Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки


Педагогічні підходи та умови формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва



Сторінка27/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   66
2.1. Педагогічні підходи та умови формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва
А. Алексюк, І. Бех, А. Богуш, С.Гончаренко, І.Зязюн, В. Майборода, В. Нестеренко, О. Пєхота та інші науковці пов’язують подальше вдосконалення фахової підготовки з переходом від школи відтворення до школи розуміння й мислення, з удосконаленням взаємодії викладача та студента, у якій акцент зміщується на пізнавальну діяльність останнього. На думку А. Вербицького та М. Ільязової цей шлях передбачає впровадження в освітній процес активних форм і методів навчання з широким використанням елементів проблемності, наукового пошуку, різних видів самостійної роботи [22, c. 93].

Дієвість методичного забезпечення процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації вчителя музичного мистецтва залежить від методологічної основи, яка визначає характер його розгортання. Ця основа конкретизується в сукупності взаємоузгоджених науково-теоретичних підходів, принципів, педагогічних умов, методів і форм роботи.


Визначення змісту вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, надано в підрозділі 1.2, дає підстави для подальшого виявлення науково-теоретичних підходів щодо їхнього формування. Серед таких підходів ми зупинимося на таких: соціокультурному, суб’єктному та технологічному.

Соціокультурний підхід передбачає необхідність формування ціннісно-смислового та відповідального ставлення до своєї праці. Даний підхід починає використовуватись у науковій думці наприкінці 80-х років ХХ ст. Він представляє уявлення про суспільство як складний соціокультурний об’єкт, структура якого обумовлена історично накопиченим соціокультурним досвідом діяльності, поведінки та взаємодії людей, який забезпечує ретрансляцію соціального досвіду з покоління в покоління та утворює гнучку сукупність зв’язків між людьми. Соціокультурний підхід дозволяє краще зрозуміти механізми продукування, підтримки та зміни людьми елементів і структур своєї життєдіяльності, пояснити механізми перетворення індивідуального досвіду в соціально значущий і визначити соціокультурні обмеження, які чинять спротив сприйняттю іншого досвіду [17, c. 201–213].

Спираючись на вчення про цінності, соціокультурний підхід обумовлює об’єктивний зв’язок людини з культурою через систему цінностей. Це бере свій початок від розуміння природи й людини як найвеличніших цінностей і бажання жити в гармонії з навколишнім середовищем, слідуючи його законам і являє собою охоплення проявів професійної діяльності особистості педагогів, педагогічних процесів і явищ.



Цей підхід розглядає природу особистісної цінності як суб’єкт-об’єктне утворення, що належить одночасно і суб’єктові, і об’єктивному світу. У цьому контексті варто звернутися до точки зору Н. Непомнящої [132], яка вводить поняття «ціннісність», що характеризується єдністю зовнішньої спрямованості особистості й вирізненням і цінністю свого «Я». Ціннісність, на думку науковця, необхідно розуміти як синтетичне утворення, у якому сплавлене власне – «особистісне» та «зовнішнє», «об’єктивне». Отже, ціннісність виражає одночасно і об’єктивне «бачення» особистості (особистість вирізняє й усвідомлює себе через ставлення до певної сторони дійсності, певних об’єктів), і особистісне «бачення» об’єктів (ті чи інші сторони дійсності набувають для суб’єкта особистісного смислу).

Ґрунтуючись на цій точці зору, зазначимо, що досліджуючи художньо-творчу дійсність у різних координатах і взаємозв’язках з іншими соціокультурними системами, майбутні учителі музичного мистецтва, з одного боку, набувають теоретичного та практичного досвіду, з іншого боку – пізнають та ідентифікують себе як фахівця, дослідника, вибудовують власну систему мистецько-культурних і фахових цінностей.

Ми погоджуємося з твердженнями Е. Стриги, яка вважає, що соціокультурний підхід розкриває цілісний комплекс можливостей і засобів професійного середовища, де відбувається педагогічно відповідна організація фахової освіти [178, c. 147–150]. Даний комплекс забезпечує вибір цінностей, життєвих смислів, форм і засобів формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва. Саме використання соціокультурного підходу спрямовує педагогічний процес на врахування загальнолюдських, національних і професійних цінностей. У процесі навчання майбутні вчителі музичного мистецтва засвоюють норми та правила професійної культури як системи цінностей. Тут має місце ідентифікація особистості студента з ідеальним професійним образом, а власна художньо-творча діяльність набуває ціннісного смислу.


Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка