Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки



Сторінка25/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   66
Висновки до розділу 1
У розділі на основі узагальнення філософської та психолого-педагогічної літератури здійснено поняттєво-термінологічний аналіз дефініцій «організація», «самоорганізація» та «самоорганізація особистості вчителя музичного мистецтва», виявлено сутність феномену художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва; розкрито зміст і структуру вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва.

Систематизація й узагальнення накопиченого науково-теоретичного матеріалу з проблем самоорганізації з позицій синергетики (І. Добронравова, І. Єршова-Бабенко, В. Лутай, Л. Малишко, А. Свідзинський, Я. Цехмійстер, В. Цикін, В. Буданов, Т. Григор’єва, В. Данилов, М. Климонтович, О. Князєва, С. Курдюмов, Г. Малинецький, І. Пригожин, Г. Рузавін, Г. Хакен, С. Харитонов, С. Хорунжий, Г. Шефер, Е. Янч та ін.) та окремих аспектів теорії самоорганізації з педагогічної точки зору (В. Аршинов, В. Буданов, В. Василькова, В. Виненко, А. Євтодюк, Л. Зоріна, С. Капиця, Є. Князєва, С. Курдюмов, В. Лутай, Г. Малинецький, В. Маткін, А. Назаретян, Л. Новикова, Є. Пугачова, М. Таланчук, Д. Трубецькова, С. Шевельова, Ю. Шароніна та ін.) дозволили охарактеризувати самоорганізацію особистості вчителя музичного мистецтва як детермінований базисною потребою особистості процес раціональної організації (планування й упорядкування) власної фахової (музично-педагогічної, художньо-творчої) діяльності, а також як інтегральну характеристику особистості, що ґрунтується на сукупності життєвих і професійних цілей, проявляється в здібностях учителя музичного мистецтва до самоуправління та в усвідомленні цих здібностей як особистісної цінності.



Аналіз наукових праць щодо сутності та структури творчого процесу (Д. Богоявленська, A. Матюшкін, Я. Пономарьов та ін.); основи творчості (Л. Виготський, Ю. Кулюткин, А. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.); розвиток творчих потенційних можливостей учителя (А. Вербицький, В. Дружинін, В. Ляудіс, Л. Подимова, В. Сластенін, Т. Суслова, Б. Асафьєв, Л. Баренбойм, Л. Мазель, В. Медушевська, Є. Назайкинський, С. Раппопорт, В. Петрушин, А. Сохор, Б. Теплов та ін.) дали змогу вивести розуміння поняття художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва як процесу, що спричиняється та скеровується цілями самоуправління й саморегулювання фахово значущої роботи за допомогою самостійної, раціональної організації та реалізації художньо-творчої діяльності.

В основу визначення змісту та структурних компонентів умінь художньо-творчої самоорганізації вчителя музичного мистецтва покладено наукові дослідження С. Котової, О. Ішкова, Н. Дмитриєнко, М. Курнєва, Л. Фалеєвої, С. Кулікової, Т. Новаченко, В. Філоненко, Н. Дуднік, В. Виненко, В. Арешонкова, Н. Попової та ін., аналіз яких надав підстави визначити вміння художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва як комплекс професійно-особистісних дій, заснованих на знаннях, специфіці художньо-творчої діяльності, які виявляються через саморегуляцію та дозволяють ефективно здійснювати професійну (фахову) діяльність.



Поліаспектність змісту досліджуваного поняття зумовила можливість окреслити його багатокомпонентну структуру, у якій виокремлено мотиваційно-цільовий, рефлексивний та особистісний компоненти, що, ґрунтуючись на позиціях взаємозалежності та взаємодії, утворюють складну інтегральну єдність, набуваючи в цій інтеграції нових якостей і специфічних особливостей.

Визначено, що група вмінь, що ввійшла до мотиваційно-цільового компоненту, забезпечує позитивну мотивацію до художньо-творчої самоорганізації в умовах набуття бази знань щодо сутності вмінь художньо-творчої самоорганізації. У межах рефлексивного компоненту виокремлюються вміння, які у своїй основі містять потреби в прогнозуванні, плануванні, аналізі виконуваної художньо-творчої діяльності на основі рефлексивних дій, в управлінні з яскраво вираженою позицією «само», тобто спрямовані на оцінне ставлення до власної художньо-творчої діяльності та внесення необхідних коректив у ході її здійснення. Уміння, що входять до особистісного компоненту, виражаються в індивідуальних для кожного студента практичних діях і характеризують мобілізацію студентами своїх особистісних можливостей, усвідомленість здійснюваних дій, концентрацію активності, що спонукає до самостійності й ініціативності в художньо-творчій діяльності.

Отже, у розділі розкрито сутність феномену організація, самоорганізація та художньо-творча самоорганізація майбутніх учителів музичного мистецтва у філософському та психолого-педагогічному контекстах, з’ясовано зміст і структуру вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музики в процесі фахової підготовки.

Положення першого розділу дисертації відображені у роботах здобувача: [205; 206; 207].




Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка