Хань юйцень дисертація формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки



Сторінка2/66
Дата конвертації25.03.2020
Розмір9,81 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66
АНОТАЦІЯ
Хань Юйцень. Формування умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 «Теорія і методика музичного навчання». – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. Суми, 2019.


У дисертації досліджено проблему формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки, актуальність якої обумовлена вимогами модернізації сучасної вищої мистецької освіти. У зв’язку з цим ключове місце в низці завдань освітнього процесу відведено підготовці фахівця на принципах пріоритетності розвитку суб’єктності студента, компетентного, мобільного, готового до зовнішніх і внутрішніх змін, здатного до створення та здійснення стратегій фахового зростання.

Встановлено, що самоорганізація особистості вчителя музичного мистецтва – це детермінований базисною потребою особистості процес, раціональної організації (планування й упорядкування) власної фахової (музично-педагогічної, художньо-творчої) діяльності, а також інтегральна характеристика особистості, що ґрунтується на сукупності життєвих і професійних цілей, проявляється в здібностях учителя музичного мистецтва до самоуправління й в усвідомленні цих здібностей як особистісної цінності.

У процесі дослідження виявлено, що художньо-творча самоорганізація майбутніх учителів музичного мистецтва є складним феноменологічним утворенням, що спричиняється та скеровується цілями самоуправління й саморегулювання фахово значущої роботи за допомогою самостійної, раціональної організації та реалізації художньо-творчої діяльності.
Обґрунтовано авторську позицію щодо сутності вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва як готовності студента до теоретичної та практичної організації й реалізації своєї художньо-творчої діяльності з високим рівнем якості та значущими кількісними результатами на основі засвоєних знань і досвіду.

Уточнено операційний зміст умінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, відмінність якого знаходитися в площині не кількісної переваги, а в площині більш високого якісного рівня розвитку цих умінь.

Встановлено, що вміння художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва доцільно розглядати як комплекс професійно-особистісних дій, заснованих на знаннях, специфіці художньо-творчої діяльності, які виявляються через саморегуляцію й дозволяють ефективно здійснювати професійну (фахову) діяльність.

Теоретично обґрунтовано багатокомпонентну структуру вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, у якій виокремлено мотиваційно-цільовий, рефлексивний та особистісний компонентні блоки, що, ґрунтуючись на позиціях взаємозалежності та взаємодії, утворюють складну інтегральну єдність, набуваючи в цій інтеграції нових якостей і специфічних особливостей.

Група вмінь, що ввійшла до мотиваційно-цільового блоку, забезпечує позитивну мотивацію до художньо-творчої самоорганізації в умовах набуття бази знань щодо сутності вмінь художньо-творчої самоорганізації. У рамках рефлексивного блоку виокремлюються вміння, які у своїй основі містять потреби в прогнозуванні, плануванні, аналізі виконуваної художньо-творчої діяльності на основі рефлексивних дій, в управлінні з яскраво вираженою позицією «само», тобто спрямовані на оцінне ставлення до власної художньо-творчої діяльності та внесення необхідних коректив у ході її здійснення. Уміння, що входять до особистісного блоку, виражаються в індивідуальних для кожного студента практичних діях і характеризують мобілізацію майбутніми вчителями музичного мистецтва своїх особистісних можливостей, усвідомленість здійснюваних дій, концентрацію активності, що спонукає до самостійності й ініціативності в художньо-творчій діяльності.

Методичні основи формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва засобами вокального мистецтва змодельовані як система, що побудована на провідних у сфері мистецької освіти підходах – соціокультурному, суб’єктному та технологічному. Система охоплює принципи (інтерактивності й суб’єктності, цілісності й відкритості, структурності, наступності); педагогічні умови (створення рефлексивного освітнього середовища, що моделює художньо-творчий контекст майбутньої художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва; суб’єкт-суб’єктні відносини викладача та студента в цільовому середовищі, що сприяють створенню умов для художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва; наповнення змісту фахової підготовки особистісним смислом, що забезпечує можливість набуття студентами досвіду художньо-творчої самоорганізації в процесі навчання; забезпечення інформативного характеру контролю художньо-творчої самоорганізації майбутніх учителів музичного мистецтва, який підтримує їхню автономність і сприяє розвитку їхньої суб’єктності); комплекс методичного забезпечення (етапи, форми, методи роботи).

У межах розробленого методичного забезпечення окреслено три етапи процесу формування вмінь художньо-творчої самоорганізації майбутнього вчителя музичного мистецтва з характерними для кожного з них формами й методами роботи:

- мотиваційний – усвідомлення майбутніми вчителями музичного мистецтва фахової цінності вмінь художньо-творчої самоорганізації;

- когнітивний – розвиток когнітивної сфери майбутніх учителів музичного мистецтва, спрямованої на збагачення його знань щодо нових способів художньо-творчої самоорганізації;

- фахового самопроектування – розвиток оцінних структур фахової самосвідомості, фахова персоналізація, закріплення нових способів художньо-творчої самоорганізаційної діяльності.

Основними формами навчання було обрано традиційні лекція, семінар, а з-поміж інноваційних тренінг, коуч-технологія, воркшоп, майстер-клас.

Були адаптовані й використані методи, які отримали назву методів художньо-творчої резонансної взаємодії. Це методи, які спираються на самокерований процес, коли вплив викладача резонансний обраному студентом варіанту розвитку власної художньо-творчої діяльності: автономного пошуку; психологічної підтримки (створення ситуацій отримання позитивного результату); стимулювання студентів до організації свого часу; ситуативний; оцінно-регулятивний; оптимального розв’язання художньо-творчих задач; постійного та регулярного студіювання набутих навичок; аналітико-вибірковий; діалогічний, сторітеллінг.




Каталог: images -> 2019 -> manual


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка