Групова робота на уроці – форма організації навчання в малих групах на основі співробітництва з чітко розподіленими завданнями для учнів, об’єднаних спільною навчальною метою, сприяє формуванню вміння співпрацювати, спілкуватися


Тема уроку: Внутрішня політика давньоруських князів



Скачати 387,05 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації27.01.2020
Розмір387,05 Kb.
ТипДиплом
1   2   3
Тема уроку: Внутрішня політика давньоруських князів


Напрями

внутрішньої

політики

Аскольд

(… – 882р.)

Кийович

Олег

(882 – 912рр.)

Ігор

(912 – 945рр.)

Рюрик

Ольга

(945 – 964рр.)

Рюрик

Святослав

(964 – 972рр.)

Рюрик

формування території та встановлення кордонів




  • похід на Київ, об’єднання Новгородсь-кої землі і Київського к-ва;

  • похід на землі племен: древлян, уличів, радимичів, кривичів, сіверян,

чудь, меря, весь приєднання їх до Києва

    • похід на древлян, уличів;

  • поширив свою владу на східний Крим і Таманський п-в(Тмутаракан-

ське к-во);


    • похід на древлян

      • 964 р. - похід на Оку і Волгу підкорив в’ятичів




формування апарату державного правління




  • залишив при владі князів місцевих династій, зобов’язавши їх виконувати свою волю та платити данину

  • під час збору данини здійснював суд над місцевими жителями

  • влаштування спеціальних опорних пунктів де зосереджена адміністративна і судова влада княгині

  • адміністративна реформа:

поставив намісниками замість племінних князів своїх синів та наближених бояр (Добриня)


впорядкування податкової системи

(збір данини)






  • почав збирати данину з нових земель;

  • збір данини(полюддя) для збагачення князя й дружинної верхівки

(945 р. – повстання древлян обурених величезним розміром данини)

    • проведення реформ:

      • чіткі розміри данини («уроки»);

      • «погости» - спеціальні міста для збору данини






Висновки


















Тема уроку: Суспільний устрій Київської держави у IX–X ст.

Князь

спадкоємна влада

головний військовий начальний, суддя

Давньоруське суспільство



дружина



суд

Ті, що моляться

християнство ще не утверди-лося як держав-на релігія



Ті, що

воюють

бояри:

  • тисяцькі

  • воєводи

  • посадники

молодша мужі:

  • тіуни

  • вірники

  • під’їздні

Ті, що працюють

  • смерди

  • закупи

  • рядовичі

  • холопи






Дорадчий орган

рада старійшин

(князівська рада)


Орган самоуправління



Колективна відповідальність



Верв






Заняття населення

  • орне землеробство (підсічне, перелогове;

жито, просо, ячмінь…)

  • скотарство (корови, вівці, кози…)

  • промисли (полювання, рибальство, бортництво…)

  • ремесла (ковальство, дерев’яні будівлі, гончарство, обробка каменю…)







ліс

поле


пасовиська


Власність окремих родин


водоймища



Тема уроку: Правління князя Володимира


Внутрішня політика

  • Завершив об’єднання руських земель:

+ хорвати

+ дуліби;



  • Адміністративна реформа:

формування князівств-намісництв (тобто заміна родоплемінного поділу держави на територіальний) – адміністративно-політична одиниця імперії;

  • Закон «Устав земельний»;

  • Судова реформа;

  • Набір у військо: не від племені, а за право володіння землею;

  • Карбування перших золотих і срібних монет


перетворення Руської держави на імперію

Зовнішня політика:

  • Будівництво валів і міст-фортець від кочівників;

  • Відносини з країнами Центральної, Північно-Західної та Західної Європи:

    • Скандинавія,

    • Чехія,

    • Угорщина,

    • Польща,

    • Германія,

    • Рим

  • Шлюбна дипломатія


зміцнення міжнародного авторите-ту держави









Об’єднання руських земель

Зміцнення авторитету князівської влади

Розвиток торгівля і культурних зв’язків



988 р. – запровадження християнства





Пом’якшення звичаїв



Зміцнення держави

Прилучення до європейської цивілізації, писемності, архітектури

Пожвавлення міжнародних зв’язків

Тема уроку: Розквіт Русі. Правління Ярослава Мудрого

Тема уроку: Утвердження
Зовнішня політика

Внутрішня політика


Союзний договір з Польщею:

  • Приєднання Перемишля, Белза, Червенських міст, Берестя;

Встановив дружні відносини:

  • Францією,

  • Угорщиною,

  • Германією,

  • Норвегією,

  • Швецією,

  • Англією




Заповіт:

  • порядок успадкування велико-князівської влади й розподіл між синами території імперії на окреми володіння - уділи







«Руська правда» - писемний звід законів:

  • відсутність смертної кари;

  • система штрафів на користь князя;

  • збереження права на помсту;

  • колективна відповідальність (верв);

  • розмір штрафу в залежності від соціального статусу







Боротьба з печенігами:

  • будівництво валів;

  • 1036 р. – розгром печенігів




Відносини з Візантією:

  • 1043 р. – невдалий похід – поступки Візантії





Освіта та культура







Шлюбна дипломатія:

  • д. Анна – королева Франції,

  • д. Єлизавета – норвезька,

  • д. Анастасія – угорська,

  • с. Доброгнєва - польська




  • школа, бібліотека;

  • Софія Київська – 1037 р.;

  • Місто Ярослава,

  • Золоті ворота


1051 р. – призначення Київського митрополита Іларіона в обхід Константинопольського патріарха


Іларіон

«Слово про закон і благодать»






Тема уроку: Культура Русі





Усна народна творчість

  • казки, перекази, легенди

  • з Х-ХІ ст. – билини:

    • Добриня Микитич;

    • Ілля Муромець;

    • Альоша Попович








Писемність

  • писемні заповіти;

  • грамоти;

  • з ХІ ст. – формується давньокиївська/давньоруська писемно-літератур-на мова;

  • з середини ХІ ст. – започатковується пись-менство




Освіта

  • загальні школи;

  • школи для дітей знаті;

  • школа при Софійському соборі;

  • школа в Новгороді;

Живопис

  • вплив візантійського стилю – іконописний канон;

  • фреска, мозаїка «Оранта»

Софійського собору

  • книжкова мініатюра

Прикладне мистецтво:

  • перегородча емаль: чернь, скань, зернь








Архітектура

  • оборонні споруди;

  • монументальні кам’яні будівлі (ротондо-подібні будівлі);

  • Десятинна церква;

  • Сфійський собор;

  • Спаський собор у Чернігові

Музика

Музичні інструменти:



  • духові (сурми, флейти);

  • щипкові (гуслі, лютні);

  • смичкові (гудок);

  • ударні (бубни)

Скоморохи

Одноголосий спів



Література

  • Остромирове євангеліє;

  • «Слово про закон і благодать» Іларіона





Т
1113 р . – смерть Святополка

виступ киян

бояри запросили Володимира
ема уроку: Посилення великокнязівської влади


за Володимира Мономаха


Всеволод Марія

Ярославич Мономах

Володимир

Із 13 років у походах

Переяславський князь

Походи на половців

Ініціатор з’їздів князів

У 1093 р. відмовився від

престолу київського князя, не будучі старшим у роді











Об’єднання і зміцнення держави:


  • зберіг за собою Переяславщину, Північно-Східну Русь, Смоленщину, Новгород;

  • оволодів Києвом, Турово-Пінською землею, Волинню, Пінськом – 75% теренів Русі







Дії щодо зміцнення великокнязівської влади – влади монарха:

  • прагнув утвердити отчинний принцип престолонаслідування;

  • зосередити у своїх руках більшість русь-ких земель;

  • домогтися визнання своєї влади іншими князями;

  • стати всевладним монархом;

  • у стосунках з підвладними князями дотри-мувався принципу сюзеренітету-васалітету










Зовнішня політика

  • перемога над половцями;

  • взаємини з Візантією;

  • 1018-1023 рр. – воєнні дії з Польщею;

  • конфлікти з Угорщиною;

  • похід проти чуді;

  • удар по Волзькій Булгарії




«Статут Володимира Всеволодовича»:

  • обмеження безконтрольних дій князевих мужів;

  • обмеження терміну сплати боргу – 3 роки;

  • заборона брати великі відсотки



Шлюбна дипломатія:

  • Дружина – англійська принцеса;

  • Дочки:

    • за візантійським царевичем;

    • за угорським королем;

    • син – одружений на шведській принцесі





«Поучення»


Т ема уроку: Політична роздробленість Київської держави: причини та результати

Вотчинне

володіння

князів і бояр

Відсутність сталого порядку престолонаслідування

Занепад Візантії

Занепад шляху

«Із варяг у греки»

Пожвавлення торгівлі

Зовнішня

загроза




Незалежність

від Великого князя

Міжусобні війни



Зменшення значення Києва

Поява нових центрів

Велика

територія держави







К
ПОЛІТИЧНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
иїв –


с имвол влади



Київське

князівство



Переяславське

князівство



Чернігово-Сіверське

князівство



Галицьке

князівство



Волинське

князівство



Тема уроку: Політичний розвиток Галицького і Волинського князівств

Галичина

1084р.


Волинь

Володимир, Луцьк, Берестя, Вигошів – розвинуті міста

1135 р. – Ізяслав Мстиславич (засновник місцевої династії, внук Володимира Мономаха)



Белзьким – Всеволод;

Берестейським – Володимир;

Червенським – Святослав;

Володимирським – Роман
Луцьке – Ярослав
Роман Мстисловович

  • намагався обмежити боярське свавілля;

  • створив сильне військо;

  • заручився підтримкою володимирського єпископа; спирався на городян

Ростислав




Рюрик


(Перемишль)

Василько


(Теребовля)

Володар


(Звенигород)

з 981 р.


у складі

Київської

Русі


Західна

Волинь




Східна

Волинь

Володимирко


  • об’єднав князівства (1141 р.)

  • столиця - Галич








Ярослав Осмомисл (1153-1187 рр.)


  • боротьба з місцевими боярами;

  • розширення земель на південь;

  • будівництво фортець;

  • стимулювання торгівлі і розвиток міст;

  • союз з угорцями і поляками;

  • заснування галицького єпископства

1199 р. – здобуття Романом Галича








Володимир (1189-1199 рр.)





Галицько-Волинська держава



Т ема уроку: Становлення Галицько-Волинської держави


Боротьба з боярами:

  • кара смертю;

  • вислання («Не вбивши бджоли, не поласуєш медом»)

Проект «доброго порядку» –

обов’язкове передання престолу старшому сину



Зовнішня політика:

  • тісні стосунки з Візантією;

  • походи на половців

  • союзна угода з Угорщиною та Польщею;

  • втрутився у міжусобну боротьбу польських князів













1201р. – вдала війна за Київ



1205 р. – загинув біля м. Завихвоста

Роман Мстиславич


Данило

(4 роки)


Василько

(2роки)


Галичина

Волинь

Регентство

княгині Анни





Угорщина, Польща




бояри


1211р.

запрошено

Данила (9 р.)

захоплення влади боярином Кормильчичем 1213 р.



бояри + угорці


1215 р.


королевич

Коломан





Мстислав Удатний - 1218 р. Оволодів Галичем






1238 р . – Данило оволодів Галичем Данило – Галичина

Василько - Волинь




Тема уроку: Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького


Зовнішня політика:

  • об’єднання Південно-Західної Русі (Луцької, Пересопницької, Чорторийської волостей; Белзької землі; Перемишль; Холм);

  • відносини із Золотою Ордою;

  • пошуки підтримки від сусідніх держав;

  • переговори з папою римським



Історичний портрет





Родовід:

  • Володимир Мономах

  • Мстислав Володимирович

  • Ізяслав Мстиславович

  • Роман Мстиславович

  • Данило Романович















Державне будівництво:

  • боротьба з боярами;

  • притулок біженцям з інших земель;

  • коронація Данила;

Військові справи:

  • Битви під Дорогочином, Ярославська битва;

  • важко озброєні кіннотники одягнули рицарський обладунок;

  • виокремлюються підрозділи кіннотників, озброєних луками



Будівничі справи:

  • відбудова розорених міст, спорудження кам’яних фортець;

  • укріплення Володимирського і Кременецького замків;

  • заснування Холма (1237)

  • будівництво Львова (1256)






Тема уроку: Політика наступників Данила Романовича


1264 р. – смерть Данила Галицького








Юрій І

(1302-1308)




  • Відновлення єдності королівства

  • Створення Галицької митрополії (1303 р.)

  • Поновив відносини з Польщею й Тевтонським орденом;

  • Стимулювання розвитку міських ремесел і торгівлі




Лев Данилович

(1270-1301, Галичина)




  • Бере участь у походах татар на Литву, Польщу, Угорщину

- приєднав Закарпаття (з центром у Мукачевому)

- приєднав Люблінські землі (Польща)



  • Укріпив міста

  • Домігся не сплачувати данину Орді








Андрій і Лев ІІ

(1308-1323)



  • Виважена внутрішня політика

  • Для стримування тиску з боку Литви, шукали порозуміння з Польщею й Тевтонським орденом

  • Вели постійну боротьбу із Золотою Ордою

  • 1323 р. – загинули у боротьбі з татарами

Династія Романовичів припиняє своє існування







  • поляки + угорці напад на Львів та інші міста

  • Галицька земля – бояри обрали Дмитра Дедька

  • Волинь – син литовського князя – Любарт Гедимінович

володар Галицько-Волинської держави

  • 1349 р. – польський король заволодів Галичиною й більшою частиною Волині Галицько-Волинська держава втратила незалежність

  • Угода Литви й Польщі про розподіл земель Руського королівства: Галичина Польщі;

Волинь Литві

  • 1387 р. – повернення Галичини під владу Польщі








Юрій ІІ

(1325-1340)




  • Обмежив склад боярської думи

  • У найбільші міста призначив своїх намісників

  • Підтримував католицьке духовенство









Т
Літописання

«Галицько-Волинський літопис»:

    • розповідається про життя й діяльність першого руського короля;

    • описується його боротьба з боярами та зовнішніми ворогами;

  • Волинська частина

    • розповідь про культурне життя Волині в кінці ХІІІ ст.



ема уроку: Культура Галицько-Волинської держави


Освіта

  • Початкові школи (читання, письмо, церковний спів, іконопис)

  • Освітні заклади вищого ступеня (риторика, філософські і правові знання, книгописна майстерність)









Синтез культурних здобутків:

  • Київ

  • Візантія

  • Польща

  • Чехія

  • Угорщина

  • Місцеві традиції




Архітектура

  • розбудова існуючих та заснування нових міст;

  • Успенський собор у Володимирі;

  • Успенський собор у Галичі;

  • Кафедральний собор Св.Іоанна Златоуста (Холм);

  • Церква Богородиці у Дорогочині;

  • Храми: апостола Петра у Бересті, Благовіщення в Кам’янці, Св.Дмитрія у Володимирі-Волинському











Образотворче мистецтво

  • Іконопис – «Богоматір-Одигітрія» (Луцк);

  • Фреска – Успенський собор, собор Св.Георгія, церква Св.Онуфрія;

  • Книжкова мініатюра – «Спас зі Св.Григорієм Двоєсловом, Євстахієм та двома ангелами» («Бесіди Св.Григорія Двоєслова»)



Прикладне мистецтво

  • Килими, тканини, вишивки


Тема уроку: Господарське життя в Україні


У другій половині XIVXV ст. українські землі переживали економічне піднесення





Ремесла і промисли


Селянські господарства











промисли виникають

цехи


Торгівля


нарощується:

– переробка деревини; – Львів(14 цехів);



  • з астосування трипілля; – солеваріння; – Західне Поділля;

  • нові знаряддя праці для – видобування руди. – Волинь;

о
Внутрішня:

-ярмарки;

- Київ, Львів – міжнародні центри торгівлі;



Зовнішня:


  • полотно;

  • худоні вироби;

  • зброя;

  • хутро;

  • ювелірні прикраси;

  • воли, зерно.
бробки землі; – Київщина.

  • збільшення поголів’я худоби;

  • розвиток городництва, садівництва;

  • бджільництво, рибальство.


Тема уроку: Монгольська навала на українські землі


1215 - Китай



1219-1221 – Семиріччя, Середня Азія, Казахстан, Афганістан



Чингісхан

Імперія Чингісхана




1220-1223 – Іран, Закавказзя




1223 – битва на річці Калка, поразка половецьких і руських військ, «кривавий бенкет»


Навала хана Батия на українські землі


Батий

1241

Галицько-Волинське князівство



1239


Чернігів, Переяслав

1240


Київ



Золота Орда Сарай

(іслам)


  • Данина (14 видів)

  • Баскаки – збирачі данини

  • Призначення князів (ярлик)

  • Набіги

  • Вбивство непокірних




  • Гальмування економічного і політичного розвитку

  • Роздроблення князівств

  • Занепад міського життя

  • Відсутність місцевої правлячої династії



Збереження традицій Київської Русі

Галицько-Волинським князівством








Тема уроку: Поширення влади Великого князівства Литовського на українські землі



Гедимін (1316-1341) – об’єднання литовських земель

+ Берестейщина

+ Пінщина





Любарт Гедимінович

1340 р. – князь галицько-волинський

Боярське правління Дмитра Дедька

до 1349 р.


Підтримка бояр





1349 р. Казимир ІІІ

успішний похід на Галичину

1387 р. польська королева Ядвіга – остаточно приєднала Галичину, західне Поділля до Польської держави




Ольгерд Гедимінович (1345-1377)

+ Волинь

+ Чернігівщина 1355-1356 рр.

+ Київщина

+ Переяславщина 1361-1362 рр.






Галичина

завойована

Польщею

Волинь

відвойована

Литвою











1362 р. – поразка татар

на Синіх Водах





Тема уроку: Кревська унія та її наслідки для українських земель


Польща

Королева Ядвіга – хитке становище на троні

Велике князівство Литовське

Ягайло – протистояння з боку невдоволених родичів під керівництвом Вітовта



Тевтонський орден Московська держава








14 серпня 1385 р. – Кревська унія

  • Підпорядкування Литви Польській короні

  • Католицька віра















  • Поширення католицизму

  • Роздача полякам литовських

і руських земель

Невдоволення народу








1392 р. визнаний довічним правителем Великого князівства Литовського

Вітовт – боротьба з Ягайлом




Тема уроку: Ліквідація автономії руських князівств у Великому князівстві Литовському

Вітовт (1392 – 1430)





З о в н і ш н я п о л і т и к а

1399 р. – поразка від татар на р.Ворсклі

Хотів скасувати Кревську унію, але погодився на статус довічного правителя Литви

1410 р. – участь у Грюнвальдській битві з Тевтонським орденом

1401 р. – Віленська унія: визнав над собою владу Ягайла






Внутрішня політика – політика централізації та ліквідація автономії руських князівств. Ліквідував: Волинське, Новгород-Сіверське, Київське, Подільське уділи.

1413 р. – Городельська унія – не католики не допускалися до участі в раді Великого князя литовського та найвищих урядових постів




Свидригайло

(1430 – 1452 рр.)

Ягайло захопив

Західне Поділля і

Частину Волині




1432 р. – на литовських землях проголошено князем Сигізмунда (убитий змовниками у 1440 р.)

Руські землі підтримали Свидригайла

Велике князівство Руське







Привілей(грамота) 1432 р. – проголошення рівних прав православних феодалів з литовськими феодалами-католиками


1435 р. – битва під Вількомиром

Поразка руських військ


Тема уроку: Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств

1440 р. – Казимир IV, польський король і великий князь литовський





Відновлені автономні удільні князівства Волинське та Київське

Ліквідація князівств:

1452р. – Волинське;

1471р. – Київське







Київським князем став Олександр(Олелько) Володимирович

(1440-1470)




Тема уроку: Українські землі у складі Угорщини, Молдавського князівства, Московської держави та Кримського

ханату

Перша половина XI ст. закарпатські землі в складі Київської Русі






Тиверці – східнослов’янське населення Буковини

Наприкінці Х ст. Буковина – у складі Київської Русі

У часи феодальної роздробленості – у складі Теребовлянського князівства

З 1141 р. Теребовлянське князівство – у складі Галицького

З 1199 р. – у складі Галицько-Волинської держави

На початку XIV ст. – автономна територіальна одиниця – Шипинська земля у складі Золотої Орди

Середина XIV ст. – Шипинською землею та Молдовою почали управляти намісники угорського короля






Політична роздробленість Київської Русі – причина загарбання угорцями Закарпаття

XI – XII ст. наступ угорських племен





Закарпаття під владою Угорщини

Закарпатські землі – домен угорських королів

Кінець XIV ст. – період правління подільського князя Федора Коріятовича:


  • зміцнення зв’язків Закарпаття з іншими українськими землями;

  • розвиток торгівлі та ремесла;

  • заснування православного монастиря

(осередок боротьби проти католицизму.

Колонізація краю угорцями, німцями, словаками, волохами.






Буковина у складі Молдовського князівства

Друга половина XIV ст. – незалежність Молдови

Шипинська земля у складі Молдови –має автономію

XVст. – ліквідація автономії, зникнення назви «Шипинська земля», поява терміна «Буковина»

Розвиток Шипинської землі у XIVст. – XVст. :


  • поява нових поселень;

  • розвиток скотарства і землеробства;

  • залізо обробна і добувна галузь.




1514 р. – Молдовія разом з Буковиною(до 1774р.) потрапила під владу турецьких султанів


Тема уроку: Українські землі у складі Угорщини, Молдавського князівства, Московської держави та Кримського

ханату (продовження)












XIIIст. переселяються вірмени та італійці – пожвавлення торгівлі між Сходом і Заходом

Генуезькі факторії:



Кафа, Балаклава, Судак, Керч,Тана та ін.


Крим





Московське царство








XVст. – Кримське ханство

1478 р. – Кримське ханство – васал турець-кого султана



Політика: загарбницькі агресивні війни

Результати: величезні втрати населення (особливо українського).

Черкаси, Канів, Кам’янець-Подільський, Бар, Вінниця – українські прикордонні міста






Московсько-литовські війни

  • 1503р. – мирний договір, за яким Литва втратила Чернігово-Сіверські землі з Черніговом, Стародубом, Новгород-Сіверським, Брянськом

За часів правління московського князя Василія III Чернігово-Сіверські землі остаточно відійшли до Московської держави



Тема уроку: Політичне і соціально-економічне життя українських земель середини XII століття – першої

половини XIII століття


Завдання для опрацювання

Київське князівство

Переяславське князівство

Черніго-Сіверське князівство

1. Географічне положення князівства та її територія

Середня Наддніпрянщина

Невелике за розмірами і складалось із земель, розташованих на лівому березі Дніпра

Великим за розмірами (нинішня територія північно-східної України, південно-східної Білорусії та західної Росії) на лівому березу Дніпра

2. Найбільші міста

80 міст – Київ, Канів, Черкаси, Овруч, Житомир, Вишгород, Білгород, Чорнобиль, Мозир та ін.

25 міст – Переяслав, міста-фортеці по р. Сула

46 міст – Чернігів, Новрогод-Сіверський, Путивль, Курск, Рильськ та ін.; найбільші міста стояли на р.Десні

3.Характеристика господарства

а) сільське господарство:

б) ремесла
в) торгівля

а) родючий чорнозем забезпечував розвиток землеробства;

б) обробка металів, ювелірні, гончарні, скляні вироби;

в) Київ – центр внутрішньої та зовнішньої торгівлі: купці з різних земель Русі; Чехії, Німеччини, Скандинавії, Польщі, Угорщини, Візантії та ін.країн


а) ?


б)
в) Переяслав, Лубни, Воїнь – центри ремесла та торгівля


а) ?


б) зброя, ювелірні вироби, знаряддя праці, вироби з дерева;

в) Чернігів – перехрещувалися декілька торговельних доріг




4. Політичне життя князівства

Київ у ХІІ – першій половині ХІІІ ст. – центр боротьби князів різних династій («Хто володіє Києвом, той володіє всією Руссю»), але спроби об’єднати Русь навколо Києва не завершилась успішно

Переяславська земля арена між- князівських чвар – претендентів на київський престол;

активна участь переяславських князів у походах проти половців



Боротьба між чернігівськими та новгород-сіверськими князями привела до розпаду у середині ХІІІст. Князівства на численні дрібні уділи

5. Досягнення культури

Київ – резиденція митрополита;

Києво-Печерський монастир;



Перша літописна згадка назви «Україна» – 1187р.

Борисоглібський собор;

Михайлівська та Благовіщенська церкви оздоблені плінфою;

П’ятницька церква;

Перший літературний твір – «Слово о полку Ігоревім»




Тема уроку: Розвиток культури українських земель у другій половині XIV ст. – XV ст.


Українці не мали власної держави, їхні землі перебували у складі інших держав

Турецько-кримські набіги призводили до руйнування церков, монастирів, шкіл, горіли бібліотеки й архіви

Ріст іноземних колоністів призводив до витіснення з великих міст руської мови, культури, православної церкви, а з іншого боку – приніс здобутки західноєвропейської культури освіти, науки







КУЛЬТУРА










Освіта
Кінець XIV ст. відкриття латинських шкіл(мова науки) – шлях молоді до європейської освіти

Юрій Котермак (Дрогобич) – доктор-філософ, ректор Болонського університету.

Ш.Фіоль, 1491р.

Перша українська друкована книга (Краків) – «Часословець»

XIV– XVст. відновлення літописання – «Короткий Київський літопис» (події з 862р. до 1515р.), літопис Великого князівства Литовського(інформація про українські землі, які входили до складу Литовської держави)





Архітектура й містобудування
В архітектурі поєднувався візантійський стиль з елементами західноєвропейсько-го готичного стилю та формується український стиль.

Замки: Мукачівський, Олеський, Острозький, Бучацький, Кременецький.

Європейська забудова міст:

ринок з ратушею, від ринку в різні боки прямі вузькі вулиці, міста обнесені оборонними мурами з вежами, глибокими ровами й високими валами.





Малярство та книжкова мініатюра
XVст. ікони: «Юрій Змієборець»(вплив готичного стилю); «Богородиця Одигітрія»(відхід від візантійських норм).

Книжкова мініатюра:

Київський Псалтир має 302 ілюстрації;



Галицьке Євангеліє; «Житіє Бориса і Гліба»; Радзивилівський літопис прикрашений мініатюрами на історичну тематику




Каталог: files -> 2013 -> Metodyka -> Pravo -> 10 klas
Metodyka -> Уроки навчання грамоти методичний посібник м. Львів 2012 ббк
Metodyka -> Уроки природознавства
10 klas -> Використання наочності у вигляді таблиць і схем на уроках правознавства – обов’язковий методичний елемент навчання предмету, зумовлений специфікою навчального матеріалу і психологічними особливостями сприйняття і запам’ятовування
Metodyka -> Розробка уроку на тему: мінерально-сировинні ресурси україни
Metodyka -> Основне протиріччя сучасної системи освіти-це протиріччя між швидким темпом нарощування знань у сучасному світі та обмеженнями можливостями їх засвоювання індивідом
Metodyka -> Уроки природознавства з теми «Весна»
Metodyka -> Уроки природознавства, розділ «Моя країна Україна»
Metodyka -> Уроки природознавства з теми «Весна»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка