Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки



Сторінка30/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   66
Друга педагогічна умова – суб’єкт-суб’єктні відносини викладача та студента в цільовому середовищі, що сприяють створенню умов для художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва.

Студент – субʼєкт самоорганізації характеризується активністю, автономністю, ситуаційною сміливістю й іншими якостями. Завдання процесу формування вмінь художньо-творочї самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва обумовлює необхідність створення в закладі освіти мистецького спрямування умов, що втілюються в ролі специфічного механізму мотивації та емоційного підкріплення активності студентів у самовідкритті власних смислів, власного стилю художньо-творчої діяльності.

На думку Л. Порохні, субʼєкт-субʼєктна взаємодія як умова формування готовності майбутнього вчителя характеризується такими ознаками:

• особистісне орієнтування – здатність бачити, розуміти співрозмовника;

• рівність психологічних позицій субʼєктів процессу – домінування майбутнього вчителя в спілкуванні неприпустиме, він повинен визнавати право іншої особистості на власну думку, позицію;

• активність усіх учасників взаємодії, за якої вони здатні виробляти свою стратегію, свідомо вдосконалювати себе;

• проникнення у світ почуттів, переживань, готовність прийняти погляд іншої людини, спілкування за законами взаємної довіри, коли партнери вслухаються, розділяють почуття один одного;

• готовність прийняти співрозмовника, взаємодіяти з ним;

• нестандартні прийоми спілкування – відхід від суто рольової позиції викладача [154].

Нам імпонують дослідження А. Кожевнікової, у яких автор розкриває проблему суб’єкт-суб’єктного управління педагогічним процесом як взаємовплив суб’єктів (учителя й учнів) освітнього процесу, що здійснюється на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії з метою духовного й інтелектуального взаємозбагачення учасників процесу, саме тому ми вважаємо, що зазначений вид діяльності є ефективною гуманістично орієнтованою технологію навчання та виховання студентів, лише за умови створення освітнього середовища на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії [77, с. 16].

Визначаючи змістове наповнення другої педагогічної умови, ми спиралися на висновки А. Кожевнікової, що організація педагогічного процесу на засадах суб’єкт-суб’єктного управління, суб’єкт-суб’єктної взаємодії та суб’єкт-суб’єктного спілкування, які є основою освітнього середовища, забезпечують:

по-перше, творчий розвиток особистості вчителя й учня, усвідомлення ними значення творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як провідних у їх саморозвитку й життєдіяльності, що виявляється через самопізнання й адекватну самооцінку, самоорганізацію, самореалізацію та самовдосконалення творчої особистості;

по-друге, розвиток творчих рис характеру особистості: цілеспрямованості, ініціативності, наполегливості, самостійності, винахідливості, оригінальності, організованості, працелюбності тощо;

по-третє, сприяють постійному зростанню потенціалу творчої діяльності – бажання систематично здобувати нові знання, набувати вміння, навички, творчо їх використовувати [78].

Беручи до уваги вище сказане, у процесі формування вмінь художньо-творочої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва потрібен певний стиль педагогічного спілкування, що спрямований на «встановлення відносин співробітництва спочатку через «підлаштовування» до партнера по спілкуванню, безкорисливо-альтруїстичне зосередження на ньому й потім висхідна до його безоцінювального прийняття, визнання принципової рівності особистісних позицій педагога та студента, їхньої рівноцінності в довірчому діалозі й спільній творчості» [135, с. 53]. Іншими словами, рівноправна взаємодія, прийняття, безоцінювання, емпатійність і є тією психологічною основою суб’єкт-суб’єктних відносин викладача та студента, що сприятиме ефективності процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва.

Саме позитивний стиль міжособистісних взаємин сприяє ефективному педагогічному впливу та взаємовпливу суб’єктів педагогічного процесу, відповідно сприймається та складає фундамент для формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, вияву у зовнішній поведінці.

У цих контекстних межах вважаємо за необхідне розкрити сутність організації діалогової взаємодії викладач-студент у освітньому процесі, оскільки стимулювання особистісного функціонування майбутнього вчителя музичного мистецтва в ході фахової підготовки можливе лише в тому випадку, якщо він буде поставлений у позицію рівноправного суб’єкта даного процесу.

Як твердить І. Цюряк, принцип діалогічної взаємодії, відкриваючи всі комунікаційні канали, забезпечить постійний стимул до саморозвитку, дозволить інтегрувати процес особистісного розвитку студента, стимулювати прояв суб’єктивних якостей (оцінювання, осмислювання, рефлексію) [227, с. 128].

Діалогічна взаємодія також припускає послідовне сходження до все більшого набуття навичок самостійності студента, що забезпечить планування навчання як творчого процесу, який не призведе до копіювання та засвоєння готових правил і норм. Для реалізації на практиці зазначеної педагогічної умови є доречним, на наш погляд, використання таких форм, методів і прийомів, як заохочення, створення яскравих образно-наочних уявлень, спонукання до пошуку альтернативного рішення проблемних ситуацій, що виникають тощо.

У підсумку можна стверджувати, що комунікативний вплив викладача на сферу самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва можна здійснювати шляхом застосування таких механізмів, як переконання, навіювання, наслідування, соціально-психологічне зараження, рефлексія як самосприйняття себе з позиції партнера у спілкуванні [92, c. 79-86].

Наслідуючи І. Цюряк та В. Луценка, такі прийоми, як фактична рівність між педагогом і студентом у творчих дискусіях перед раніше узгодженою позицією перед заняттям; схвалення з боку викладачів оригінальних пропозицій і задумів студента у процесі виконавської інтерпретації музичних творів; свобода у виборі видів самостійної роботи; підвищення ролі самооцінки результатів своєї діяльності; створення ситуації успіху, взаємодопомоги ми вважаємо оптимальними в процесі формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутнього вчителя музичного мистецтва [228, с. 170].




Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка