Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки


Синергетичні закономірності художньо-творчої системи



Сторінка20/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір4,98 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   66
Таблиця 1.1

Синергетичні закономірності художньо-творчої системи



Синергетичні закономірності художньо-творчої системи

Характеристика закономірностей

1

Динаміка художньо-творчого процесу

Художньо-творчий процес як система, що розвивається, повинен мати позитивну динаміку. Результат взаємодії кожного етапу повинен бути вищим за попередній

2

Розвиток особистості в художньо-творчому процесі

Ця інтегративна властивість є результативною ланкою взаємодії мистецького й освітнього середовища

3

Управління художньо-творчим процесом

Управління художньо-творчим процесом залежить не тільки від підготовки підсистеми «викладач», але й від інтенсивності зворотних зв’язків із підсистемою «студент». Вчасно та грамотно організована корекція є важливою складовою ефективного управління художньо-творчим процесом

4

Стимулювання художньо-творчого процесу

Художньо-творчий процес тільки тоді є ефективним і успішним, коли мотивація до творчості стає необхідною внутрішньою потребою студента, а динаміка зміни мотивації стає позитивною

5

Єдність сприйняття, мислення та практики художньо-творчого процесу

Ефективність художньо-творчого процесу залежить від урахування модальності студентів, а підвищення ефективності сприйняття призводить до активізації мисленнєвих процесів, логіки, що в подальшому реалізується в практиці

6

Єдність ефективності діяльності підсистеми «викладач» і підсистеми «студент»

Єдність якісної педагогічної та навчальної діяльності

Таким чином, можна узагальнити, що художньо-творчий процес виступає як складна, високоорганізована система зі своїми закономірностями, а знання й розуміння цих закономірностей дозволяє зробити більш глибокий аналіз різних елементів даного процесу.

Художньо-творчий процес, як складна й багатовекторна система, має характерні ознаки:

- є соціальною, оскільки не може існувати поза соціумом: саме соціум породжує потреби та ставить завдання перед мистецькою освітою;

- взаємозв’язок усіх підсистем і обмін їх діяльністю дозволяє художньо-творчій системі функціонувати (зовнішнє середовище й закладений внутрішній порядок системи виступають її обмежувачами);

- художньо-творча самоорганізація є каталізуючим моментом функціонування всієї системи. Необхідним моментом для функціонування художньо-творчої системи є матеріальні та освітні ресурси;

- структура художньо-творчої системи вибудовується відповідно до ієрархії всіх підсистем;

- внутрішні суперечності можуть слугувати поштовхом для розвитку художньо-творчої системи;

- управління всіма зв’язками між підсистемами здійснюється за допомогою художньо-творчої інформації;

- художньо-творча система – це єдність підсистем, що знаходяться між собою в певній напрузі.

Оскільки синергетична система – це система, що самоорганізується, то це означає, що художньо-творчий процес повинен підпорядковуватися загальним законам самоорганізації законів. Урахування цієї особливості дозволяє підійти до аналізу художньо-творчого процесу й управління ним із позиції синергетики й узгоджувати дії всіх компонентів освітньої структури, що уможливлює регуляцію таких складних процесів, як самоорганізація, самооцінка, самоврядування, а також направити еволюцію художньо-творчої системи до її динамічної рівноваги.

Таким чином, одним із результатів застосування синергетичного підходу до мистецької освіти є ідеї здатності суб’єктів освітнього процесу до самоорганізації.

Розглядаючи питання художньо-творчої самоорганізації, ми бачимо, що вона найтіснішим чином пов’язана з процесами фахового саморозвитку, самореалізації, самовираження, самопізнання, самовдосконалення й самоосвіти. Відомо, що особистість, яка самоорганізується, швидше, раціональніше й економічніше з точки зору витраченого часу, вирішує поставлені перед нею професійні завдання, ефективніше долає труднощі й активніше проявляє ініціативу, творчі здібності.

Серед наукових розвідок у галузі мистецької педагогіки можна виокремити дослідження Лі Сиюнь щодо методики самоорганізації підлітків у процесі фортепіанного навчання. Автор представляє поняття «самоорганізації підлітків», як особистісне надбання підлітка, що розкривається на основі індивідуальної якості, самостійності, з урахуванням вмотивованої потреби до здійснення самостійно спроектованої власної мети в опануванні фортепіано [101, c. 10].

До структури феномену «самоорганізації», як діяльного процесу, підлітків у процесі фортепіанного навчання, Лі Сиюнь відносить такі компоненти: потребово-мотиваційний, когнітивно-емоційний, комунікативний, самостійно-результативний [102, c. 78].



Отже, підсумовуючи можна зробити певні висновки. У науковому вимірі самоорганізація розуміється як системне поняття. У результаті процесу самоорганізації відбуваються зміни в структурі особистості, які мають відтворюючий чи вдосконалюючий характер і спрямовані на збереження цілісності особистості. У нашому розумінні самоорганізацію особистості вчителя музичного мистецтва як детермінований базисною потребою особистості процес раціональної організації (планування й упорядкування) власної фахової (музично-педагогічної, художньо-творчої) діяльності, а також як інтегральну характеристику особистості, що ґрунтується на сукупності життєвих і професійних цілей, проявляється в здібностях учителя музичного мистецтва до самоуправління та в усвідомленні цих здібностей як особистісної цінності.

Узагальнюючи вище наведені формулювання поняття «самоорганізація», враховуючи її компоненти й форми, можна вивести поняття художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва як процес, що спричиняється і скеровується цілями самоуправління й саморегулювання фахово значущої роботи за допомогою самостійної, раціональної організації та реалізації художньо-творчої діяльності.

Визначаючи структуру художньо-творчої самоорганізації майбутнього вчителя музичного мистецтва ми будемо спиратися на дослідження О. Князькової, яка окреслює структуру культури самоорганізації студента як єдність взаємопов’язаних і взаємообумовлених компонентів: когнітивного, мотиваційно-ціннісного, рефлексивного та діяльнісного. Зміст когнітивного компонента утворюють знання про самоорганізацію особистості, методи самоорганізації особистості студента, здібності та особистісні якості, необхідні для успішної самоорганізації, культуру самоорганізації студента. Мотиваційно-ціннісний компонент включає мотиваційно-ціннісне ставлення до культури самоорганізації студента, мотиви навчання, професійні мотиви. Рефлексивний компонент представлений рефлексивними вміннями: умінням аналізувати власну навчально-пізнавальну діяльність і протиріччя, що виникають в ході її здійснення; умінням планувати навчальну й позанавчальну діяльність, ставити мету, намічати завдання; уміннями прогнозувати наслідки своїх дій; умінням оцінювати й узагальнювати досвід здійснення навчальної діяльності, діяльності із самоорганізації та самоврядування. Діяльнісний компонент складають володіння методами раціональної організації навчально-пізнавальної діяльності (методи організації режиму навчального праці та відпочинку, самостійної підготовки до різних видів занять, сприйняття інформації, динамічного читання, бібліографічного пошуку й роботи з навчальною та науковою літературою; методи управління своїм часом; методи організації розумової праці (складання плану, тез, виписок, конспектів тощо); методи виконання й оформлення дослідження (реферату, курсової та дипломної роботи); методи представлення інформації, виступи з усними повідомленнями), здатність самоврядування. Кожний компонент виконує свою функцію: когнітивний – інформаційно-орієнтаційну, мотиваційно-ціннісний – мотиваційну, рефлексивний – аналітичну, діяльнісний – регулятивну [75, c. 16].

На підставі висновків, отриманих у ході теоретичного дослідження, була розроблена структура художньо-творчої самоорганізації майбутнього вчителя музичного мистецтва (рис. 1.2).



Рис. 1.2. Структура художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва
Таким чином, структура художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва зведена до ціннісно-мотиваційного, когнітивного та рефлексивного блоків.


Каталог: images


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка