Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки



Сторінка31/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   66
Третя педагогічна умова – наповнення змісту фахової підготовки особистісним смислом, що забезпечує можливість набуття студентами досвіду художньо-творчої самоорганізації в процесі навчання.

Конкретизуючи зміст цієї умови, ми взяли до уваги дослідження О. Капустюк. Так, автор зазначає, що «зріла особистість здатна зайняти певну позицію по відношенню як до зовнішніх умов, так і до власного досвіду та здійснити усвідомлений вибір у просторі можливостей і ймовірностей, що народжується на перетині цих двох систем (здійснити самодетермінацію). Процес становлення такої здатності пов’язаний із переходом від зовнішньої підтримки, пошуку зовнішніх умов і точок опори до самопідтримки, самореалізації та спрямованого створення для неї умов» [65, с. 140]. З цього випливає, що чим вищий рівень оволодіння майбутніми вчителями музичного мистецтва своєю ціннісно-смисловою сферою, тим глибше їхнє усвідомлення необхідності набуття досвіду художньо-творчої самоорганізації, а отже й відповідними вміннями.

У виокремленні цієї педагогічної умови ми також керувались ідеями Н. Сегеди, а саме міркуваннями автора щодо наповнення змісту музично-педагогічної підготовки особистісним смислом, включення у зміст освітнього процесу суб’єктного досвіду студента, що робить навчально-пізнавальну інформацію особистісно значущою, призводить до зміни технології, яка полягає у з’ясуванні індивідуальної «семантики» для подальшого введення навчально-професійної інформації [167, с. 61].

Н. Сегеда пропонує визначати карту індивідуального досвіду студентів за такими параметрами, як:

а) у педагогічній діяльності за галуззю освіти, за формою навчання;

б) досвід виконавської діяльності – музично-виконавський, художньо-педагогічна інтерпретація, диригентський, колективна творча діяльність тощо;

в) самодіяльна творчість – складання, імпровізація, аранжування музичних творів тощо;

г) досвід самостійної роботи – самопізнання, самонавчання, самовдосконалення, самодетермінація [167, с. 62].

На думку автора, складена таким чином карта індивідуального досвіду студента має коригувати діяльність викладача зі складання змісту навчальної дисципліни, вибору форм і методів навчання й виховання. Для студента карта індивідуального досвіду є особистим щоденником його професійного розвитку, засобом самопізнання та підставою саморегуляції [167, с. 62].

Отже, вважаємо логічним саме з таких позицій розглядати категорію «досвід художньо-творчої самоорганізації», специфіка якої зумовлюється злиттям у ній художнього та творчого елементів і яка є об’єктом вивчення педагогіки творчості, психології творчості й фактично пов’язана з категорією художньо-творча діяльність.

У цьому контексті вважаємо за необхідне звернутися до визначення художньо-творчої діяльності в дослідженнях Л. Масол. Науковець вважає, що функції художньо-творчої діяльності співзвучні функціям культури, а саме: функції соціальної інтеграції; організації людей у їхній колективній життєдіяльності, регуляції взаємодії, консолідації та самоідентифікації; пізнавально-комунікативної функції (забезпечує адаптацію людей до умов існування й містить культуру пізнання, світогляду, обміну інформацією та досвідом); рекреаційної функції (психічна реабілітація й релаксація) [120, с. 24].

На думку Ці Сянбо, художньо-творча діяльність бакалаврів музичного мистецтва виступає як процес духовно-практичного втілення художньої ідеї в художні образи музичного твору, при тому загальна її спрямованість потрактовується автором як досягнення максимальної відповідності між творчим задумом і його адекватним утіленням мовою музичного мистецтва [223, с. 89].

Нашому дослідженню співзвучні висновки Ці Сянбо, оскільки автор розглядає художньо-творчу діяльність студента в процесі навчання як творчу навчально-пізнавальну діяльність, тобто такий вид діяльності студента, який спрямований на створення якісно нових для нього цінностей: мотиваційно-ціннісних, емоційних, когнітивних, креативних, рефлексивно-оцінних, що володіють суб’єктивною значимістю в плані творчого розвитку й саморозвитку особистості студента та водночас мають фахове значення [223, с. 90].

У нашому розумінні «досвід художньо-творчої самоорганізації» – це індивідуальний досвід майбутніх учителів музичного мистецтва щодо здійснення художньо-творчої самоорганізації, спрямованої на отримання відповідного способу діяльності на основі використання раніше невідомих для студента засобів (способів, методів, прийомів). Зміст досвіду художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва містить такі складові, як здатність творчо мислити, досвід мотиваційно оцінних відносин, досвід використання знань про специфіку художньо-творчої діяльності, досвід організації художньо-творчої діяльності, досвід рефлексії власної художньо-творчої діяльності.

Послідовний характер процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва визначає кількісні та якісні зміни в змісті досвіду художньо-творчої самоорганізації. Таким чином, набуття досвіду художньо-творчої самоорганізації в процесі навчання можна розглядати як спеціально організований процес із метою навчання способам самоорганізаційної діяльності.



Четверта педагогічна умова – забезпечення інформативного характеру контролю художньо-творчої самоорганізації студентів, який підтримує їхню автономність і сприяє розвитку їхньої суб’єктності.

Вагоме значення для розуміння сутності процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутнього вчителя музичного мистецтва мають психолого-педагогічні дослідження Г. Костюка.



Науковець розглядає психічний розвиток особистості як «саморух», що зумовлений єдністю зовнішніх і внутрішніх умов впливу на особистість, процесів інтеріоризації зовнішнього та екстеріоризації внутрішнього. Зовнішні дії впливають через внутрішні умови розвитку студента (потреби, інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації), які не залишаються однаковими на всіх ступенях становлення особистості, а постійно змінюються або збагачуються через її діяльність [84, с. 60].

Г. Костюк засвідчує, що завдяки інтеріоризації дій (розумових, мовних, практичних) у студентів формується здатність оперувати об’єктами в образах, думках і перетворювати їх у процесі мислення. Водночас вони спроможні виявляти ці процеси назовні, тобто екстеріоризувати їх, організовувати діяльність, вчинки відповідно до визначених цілей, понять. Унаслідок екстеріоризації особистість формує нові ставлення до реалій життя, виявляє іншу поведінку відповідно до нових цілей, потреб, інтересів [85, с. 90].

Спираючись на ці механізми, позицію майбутніх учителів музичного мистецтва щодо власної самоорганізаційної діяльності можна змінювати, розвивати через надання відповідної інформації, що узгоджується з інтересами, уявами, бажаннями студентів, через модифікацію їхніх внутрішніх очікувань, можливостей чи через зміну їхніх потреб, мотивацій.

Як вважають О. Богатська та С. Невольникова, важливою умовою навчання студентів самоконтролю є установка викладача на цілеспрямоване формування в студентів спеціальних навичок самоконтролю у процесі вивчення різних навчальних предметів. Автор вважає, що доцільно спонукати студентів до самоконтролю на всіх етапах навчальної діяльності (орієнтовному, виконавському, заключному).

На нашу думку, студенти повинні правильно розуміти цілі, навчальні завдання, вимоги викладача. Згідно з ідеєю авторів, на виконавському етапі навчальної діяльності, викладачеві слід застосовувати поточний (корективний) самоконтроль студентів: порівняння проміжних результатів із заданим еталоном, облік часу, витраченого на виконання завдання, добір засобів досягнення мети та способів вирішення навчального завдання тощо. Заключний (констатуючий) самоконтроль використовується студентами після виконання певного виду діяльності, наприклад, після самостійної роботи.

Цілком логічними є міркування авторів, що ефективною умовою формування самоконтролю є залучення студентів до різноманітних форм взаємоконтролю, наприклад обговорення відповідей, самостійних і підсумкових робіт тощо [9, с. 311–312].

Звідси випливає, що невід’ємним елементом формування вмінь художньо-творочї самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва є розвиток оцінювальних здібностей студентів. В освітньому процесі необхідно залучати студентів до таких видів оцінювальних дій, як: оцінці зовнішнього світу; самооцінці; рефлексивним оцінкам; керуючим оцінкам.

На думку Л. Маркіна, самоконтроль у професійній підготовці вчителя будь-якого предметного напряму передбачає усвідомлене оволодіння комплексом взаємопов’язаних умінь і навичок, що сприяють його особистісній реалізації в професійній діяльності, позитивній динаміці розвитку професійних якостей, поліпшення технічної оснащеності в практичній діяльності. Самоконтроль, як одна зі сторін навчальної діяльності, більшою чи меншою мірою, присутній на всіх етапах професійної підготовки майбутнього вчителя музики, у всіх видах і формах освітнього процесу, але розвивається часто стихійно: наприклад, у самостійній роботі, в процесі педагогічної практики тощо [118, с. 87].

У ході теоретичного дослідження було встановлено, що формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва – це спеціально організований процес взаємопов’язаної діяльності викладача та студента, спрямований на створення педагогічних умов із надання студентам педагогічної допомоги, підтримки та сприяння опанування ними досвіду самоорганізації художньо-творчої діяльності за допомогою формування ціннісних відносин, стійких мотивів, знань і компетенцій.

Таким чином, формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва є багатоаспектним процесом, ефективність якого залежить від закладених у цей процес методичних основ, реалізація яких є органічним елементом фахової підготовки студентів.



Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка