Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки


Методичне забезпечення формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва



Сторінка32/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   66
2.2. Методичне забезпечення формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва
У процесі формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва повинні враховуватися спрямованість, спадкоємність етапів формування з урахуванням індивідуальних можливостей і особливостей студентів, багатоваріантність шляхів тощо. На наше переконання, формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва обумовлено динамікою розвитку особистості в цілому; в кожному окремому випадку вона набуває особливого характеру. Отже, це складний, багатоаспектний процес, послідовний за своєю внутрішньою логікою; він має індивідуально-своєрідну траєкторію та має будуватися на певних педагогічних принципах і методичному забезпеченні (рис. 2.1).

Узагальнивши висновки науковців і з’ясувавши, що самоорганізація особистості вчителя музичного мистецтва – це детермінований базисною потребою особистості процес, побудований на цілеспрямованому, активному втіленні її сутнісних сил, який забезпечується власною упорядковано-спланованою діяльністю та спричиняється відповідністю законам духовного, психічного й фізичного буття людини, ми окреслили системоутворювальні педагогічні принципи методичного забезпечення формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, а саме принципи інтерактивності та суб’єктності, цілісності та відкритості, структурності, наступності.

Перший принцип, який ми виділили – принцип інтерактивності та суб’єктності. Цей принцип побудований на взаємодії викладача та студента. Відповідно до цього принципу традиційна активність викладача змінюється активністю студентів. Викладач не дає готових знань, а спонукає студентів до самостійного пошуку.

Суб’єктність, як принцип синергетики, виступає джерелом активності, саморуху й саморозвитку свідомості. Суб’єктність особистості – є самоорганізуючий об’єкт, наділений діяльнісними й особистісними характеристиками: вмінням самостійно визначати завдання; усвідомлювати власну значущість для інших людей, бути відповідальним за результати діяльності; мати здібність самостійно вносити корективи у свою художньо-творчу діяльність, здатним до інтегративної активності, яка передбачає активну позицію особистості в усіх проявах від усвідомленого цілевизначення до коригування самих способів художньо-творчої діяльності. Принцип інтерактивності та суб’єктності дозволяє максимально використовувати особистий досвід художньо-творчої самоорганізації кожного студента, заснований на атмосфері співпраці, поваги до думки кожного, вільного вибору особистих рішень. Принцип інтерактивності в нашому дослідженні є провідним.

Наступний принцип цілісності та відкритості. Цілісність – це певна якісна повнота, внутрішня єдність даного явища, що виражається в його системності, структурності, стійкості, відособленості, самостійності цілого, в його способі існування, в його специфічній якості (В. Ільїн). У «відкритій» освітній системі існує можливість висловити особистісні думки, погляди, враховуються внутрішні потреби особистості студента з можливістю його реалізації в зовнішньому середовищі. Цей принцип забезпечує сприйняття майбутніми учителями музичного мистецтва свого особистісного саморозвитку як системи, що складається з взаємозв’язаних компонентів самоусвідомлення, самооцінки, самоорганізації та самоврядування. Даний принцип визначає саме таку сукупність складових процесу навчання, в якій відбувається підвищення ініціативності й активності студентів, розвиток самоусвідомлення, який спонукає майбутніх учителів музичного мистецтва до вдосконалення власної особистості. Цей принцип може реалізовуватись у дослідно-експериментальній роботі таким чином: через взаємодію та взаємозв’язок між учасниками педагогічного процесу, ми ставили завдання так, щоб зберегти індивідуальність студента та сприяти його особистісному та професійному зростанню, це відбувалося через взаємний обмін пізнавальною інформацією, прямим та зворотним зв’язком, відкритістю до світу на особистісному рівні кожного учасника освітнього процесу.

Наступний принцип, що взаємопов’язаний із принципом цілісності – принцип структурності. Назва принципу походить від латинського терміна, що означає побудову, розташування, порядок, сукупність стійких зв’язків об’єкта, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різних зовнішніх і внутрішніх змінах. Ми у своїй роботі виділили принцип структурності для розуміння взаємовпливу компонентів фахового становлення майбутнього вчителя музики й визначення специфіки його діяльності щодо розвитку відповідних умінь художньо-творчої самоорганізації.

З принципами інтерактивності, цілісності, структурності пов’язаний принцип наступності, який забезпечує послідовність процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва.

Проводячи своє дослідження з точки зору цілісності вивчення педагогічних явищ і фактів, ми закономірно звернулися до процедури виділення стадій, розроблених В. Ільїним [60, с. 54–55]. Використовуючи цю процедуру, ми виділили три етапи процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва.

- мотиваційний – усвідомлення майбутніми учителями музичного мистецтва фахової цінності вмінь художньо-творчої самоорганізації;

- когнітивний – розвиток когнітивної сфери майбутніх учителів музичного мистецтва, спрямованої на збагачення їхніх знань щодо нових способів художньо-творчої самоорганізації;

- фахового самопроектування – розвиток оцінних структур фахової самосвідомості, фахова персоналізація, закріплення нових способів художньо-творчої самоорганізаційної діяльності.

Поетапне засвоєння майбутніми вчителями музичного мистецтва теоретичного та практичного навчального матеріалу надає можливість поступово ускладнювати й розв’язувати завдання, спрямовані на формування вмінь художньо-творчої самоорганізації. Окреслені етапи в межах розробленого методичного забезпечення відображають організаційний аспект формування вмінь художньо-творчої самоорганізації з характерними для кожного з них методами й формами роботи.

Рис. 2.1. Методичні основи формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва

У процесі дослідження були проаналізовані методи, що ввійшли до методичного надбання мистецької педагогіки: традиційні (вербальні, демонстраційно-образні, імпровізаційно-художні та ін.); інтерактивні (художньо-творчі проекти, художньо-творчі завдання, дискусії та ін.); художньо-педагогічні (метод активізації художньо-естетичної діяльності (В. Давидов, А. Мелік-Пашаєв); метод емоційного заряду (О. Щолокова); метод активізації художньої діяльності (Г. Падалка); метод емоційної драматургії (Е. Абдуллін); метод імпровізації (Б. Асаф’єв); художньо-педагогічний аналіз творів мистецтв (О. Отич); метод художньої інтеграції (С. Коновець, М. Лещенко, Л. Масол, Б. Юсов); метод мистецьких проектів (Л. Масол, Н. Миропольська, О. Отич, О. Щолокова, О. Шевнюк); інтерактивні, ігрові, проблемно-пошукові методи (Л. Масол); методи аудиторної передачі, візуальної демонстрації, кінестетичного сприйняття та передачі естетичної інформації, методи художнього виконання, синектики, художньо-творчих аналогій, навчально-критичного вираження, вживання в естетичний об’єкт (О. Олексюк); прийоми створення яскравих образно-наочних уявлень, ситуацій успіху, взаємодопомоги, спонукання до пошуку альтернативного рішення (С. Горбенко); прийоми полімодального уявлення естетичної інформації («музичних люстерок», пластичного моделювання, зорової стимуляції, синкретичного занурення в художній образ), рефлексивні прийоми – ранжування, емфатичного слухання (Є. Волчегорська); здійснення самостійних художньо-творчих проектів) тощо.

Аналіз представлених методів доводить, що навчання майбутніх учителів музичного мистецтва повинно вийти за межі загальноприйнятої традиційної моделі, коли навіть на старших курсах викладач є не тільки постачальником знань, але й суб’єктом, що визначає освітній вектор кожного студента. Студент же, як правило, є пасивним одержувачем знань. Для виходу з подібної ситуації необхідно розширити звичні межі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, зробити процес навчання нелінійним і нерівноважним. А це означає, що методи та прийоми навчання повинні ґрунтуватися на попередньому досвіді студентів, на інтеграції різних концепцій і практик, на перенесенні знань із різних дисциплін до багажу нової фахової інформації.

На основі досліджень М. Гапонцевої, В. Гапонцева, В. Федорова у своїй роботі ми адаптували й використовували низку методів, які отримали назву методів художньо-творчої резонансної взаємодії. Тобто це методи, які спираються на самокерований процес, коли вплив викладача резонансний обраному студентом варіанту розвитку власної художньо-творчої діяльності.

В основу процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, що будується на методах художньо-творчої резонансної взаємодії, покладено сучасну теорію спільної дії (термін введений Г. Хакеном). Відповідно до цієї теорії, будь-якій системі, у тому числі педагогічній, не можна нав’язувати спосіб поведінки або розвитку, але можна вибирати та стимулювати один із закладених у конкретних умовах варіантів, розраховуючи не стільки на управлінський, скільки на самокеруючий процес, на несильні, але співпадаючі, резонансні з можливим варіантом розвитку, впливи [31].

У нашому дослідженні процес формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва передбачає особливу форму взаємодії між усіма підсистемами у відкритому освітньому процесі. Для того, щоб розкрити механізм такої взаємодії, нами був проведений аналіз взаємодії викладача та студента в процесі фахової підготовки. Результати аналізу відображені в таблиці 2.1.




Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка