому не докладають тривалих зусиль, досягають успіху під час виконання не надто важких, що не вимагають особливих інтелектуальних зусиль, художньо-творчих завдань.

Студенти достатнього рівня (стадія індивідуалізації) характеризуються сформованим самоусвідомленням, адекватною самооцінкою, стійкими навичками художньо-творчої самоорганізації та самоврядування. Але останні два компоненти проявляються лише ситуативно, залежно від обставин, які студенти вважають найбільш сприятливими. Функція активної взаємодії є домінуючою на цій стадії. Цей рівень відображає актуалізацію здатності студентів до самостійної постановки й вирішення художньо-творчих завдань, сформованість їхньої фахової культури, прагнення до пошуку особистісного почерку художньо-творчої діяльності, авторства у створенні власної інтерпретації музичних творів.

Студенти високого рівня (стадія стійкої художньо-творчої самоорганізації) характеризуються сформованим самоусвідомленням, адекватною самооцінкою, високим рівнем художньо-творчої самоорганізації та самоврядування. Сформованість умінь художньо-творчої самоорганізації характеризується тим, що студенти здійснюють необхідну корекцію, самоаналіз художньо-творчих досягнень, керують процесом пошуку рішення художньо-творчих завдань, допомагають своїм однокурсникам в їх осмисленні. Студенти прагнуть продемонструвати свою позицію, для переконливості своїх висновків наводять факти із власної практики.

Ми проаналізували досвід підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Житомирському державному університеті імені Івана Франка, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». В експерименті взяло участь 96 студентів.

Для виявлення рівнів сформованості мотиваційно-цільового компонента сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва за спонукально-вольовим критерієм було проведено інтерв’ювання, яке складалося з таких питань:

1. Чи знайоме вам поняття «художньо-творча самоорганізація»?

2. У чому сутність цього поняття?

3. Чи володієте Ви вміннями художньо-творчої самоорганізації? На якому рівні?

4. Яким чином Ви контролюєте результати самостійної художньо-творчої діяльності?

У результаті контент-аналізу відповідей ми з’ясували, що студенти знайомі з поняттям «художньо-творча самоорганізація», однак сутність даного поняття правильно визначили тільки 20,4 % опитаних, мали деякі уявлення – 42,6 %, не змогли дати відповідь 37 % респондентів.

Було встановлено, що більшість опитаних (65 %) мають несистематизовані знання щодо художньо-творчої самоорганізації, фрагментарно знайомі з поняттями «планування», «прогнозування», технологіями прийняття рішень, формування стратегій художньо-творчого розвитку, оцінки й контролю художньо-творчої діяльності; 32 % студентів мають достатні знання й лише в 3 % студентів ці знання точні та знаходяться в системі.

У результаті обробки отриманих даних було встановлено, що більшість опитаних (72 %) не вміють застосувати знання з художньо-творчої самоорганізації в практичній діяльності, тобто – здійснювати стратегічне, тактичне й оперативне планування, раціонально розподілити робочий час, сформулювати стратегію власного художньо-творчого розвитку й самовдосконалення, адекватно оцінити результати своєї діяльності, виявити причини негативних результатів, отже – не готові враховувати їх у майбутньому; студенти цієї групи мають проблеми з контролем і корекцією діяльності; 22 % студентів можуть застосувати знання з художньо-творчої самоорганізації на практиці, але переважно за підтримки й допомоги викладача і лише 6 % студентів самостійно застосовують отримані знання й уміння художньо-творчої самоорганізації на практиці, тобто самостійно планують свою художньо-творчу діяльність, ефективно розподіляють робочий час, здійснюють контроль і оцінку своєї художньо-творчої діяльності, виявляють причини негативних результатів і враховують їх у майбутньому.

На питання «Чи володієте Ви вміннями художньо-творчої самоорганізації? На якому рівні?», більша частина респондентів відповіла, що частково володіє вміннями художньо-творчої самоорганізації та застосовує їх на практиці (57,4 % студентів); застосовує вміння художньо-творчої самоорганізації постійно – 16,7 %; 25,9 % студентів відповіли, що не володіють уміннями художньо-творчої самоорганізації. На питання щодо способів застосування вмінь художньо-творчої самоорганізації були отримані відповіді, які не відрізнялися різноманітністю (відповіді отримано лише від 46,3 % студентів).

Питання «Яким чином Ви контролюєте результати самостійної художньо-творчої діяльності?» виявилося важким для студентів, у зв’язку з чим вони не змогли дати повних відповідей. Однак, справедливості ради варто відзначити, що майбутні вчителі музичного мистецтва вважають необхідним володіння вміннями художньо-творчої самоорганізації, що ці вміння допомагають удосконалювати власну художньо-творчу діяльність (40,7 %), завдяки володінню вміннями художньо-творчої самоорганізації відбувається осмислення й аналіз власної художньо-творчої діяльності (14,8 %), на їхній основі відбувається проектування професійного майбутнього (7,4 %).

Таким чином, можна резюмувати, що рівень теоретичних знань із художньо-творчої самоорганізації та ступінь володіння вміннями художньо-творчої самоорганізації в респондентів є недостатніми в умовах сучасної підготовки вчителів музичного мистецтва.

Також було проведено анкетування з відкритими питаннями (Додаток Г), що складалися з шести смислових блоків, трьох контрольних питань і двох додаткових контрольних питань: визначення усвідомлення необхідності мотивів оволодіння вміннями художньо-творчої самоорганізації (питання 1, 2), усвідомлення необхідності мети оволодіння вміннями художньо-творчої самоорганізації (питання 3, 4, 5); виявлення уявлень респондентів про програму оволодіння вміннями художньо-творчої самоорганізації (питання 6, 7, 8); виявлення уявлень респондентів про способи жити та працювати в системі художньо-творчої самоорганізації (питання 9, 10, 11); встановлення зв’язків з емоційно-вольовим потенціалом (питання 12, 13); встановлення діяльнісно важливих якостей особистості (питання 14); контрольні питання (10, 12, 14); додаткові контрольні питання (А, Б).

У підсумку обробки відповідей респондентів на питання «Наскільки Вам потрібно й важливо оволодіти вміннями художньо-творчої самоорганізації?», 50 % опитаних вважають їх важливою складовою підготовки до художньо-творчої діяльності; 22,5 % написали, що це не є принциповим; важко сказати однозначно, оскільки є й інші, не менш цікаві, заняття (42,5 %).

На питання «Наскільки Ви самостійні в постановці мети оволодіння вміннями художньо-творчої самоорганізації?» були дані такі відповіді: «сам ставлю мету без втручання педагога» – 42,5 %; «ставимо мету разом» – (35 %); «педагог визначає її для мене» – 30 %).

На питання «Важливо, щоб результат чітко відповідав поставленій меті?» респонденти відповіли: «так, я стежу за цим» – 17,5 %; «необов’язково, оскільки головне – це процес, а не результат роботи» – 15 %; «це вирішую я сам» – 10%. Ті респонденти, які не дали відповідь, в індивідуальній бесіді пояснили, що поки не уточнили своєї місії.

Відповіді на питання «Наскільки важливо Вам для успішної роботи чітко визначати мету роботи?» розподілилися таки чином: «важливо, з цього ми починаємо будь-яке заняття» – 27,5 %; «це залежить від конкретної діяльності, до якої я приступаю» – 22,5 %; «до розуміння мети ми приходимо в процесі виконуваної діяльності» – 20 %. Не дали відповіді на питання 22,5 % респондентів.

Щодо питання самостійності в плануванні своєї роботи – 17,5 % респондентів зазначили, що повністю самостійні; 15 % відповіли, що планування роботи проводить педагог, а респондент тільки вчиться; 17,5 % анкетованих визнали, що переважно планує роботу разом із педагогом; 5 % не дали відповіді на запитання.

На питання «Як Ви контролюєте виконання плану роботи?» були дані такі відповіді: «контроль здійснює педагог» – 15 %; «я вчуся сам контролювати роботу, а педагог допомагає» – 7,5 %; «контроль над роботою лежить повністю на мені» – 10 %. Не відповіли на питання 40 % респондентів.

На питання «Чи аналізуєте Ви з педагогом кожен етап роботи?» студенти відповіли так: «ні – так докладно я не можу представляти виконання роботи» – 17,5 %; «так, ми це робимо постійно» – 7,5 %; «ні, тільки якщо я сам попрошу допомогти з розумінням того, як виконувати» – 15 %. Не відповіли на питання 27,5 % анкетованих.

Аналіз відповідей на питання «Як Ви отримуєте додаткову інформацію про знання правил і прийомів художньо-творчої самоорганізації та відповідні вміння?» дав такі результати: «педагог пропонує мені познайомитися з конкретним матеріалом» – 17,5 % відповідей; «я сам шукаю інформацію» – 5 %; «вся необхідна інформація дається на заняттях» – 12,5 %. Не дали відповіді на питання 57,5 % респондентів.

На контрольне запитання «Наскільки важливою умовою успішності роботи є Ваше вміння цінувати й ефективно використовувати час?» респонденти відповіли таким чином: «неважливо, головне – зацікавленість» – 12,5 %; «бажано» – 20 %; «у роботі я вирішую ці завдання» – 17,5 %.

На питання «Чи знайомі Ви з тайм-менеджментом?» були отримані відповіді: «так, це важлива умова роботи» – 5 %; «ні, оскільки я працюю тільки практично» – 27,5 %; «це залежить від конкретних завдань, які я вирішую в процесі роботи» – 12,5 %. Не дали відповіді на питання 20 % від числа опитаних.

На контрольне запитання «Чи передбачає Ваша робота здатність керувати своєю волею, виховувати оптимізм і життєрадісність?» студенти відповіли так: «вся робота – це творчість» – 5 %; «ні, всі види діяльності досить строго регламентовані» – 27,5%; «творчість потрібна на певних етапах роботи» – 12,5 %. Не дали відповіді на питання 17,5 % опитаних.

Відповіді на питання «Яка ступінь здатності керувати своєю волею, виховувати оптимізм і життєрадісність?» розподілилися так: «усі рішення з приводу своєї роботи я приймаю сам» – 17,5 %; «я не завжди приймаю рішення про свою роботу» – 27,5 %; «я спеціально працюю над своїм навчанням з прийняття рішень» – 5 %. Не дали відповіді на питання 17,5 % опитаних.

Близько третини опитаних на контрольне запитання «Які особливості Вашої особистості, діяльності, поведінки є запорукою Вашої успішної художньо-творчої діяльності?» вузько визначають художньо-творчу самоорганізацію через аналіз роботи, а більше половини з них не змогли дати відповіді.

На підставі відповідей на питання цього блоку можна припустити наявність у студентів низького рівня уявлень про художньо-творчу самоорганізацію та способи її реалізації.

На додаткове контрольне питання «Чи є художньо-творча самоорганізація засобом особистісного розвитку? Чому?» відповіли «Так» 47,5 % анкетованих; «Не знаю» – 37,5 %; «Ні» – 15 %. Респонденти, які дали ствердну відповідь, пояснили свою позицію таким чином: художньо-творча самоорганізація дозволяє актуалізувати проблеми в художньо-творчій діяльності, підводити підсумки своєї роботи та бачити перспективи подальшого вдосконалення. Респонденти, які відповіли «ні», вважають, що художньо-творча самоорганізація не завжди допомагає досягненню результатів. Узагальнення відповідей студентів дало такі результати: «дозволяє цілеспрямовано будувати процес особистісного розвитку» – 37,5 % від загального числа опитаних; «сприяє повноцінному особистісному становленню й удосконаленню» – 32,5 %; «сприяє виявленню успіхів або промахів» – 12,5 %; «є стимулом до особистісної творчості та зростання» – 10 %; «дає можливість оцінити себе» – 2,5 %; «дозволяє констатувати відсутність успішності» – 2,5 %. Не дали відповіді на питання 27,5 % опитаних.

Аналізуючи відповіді на питання цієї групи або фіксуючи їх відсутність, можна зробити припущення про те, що уявлення респондентів про сутність і засоби формування, а також фактори, що сприяють формуванню вмінь художньо-творчої самоорганізації, не відповідають рівню складності педагогічного супроводу майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі художньо-творчої діяльності. Зіставляючи відповіді на змістові, контрольні й додаткові контрольні питання, ми зробили висновки, що з одного боку, художньо-творча самоорганізація не розглядається як засіб особистісного розвитку, з іншого – близько половини респондентів вважають, що художньо-творча самоорганізація є засобом особистісного розвитку й відзначають її роль у процесі діяльності.

Результати обробки отриманих даних за спонукально-вольовим критерієм показано в таблиці 3.3.




Каталог: images


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка