Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки


Компоненти, критерії та показники сформованості в



Сторінка40/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   66
Компоненти, критерії та показники сформованості вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва

Блоки компонентної структури вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва

Критерії

Показники

Мотиваційно-цільовий

Спонукально-вольовий

Позитивне ставлення до опанування вміннями художньо-творчої самоорганізації;

мотивація досягнення успіху в художньо-творчій і художньо-педагогічній діяльності



Рефлексивний

Аналітично-діяльнісний (результативний)

Планування художньо-творчої самоорганізації;

моделювання художньо-творчої діяльності;

програмування художньо-творчої діяльності;

оцінювання результатів художньо-творчої діяльності



Особистісний

Суб’єктно-операційний

Гнучкість особистісної регуляторики;

самостійність художньо-творчої діяльності


Показник «Мотивація досягнення успіху в художньо-творчій та художньо-педагогічній діяльності». За високих показників розвитку цього критерію в студентів спостерігається глибоке усвідомлення залежності свого професійного успіху від самопізнання, самоконтролю й самовдосконалення. Для них характерна наявність сили волі, самовладання, самоконтролю й відповідальності за свої дії. За низьких показників студенти характеризуються тим, що вміння художньо-творчої самоорганізації виявляються слабо й не завжди їх можна виявити, наймовірніше, мотив характеризується через усвідомлення «потрібно». Він, як правило, пов’язаний із зовнішньою стороною процесу, орієнтований на формальний успіх, досягнення оцінного результату.

Другий критерій  аналітично-діяльнісний (результативний), за допомогою якого оцінювалася здатність студентів щодо оцінювання результатів власної художньо-творчої самоорганізації, їх готовності до подальшої самоактуалізації, а також організації художньо-творчої діяльності щодо реалізації поставленої мети.

Показник «Планування художньо-творчої самоорганізації». За високих показників розвитку цього критерію в студентів формується потреба в усвідомленому плануванні художньо-творчої діяльності, плани в цьому випадку реалістичні, деталізовані, ієрархічні, дієві та стійкі, цілі діяльності висуваються самостійно. За низьких показників потреба в плануванні художньо-творчої діяльності розвинена слабо, плани схильні до частої зміни, поставлена мета рідко буває досягнута, планування недієве й не реалізується.

Показник «Моделювання художньо-творчої діяльності» – це вміння суб’єктом навчання усвідомити такі умови художньо-творчої діяльності, які дозволяють реалізувати поставлену мету. Це розуміння призводить до можливості вибудовувати модель своєї поведінки, яка може гнучко змінюватися залежно від зміни умов. Даний компонент дозволяє визначити ступінь індивідуальної розвиненості студента, про яку можна судити за його уявленнями про зовнішні та внутрішні умови освітнього процесу, усвідомленості їх ролі й функцій.

За низької сформованості процесів моделювання художньо-творчої діяльності студент не може правильно оцінити найважливіші внутрішні й зовнішні умови, що може призвести до неадекватних вчинків і невірної оцінки вихідного процесу. Студент, не маючи певної програми дії, не завжди може сформулювати кінцеву мету власних вчинків, не може визначити значимість даної ситуації для майбутнього, не оцінює ролі процесу, що відбувається для його фахової підготовки.

Показник «Програмування художньо-творчої діяльності» діагностує вміння студентів усвідомлено програмувати власні дії, в тому числі й навчальні. Високий ступінь розвитку цього компонента говорить про готовність студента заздалегідь продумувати свої вчинки й дії, їх способи для досягнення певної мети. Програми діяльності складають докладно, з урахуванням варіантів ситуацій, а також можливості коригувати й оперативно змінювати заплановані дії для виконання всіх завдань, що призводить до поставленої мети.

Низький розвиток даного показника свідчить про непродумані дії студента, його невміння заздалегідь спланувати їх, вибудувати конкретний алгоритм навчальної роботи. Такі студенти часто діють спонтанно, вони не можуть самостійно продумати послідовність своїх вчинків і дій, а в разі нездійсненності поставлених завдань, починають діяти стихійно й часто безглуздо.

Показник «Оцінювання результатів художньо-творчої діяльності» характеризує індивідуальне вміння студента до самооцінки. Високі показники даного компонента дозволяють судити про гарний рівень самооцінки студента, уміння не тільки адекватно оцінювати ступінь успішності своєї художньо-творчої діяльності, але й давати досить об’єктивну оцінку результатам власної роботи. Така оцінка дозволяє студентві бачити причини своєї неуспішності та, гнучко адаптуючись у ситуації, виправляти її.

За низьких показників студент не помічає своїх помилок, некритичний до своїх дій. Суб’єктивні критерії успішності недостатньо стійкі, що веде до різкого зниження якості результатів за збільшення обсягу роботи, погіршення стану або виникнення зовнішніх труднощів.

Третій критерій  особистісний, пов’язаний із накопиченням художньо-творчої інформації інтелектуального характеру. За його допомогою оцінювалися поінформованість у галузі художньо-творчої проблематики, її практичного застосування в процесі художньо-творчої самоорганізації, ступінь виявлення художньо-творчого мислення, художньо-образного мислення. За допомогою цього критерію оцінюється самостійність і якість володіння вміннями художньо-творчої самоорганізації, спроможність і підготовку студентів до художньо-технологічної реалізації власного художньо-творчого потенціалу.

Такий показник як «гнучкість особистісної регуляторики» дозволяє визначити вміння регуляторної гнучкості студента, тобто його здатності гнучко пристосовуватися до зовнішніх і внутрішніх змін, перебудовуючи систему самоорганізації та саморегуляції. Студенти з високими показниками особистісної гнучкості мають пластичність більшості регуляторних процесів. У ситуаціях, що вимагають швидкої зміни своїх планів, такий суб’єкт навчання швидко змінює програму дії, легко відмовляючись від певних результатів своєї роботи. За умови виникнення неузгодженості отриманих результатів із поставленою метою студент своєчасно оцінює сам факт неузгодженості, вносить корекцію в регуляцію. Гнучкість регуляторики дозволяє студентові своєчасно та правильно оцінювати ситуацію й успішно вирішувати нові завдання.

Студенти з низькими показниками гнучкості дуже болісно сприймають швидку зміну діяльності, найрізноманітніші новації, що вимагають від них швидкого реагування. У такій ситуації вони відчувають себе вкрай невпевнено, замикаються в собі, не вірять у можливість виконання поставленої програми й досягнення мети. Вони відмовляються від пропозиції швидко змінити програму своєї діяльності, не можуть оцінити об’єктивну причину неузгодженості всієї роботи, планувати діяльність і поведінку, розробляти новий план дій, виділяти значущі умови, вносити корективи не тільки у свою діяльність, але й у роботу групи в цілому. В результаті в таких студентів відбувається зрив, що неминуче призводить до невдач у роботі.

Показник «Самостійність художньо-творчої діяльності» характеризує вміння студентів працювати автономно. За високих показників самостійності студент характеризується не тільки навчальною, але й активністю художньо-творчої діяльності. Він уміє планувати свій робочий день, у результаті чого сфера його інтересів розширюється. Він самостійно планує свою художньо-творчу діяльність, уміє проаналізувати ситуацію й висловити власну думку, дає досить об’єктивну оцінку результатам своєї роботи. У разі невдачі ухвалює рішення про корекцію основних етапів роботи й у подальшому детально контролює свою діяльність.

Студенти з низькими показниками самостійності вкрай рідко висловлюють власну думку, яка часто залежить від думки оточуючих. Під час виконання робіт такі студенти рідко бувають здатні на висунення власного плану діяльності, в разі багатоваріантного рішення проблеми вважають за краще не висловлювати своєї думки. Їм постійно потрібна опіка, без сторонньої допомоги вони губляться й рідко досягають поставленої мети.

У науковій літературі виділяють низький, середній і високий загальний рівень розвитку самоорганізації в навчальній діяльності. Основні особливості й характеристика цих рівнів розглядаються в таблиці 3.2.



Таблиця 3.2

Характеристика рівнів розвитку самоорганізації студентів




Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка