Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки


Уміння самоорганізації та самоконтролю навчальної діяльності



Сторінка23/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   66
Таблиця 1.2

Уміння самоорганізації та самоконтролю навчальної діяльності

(за О. Малихіним)

Комплексні вміння самоорганізації та самоконтролю навчальної діяльності

Складові комплексних умінь самоорганізації та самоконтролю навчальної діяльності

Уміння визначати й формулювати цілі та задачі своєї навчальної діяльності

1. Усвідомлювати цілі й особливості навчального процесу в педагогічному закладі вищої освіти;

2. Усвідомлювати кінцеву ціль своєї навчальної діяльності з урахуванням навчального плану спеціальності;

3. Конкретизувати кінцеву ціль учіння, розбивати її на низку проміжних цілей і виділяти систему задач для досягнення кінцевої цілі навчальної діяльності;

4. Визначати для себе навчальну ціль на кожному навчальному занятті та здійснювати ознайомлення з кінцевим результатом і способами його досягнення;

5. Фіксувати й формулювати проблему, яку необхідно розв’язати в процесі власної навчальної діяльності;

6. Усвідомлювати й формулювати цілі й задачі самоорганізації та самоконтролю навчальної діяльності;

7. Прогнозувати напрям розвитку й результати самостійно організованої та контрольованої навчальної діяльності


Уміння діагностувати й аналізувати стан своєї навчальної діяльності

1. (8) фіксувати й оцінювати вихідний стан і результати навчальної діяльності на основі їх порівняння з даними зразками або наміченими цілями, виділяти особливості процесу навчальної діяльності: стан, суттєві властивості, переваги й недоліки;

2. (9) аналізувати й адекватно оцінювати умови навчальної діяльності;

3. (10) діагностувати проблеми навчальної діяльності (труднощі, помилки, негативні результати тощо);

4. (11) теоретично аналізувати причини відхилень результатів навчальної діяльності від бажаних, нормативно заданих вимог, а також причини успіху;



5. (12) оцінювати й аналізувати технологію здійснення навчальної діяльності (організаційні форми, методи, прийоми навчальної діяльності, зміст, результативність і раціональність самоконтролю тощо);

6. (13) встановлювати залежність результатів навчальної діяльності від організації її процесу



Продовження таблиці 1.2

Уміння планувати й конструювати процес навчальної діяльності

1. (14) аналізувати зміст навчальної діяльності й виділяти її структурні компоненти;

2. (15) відбирати зміст самоорганізації та самоконтролю навчальної діяльності (визначати найбільш ефективні, раціональні способи самоорганізації та самоконтролю задля найшвидшого, успішного досягнення навчальних цілей);

3. (16) планувати самоорганізацію та самоконтроль навчальної діяльності й конструювати відповідні процеси;

4. (17) планувати й конструювати поетапне здійснення навчальної діяльності на основі аналізу її структури й особливостей;

5. (18) планувати час на перспективу з урахуванням задач навчальної діяльності, свого всебічного розвитку й відпочинку;

6. (19) підпорядковувати у процесі проектування свого часу позанавчальні цілі й інтереси навчальним обов’язкам;

7. (20) вивчати та враховувати позитивний досвід планування однокурсників і викладачів;

8 (21) контролювати результати панування



Уміння організовувати здійснення навчальної діяльності відповідно до плану, за умови постійного самоконтролю

1. (22) здійснювати навчальну діяльність за планом;

2. (23) контролювати, оцінювати та критично аналізувати хід навчальної роботи і змін, що відбуваються, на основі порівняння ходу роботи і результатів визначених дій із наміченими цілями або еталоном;

3. (24) свідомо й цілеспрямовано спостерігати за собою, враховувати й контролювати свої пізнавальні, організаційні й контролюючі дії;

4. (25) подумки випереджати події, прогнозуючи можливі наслідки своїх дій, можливі помилки;

5. (26) раціонально організовувати свою навчальну працю: застосовувати раціональні й ефективні методи форми та прийоми розумової праці, знаходити найкращі шляхи перевірки правильності навчальної діяльності й виправлення помилок власними силами, раціонально й економно використовувати свій час і засоби праці, раціонально організовувати робоче місце, нормувати свою працю відповідно до можливостей і особливостей організму тощо;

6 (27) організовувати послідовність, систему, ритм в учінні, щоб уникнути «штурму» перед сесіями;

7 (28) будувати такі відносини з однокурсниками й викладачами, щоб вони не були на заваді, а сприяли навчальній діяльності й діяльності з її організації та самоконтролю, вивчати й використовувати їх успішний досвід самоорганізації та самоконтролю навчальної діяльності


Уміння оцінювати свою навчальну діяльність і її результати з виходом на рефлексивну позицію

1. (29) оцінювати самостійно свої можливості й перспективи;

2. (30) вибирати й обґрунтовувати критерії оцінки успішності своєї навчальної діяльності, раціональності її організації й ефективності самоконтролю;

3. (31) співвідносити хід і результати навчальної діяльності з наміченим планом або еталоном і адекватно оцінювати виконану навчальної роботу, оцінювати ефективність і раціональність способів її організації та контролю;

4 (32) аналізувати результати і якість своєї навчальної праці, своїх знань, можливостей, способів здобуття й засвоєння знань, способи організації та контролю навчальної діяльності, співвідносити результати зі способом дій;

5. (33) оцінювати перспективи корекції своєї навчальної діяльності, удосконалення форм, прийомів, методів своєї навчальної праці, її організації та контролю;

6. (34) визначати можливості переносу ефективних елементів самоорганізації та самоконтролю своєї навчальної діяльності з одних умов у інші



Уміння коригувати і удосконалювати свою учбову діяльність

1. (35) аналізувати допущені помилки та їх причини;

2. (36) корегувати свою навчальну діяльність відповідно до конкретної навчальної ситуації та власними можливостями на основі даних самооцінки й теоретичного аналізу своєї навчальної діяльності та творчого застосування ефективного досвіду самоорганізації та самоконтролю навчальної діяльності однокурсників;

3. (37) визначати шляхи усунення виявлених недоліків і закріплювати позитивні результати;

4. (38) усвідомлювати позитивні сторони в організації та контролі своєї навчальної діяльності й активно на них спиратись, усвідомлювати слабкі сторони в організації та контролі своєї навчальної діяльності і планомірно їх усувати;



5. (39) узагальнювати факти й визначати перспективи подальшої роботи з удосконалення своєї навчальної діяльності на основі теоретичного осмислення та творчого застосування знань, умінь і навичок самоорганізації й самоконтролю навчальної діяльності.


Під уміннями самоорганізації Т. Мунтян розуміє вміння, які відображають набуті способи виконання дій студентів на основі спеціально сформованих знань які дозволяють їм з урахуванням своїх індивідуальних особливостей раціонально використовувати власні сили, самостійно й цілеспрямовано організовувати свою життєдіяльність якомога ефективніше [131, c. 170].

На думку О. Логвинової, уміння самоорганізації навчальної діяльності в технологічній освіті школярів – це регулятивне універсальне навчальне вміння, сутність якого визначається виконанням сукупності регулятивних універсальних навчальних дій, спрямованих на рефлексивну організацію власної навчальної діяльності та її управління [105, c. 13].

М. Курнєв потрактовує вміння самоорганізації особистості як комплекс професійно-особистісних дій, заснованих на наявних у студентів знань, що дозволяють здійснювати організаційно-продуктивні прийоми й регулювати їх у змінних умовах професійної діяльності. Автор виділяє такі комплекси умінь самоорганізації студентів: планово-прогностичних, пропедевтико-реабілітаційних, виконавсько-діяльнісних, саморегуляції, аналітичних, самовизначення, корекційно-компенсаторних [97, с. 10].

Н. Попова розглядає вміння самоорганізації вчителя в педагогічній діяльності як характеристику його кваліфікації та компонент його професійної культури. Автор наголошує, що якщо вміння самоорганізації розглядати з точки зору їх генези, то вони виступають системоутворюючим чинником розвитку педагогічної діяльності та особистості вчителя. Н. Попова вважає, що вміння самоорганізації пов’язані з педагогічною компетентністю, педагогічною майстерністю, педагогічною творчістю, педагогічною культурою. На її погляд, уміння самоорганізації забезпечують усвідомленість і обґрунтованість педагогом своїх дій; педагогічна компетентність та вміння самоорганізації характеризують рівень педагогічної майстерності; уміння самоорганізації проявляються в педагогічній творчості на стадії науково-теоретичного обґрунтування творчого задуму [152].

На переконання В. Жигірь, для того щоб сформувати в майбутніх менеджерів освіти вміння й навички із самоорганізації професійної діяльності необхідно навчити їх:

- ставити цілі й формулювати завдання, необхідні для їх досягнення;

- планувати дії, намічені для здійснення освітньої управлінської діяльності відповідно до поставленої мети;

- співвідносити заплановані дії з реальними умовами їх виконання;

- об’єктивно оцінювати стан справ і приймати рішення до дії;

- усвідомлено й цілеспрямовано виконувати дії, які спрямовані на досягнення результату;

- бачити кінцевий результат діяльності;

- контролювати, адекватно оцінювати й коригувати отриманий результат своєї діяльності [53, c. 28].

В. Філоненко визначає вміння професійної самоорганізації як освоєння людиною способів раціонального виконання дій, спрямованих на вирішення професійних і особистісно значущих завдань, у яких людина виступає суб’єктом діяльності та професійного саморозвитку. Комплекс умінь професійної самоорганізації майбутніх педагогів включає: вміння професійного самовизначення; діагностико-прогностичні вміння професійної самоорганізації; проектувальні вміння професійної самоорганізації; організаційно-творчі вміння професійної самоорганізації; вміння професійної саморегуляції [198, c. 11].

У контексті нашого дослідження на увагу заслуговує визначення вмінь самоорганізації часу студентів запропонованого Л. Саввою та К. Рабіною. Під уміннями самоорганізації часу автори розуміють уміння, що відображають опановані студентами способи виконання дій на основі спеціально сформованих знань, які дозволяють їм з урахуванням своїх індивідуальних особливостей, раціонально використовуючи свої сили, самостійно й цілеспрямовано організовувати свою життєдіяльність найефективнішим чином. Ці вміння об’єднують уміння цілепокладання, грамотного планування часу на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу, вміння раціонально організувати час, рефлексивні вміння [162].

Ми згодні з думкою О. Ішкова, який виділяє п’ять функціональних компонентів процесу самоорганізації, що відображають її основні вміння [63]:

1) цілепокладання (відображає рівень розвитку вмінь прийняття й утримання мети);

2) аналіз ситуації (відображає рівень розвитку вмінь виявлення й аналізу обставин, істотних для досягнення поставленої мети);

3) планування (відображає рівень розвитку вмінь планування особистістю власної діяльності);

4) самоконтроль (відображає рівень розвитку вмінь контролю й оцінки особистістю власних дій, психічних процесів і станів);

5) корекція (відображає рівень розвитку вмінь корекції особистістю своїх цілей, способів і спрямованості аналізу істотних обставин, плану дій, критеріїв оцінки, форм самоконтролю, вольової регуляції та поведінки в цілому).



Відповідно до тверджень Н. Дуднік, уміння самоорганізації як особлива характеристика особистості майбутнього вчителя є і результатом, і умовою професійного становлення, самореалізації та самовдосконалення студентів. Дослідниця вважає, що вміння професійної самоорганізації є важливим показником готовності студентів до практичного застосування теоретичних знань про педагогічну самоорганізацію з метою власної самореалізації, саморозвитку й самовдосконалення. Отже, Н. Дуднік пропонує розглядати вміння професійної самоорганізації майбутнього вчителя як комплексне явище, що складається із сукупності компонентів, які являють собою певні якості, властивості й уміння особистості; як здатність особистості успішно виконувати свідому роботу над собою з метою всебічного розвитку, вдосконалення професійно необхідних рис характеру та здібностей для підвищення рівня власного професіоналізму [48, c. 99-105].

Значний інтерес у контексті нашого дослідження становить наведена Н. Дуднік таблиця класифікації системи вмінь професійної самоорганізації особистості (таблиця 1.3) в процесі вирішення певної проблеми, що дозволяє автору зробити висновок про те, що основними ланками управління діяльністю є цілепокладання, планування, регулювання, контроль та оцінка отриманих результатів, а кожному з цих етапів відповідає набір умінь професійної самоорганізації.

Ми погоджуємося з висновками Н. Дуднік щодо того, що вміння професійної самоорганізації є складним системним утворенням, усі елементи якого тісно взаємопов’язані та взаємозалежать одне від одного. Лише оволодіння всім комплексом умінь професійної самоорганізації забезпечить для майбутніх учителів швидке входження в самостійну професійну діяльність, можливість ефективно вирішувати професійні проблеми, знаходити час та отримувати задоволення від професійного самовдосконалення й самореалізації.




Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка