Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки


Взаємодія викладача та студента в



Сторінка33/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   66
Таблиця 2.1

Взаємодія викладача та студента в процесі фахової підготовки



Студент

Викладач

1

Відчуває потребу в серйозному навчанні, а також у самопізнанні

1. Допомагає студентам пізнати самих себе, тобто створює анкети для визначення модальності індивідуума; його типу сприйняття, мислення, темпераменту.

2. Допомагає студенту об’єктивно оцінити рівень його знань, умінь і навичок.

3. Показує рівень, необхідний для вдосконалення.

4. Націлює студента на самоорганізацію й самооцінку


2

Знаходиться в умовах взаємної поваги, комфорту, довіри, можливості висловлювати власну точку зору на різні проблеми

1. Забезпечує атмосферу взаємної поваги й довіри.

2. Розглядає студента як самодостатню особистість, що має право на власне вираження думок і почуттів



3

Планує, проектує та моделює художньо-творчу діяльність.

Використовує систему методів навчання, залучаючи студентів у всі етапи художньо-творчої діяльності

4

Розуміє шляхи досягнення поставленої мети, вміє об’єктивно оцінювати результати своєї художньо-творчої діяльності

Залучає студентів до оцінки ними власної художньо-творчої діяльності, діяльності інших студентів, а також діяльності викладача. Пропонує критерії успішності на шляху досягнення поставлених цілей

5

Розуміє перспективні та найближчі цілі художньо-творчої діяльності

Розробляє інтегративну мету художньо-творчої діяльності, залучає студентів до її визначення й розуміння. Враховує як соціальні, так і фахові потреби студентів

6

Усвідомлює, що успішність художньо-творчої діяльності багато в чому залежить від нього, від його вмінь самоорганізації



Аналіз результатів підтвердив доцільність застосування методів художньо-творчої резонансної взаємодії, оскільки в процесі використання таких методів змінюється роль як викладача, так і студента. Викладач керує навчанням, але робить це без вказівки алгоритму дії або конкретного завдання, які вимагають певного рішення від студента, тобто шляхом постановки проблеми або створення ситуацій, що змушують студента діяти автономно й самостійно.

У розробці методичного забезпечення формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва ми також зупинилися на методах, пов’язаних із розумовою діяльністю студентів-музикантів та їхньою художньо-творчою діяльністю, тобто із використанням засвоєних нових художньо-творчих понять, дій, умінь, навичок на практиці. Ці методи були спрямовані на активізацію мислення, пам’яті, пізнавальної самостійності. Процес формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва розгортався під час індивідуальних і групових занять, виконавської практики та творчо-самостійної роботи студентів.

На першому, мотиваційному етапі, відбувається актуалізація інтересу до художньо-творчої самоорганізаційної діяльності, формування навичок самоусвідомлення, розвиток рефлексивних і емпатійних здібностей, формування позитивного прийняття альтернативних способів вирішення фахових проблем.

На цьому етапі корисним буде метод проб і помилок, який полягає в тому, що студенти, зорієнтувавшись у проблемі художньо-творчої самоорганізації, почергово висувають ідеї, оцінюють їх, і якщо вони не подобаються, відкидають і переходять до нових. Цей метод ще називається методом перебору варіантів. Гасло методу «А якщо спробувати зробити так?». Цінність методу – в розвитку терпіння й наполегливісті, адекватного ставлення до невдач.

У якості провідного методу художньо-творчої резонансної взаємодії на цьому етапі є метод автономного пошуку. Головним завданням цього методу є навчання в індивідуальній діяльності. Це безперервний процес, у результаті якого студенти вчаться виявляти власні прогалини в знаннях і вміннях художньо-творчої самоорганізації. Робота будується таким чином, щоб студент постійно знаходився в пошуку, в активній дії, оскільки дії, виявляючи невідоме, вимагають навчання.

Для реалізації цього методу художньо-творчі завдання будуються так, щоб наступні дії студента відповідали певному алгоритму. Насамперед, студент повинен виявити для себе предметну частину завдання, тобто ту дисциплінарну інформацію, про яку йдеться в практичній роботі. Інформація може бути як внутрішньопредметного, так і міжпредметного характеру. І тут дуже важливо встановити взаємозв’язок між усіма частинами предметної інформації. Ця частина діяльності студента дуже індивідуальна, оскільки рівень володіння предметними знаннями в усіх суб’єктів навчання різний.

У першу чергу ми виявляємо мету завдання. Це необхідно для того, щоб висунути припущення про можливу траєкторію тих дій, які необхідно провести, щоб досягти поставленої мети. Успішність методу автономного пошуку залежить не тільки від рівня підготовленості студента, але й від його фізіологічного віку. Студенти старших курсів краще володіють різноманітними навичками самостійної роботи, більш організовані, можуть гнучко змінювати план пошуку правильного рішення експериментального завдання.

Дієвим вважаємо також метод психологічної підтримки (створення ситуацій отримання позитивного результату), оскільки унікальність кожної людини у вираженні власних потреб і мотивів діяльності проявляються залежно від власної самооцінки. Студенти у зв’язку з цим повинні усвідомлювати, що чим активніше вони будуть опановувати вміння самостійно діяти, тим більше з’явиться впевненості у своїх досягненнях.

Також важливим на цьому етапі є метод стимулювання студентів до організації свого часу. Формування вмінь художньо-творчої самоорганізації вимагає володіння прийомами тайм-менеджменту, які допоможуть навчитися працювати з предметною та фаховою інформацією, структурувати й переробляти її, опановувати прийоми особистого управління часом, з огляду на свій психотип.

Для того щоб управління часом стало внутрішньою потребою студента, фактором, без якого сповільнюється розвиток самоорганізації, ми пропонуємо студентам певний план діяльності під час виконання практичних робіт. Насамперед, у процесі визначення конкретного сенсу одержуваної роботи, необхідно під час визначення її мети, вказати і можливий термін виконання завдання. Продумуючи план виконання роботи, з урахуванням як практичної, так і теоретичної її частин, необхідно висунути припущення про час, який буде потрібен для виконання кожного пункту плану.

На другому, когнітивному етапі, доречним методом художньо-творчої резонансної взаємодії є ситуативний.

Цей метод, за виразом А. Шумки, трансформує процес пізнання в процес відкриття нового досвіду зв’язків і відношень між подіями, явищами, предметами, їх критичне осмислення [240, c. 100].

Ситуативний метод поділяється на два типи. Перший – це коли певну, часто проблемну, ситуацію планує викладач. Створювана ним проблема повинна носити певну інформаційну новизну; вирішити цю проблему студенти зобов’язані самостійно. Другий тип – це виникнення ситуації спонтанно, залежно від шляху вирішення вихідної проблеми. Дана ситуація вирішується студентами також самостійно, але в певних ситуаціях за допомогою викладача, що може бути пов’язано з необхідністю ознайомитися з великим блоком незнайомої предметної інформації [31].

Одним із головних психологічних бар’єрів у розв’язанні задач художньо-творчої самоорганізації є інерція мислення студентів. На нашу думку, використання методу організованих стратегій [130, с. 285-288] допоможе певною мірою подолати цю проблему.

В основі методу лежать: а) принцип самоуправління особистості у виборі нових стратегій рішення задачі художньо-творчої самоорганізації; б) принцип відсторонення (відмежування), тобто розгляд об’єкта, предмета, процесу кожного разу з нової точки зору.

Правила методу полягають у тому, що в процесі розв’язання задачі художньо-творчої самоорганізації необхідно використовувати такі стратегії:

1) стратегії функціонально-цільового аналізу:

- для чого це необхідно зробити? (аналіз потреб);

- що потрібно зробити? (які цілі рішення задачі?);

- чому слід це зробити? (аналіз і синтез причин);

- де необхідно це зробити? (уточнити місце дії);

- коли це можна зробити? (час дії);

- за допомогою чого? (засіб);

- як це зробити? (метод).

2) стратегії аналізу протиріччя:

- проаналізувати протиріччя, тобто його вихідний стан;

- сформулювати, конкретизувати сутність протиріччя;

- посилити протиріччя, тобто довести його до стадії конфлікту;

- розглянути протиріччя в динаміці, з початку його виникнення;

- осмислити найбільш вірогідні процедури вирішення протиріччя;

- проаналізувати, що відбудеться, якщо протиріччя буде вирішуватися самовпливом;



- виявити умову, за якої можна управляти процесом вирішення протиріччя.

3) стратегії подолання бар’єру (перешкоди):

- подолати перешкоду;

- обійти перешкоду;

- вирішити перешкоду;

- частково впливати на перешкоду;

- посилити перешкоду;

- подолати перешкоду поетапно;

- впливати на перешкоду з нової позиції чи принципово новими засобами.

4) стратегії використання інформації:

- використовувати відому інформацію, що застосовується в рішенні певної задачі художньо-творчої самоорганізації;

- зібрати допоміжну інформацію із суміжних наук;

- використовувати досвід інших;

- перетворювати інформацію з урахуванням специфіки задачі художньо-творчої самоорганізації;

- позбутися другорядної інформації;

- перевірити достовірність, точність, надійність інформації;

- використовувати принципово нову інформацію.

5) стратегії пошуку ідеї. Якщо в процесі розв’язання задачі художньо-творчої самоорганізації всі прагнули:

- зменшити щось, а чи не краще збільшити?

- прискорити щось, а чи не краще сповільнити?

- розширити поле пошуку, а чи не доцільно звузити?

- розглянути явище у статиці, а чи не зробити це в динаміці?

- проаналізувати минуле, а чи не краще осмислити, що відбудеться в майбутньому?

- з’єднати елементи, а чи немає можливості залишити їх роз’єднаними?

- розв’язати задачу одразу, а чи не краще розв’язати її по частинах?

6) стратегії оцінюючих суджень:

- оцінити складність, важкість вихідної ситуації;

- уточнити критерії (ознаки), за якими будуть дані оцінні судження;

- оцінити результати найбільш важливих етапів рішення задачі;

- оцінити ступінь ризику;

- оцінити переваги й недоліки кожного варіанта рішення;

- порівняти й оцінити найбільш оригінальні варіанти рішення задачі;

- порівняти еталон – ідеальний кінцевий результат – з найбільш оригінальним, оптимальним варіантом рішення.

7) стратегії прийняття рішення:

- мисленнєво програти, представити найбільш оригінальне рішення задачі художньо-творчої самоорганізації в його кінцевому варіанті;

- відмінити рішення, не обґрунтовуючи, чому;

- прийняти оригінальне, але вчасне рішення;

- проаналізувати всі можливі рішення, продиктовані «здоровим глуздом», і вибрати з них найбільш ефективне;

- проаналізувати всі можливі рішення, які висуваються всупереч здоровому глузду, оцінити їх ефективність;

- шукати серію поетапних рішень;

- прийняти кінцеве рішення.

На даному етапі доцільно реалізувати оцінно-регулятивний метод, який передбачає самоаналіз, оцінку своїх досягнень, результатів розумової та емоційної активності в процесі зіставлення вже отриманих знань і вмінь із новими здобутками, емоційного співпереживання художніх образів музичних творів.

Важливим феноменом і механізмом формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва є рефлексія, зокрема – критична. Саме внаслідок рефлексивного відображення й осмислення художньо-творчої діяльності стає можливою активність особистості в процесі художньо-творчої самоорганізації. Як зазначає Я. Любивий, «особливим видом рефлексії є відрефлексовування зворотних зв’язків в оцінюванні міри та якості реалізації стратегії та цілей діяльності в процесі самої цієї діяльності та супроводжувальне коригування її з метою якнайкращого її здійснення. Тут рефлексія постає не лише як інтелектуальний, але й як вольовий феномен». [109, c. 10]. Отже, з огляду на це метод позитивної та критичної рефлексії (для самооцінки своїх здобутків і недоліків) сприяє високій якості, ефективності й інтенсивності формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки.


Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка