Гриценчук О



Скачати 101,6 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації27.12.2018
Розмір101,6 Kb.
  1   2

УДК 387.02

Гриценчук Олена Олександрівна

Інститут засобів навчання АПН України

Інформаційно-аналітичний центр педагогічних інновацій

СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В НІДЕРЛАНДАХ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА




Сучасний стан освіти в європейських країнах відображає широкий спектр суспільно-громадських перетворень, історичних, політичних, економічних явищ у світі. Різноманіття підходів до формування змісту, інноваційні педагогічні технології, розробки та запровадження форм та методів освіти і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах однієї із провідних країн Європи Нідерландів спонукає нас детально проаналізувати процеси розвитку освіти цієї країни.

Вивченню досвіду зарубіжної школи на сучасному етапі приділяється досить багато уваги. Головним чином роботи українських дослідників присвячені дослідженню освітніх процесів в таких країнах як Велика Британія, Німеччина, Франція, США, Польща, Болгарія та ін.. (Абашкіна Н.В., Егоров Г.С., Ковчина І.М., Локшина О.І., Лавриченко Н.М., Максименко А.П., Москаленко Є.А., Овчарук О.В., Пуховська Л.П., Тараненко І.Г.). Аналіз світових тенденцій розвитку освіти є актуальним напрямом досліджень, особливо в період інтеграції держав Європи у загальноєвропейський освітній простір. Помітне значне поширення контактів, активний інтерес, підтримка та співпраця між педагогічними урядовими і неурядовими організаціями європейських країн.

Нідерланди стародавня європейська країна, характерною особливістю системи освіти якої є поєднання централізованої освітньої політики уряду з децентралізованим адмініструванням і управлінням у школі та установах, що забезпечують наукову, методичну, консультативну, координаційну та ін. допомогу. Уряд у особі Міністерства освіти, культури і науки здійснює контроль освітньої галузі: виділяє кошти на фінансування шкільних будинків та споруд, на заробітну платню вчителів, адміністрації та технічного персоналу, забезпечує підручниками, книжками та ін. навчальними матеріалами школярів. Більшість шкіл засновується та керується місцевою владою. Це муніципальні школи. Також в Нідерландах багато шкіл, що засновані приватними особами. Якщо таку школу відвідує достатня кількість учнів і вчителі виконують закони і правила, що встановлені Міністерством освіти і науки Нідерландів та провідними установами в галузі освіти, школа буде мати фінансуватися підтримку уряду. Для будь-якої школи законом визначено кількість навчальних годин на рік і на тиждень, предмети, що викладаються в кожному класі. Існують і засновуються школи на основі релігійних уподобань, наприклад римо-католицькі, протестантські, християнські, іудейські. Також працюють школи Монтессорі, Дантон-план та ін. Держава визначила обов’язкові типи програм, предметів, мінімальну і максимальну кількість годин на кожен тип програм, тривалість уроку, кваліфікаційні вимоги до вчителів, умови їх праці и її оплати, порядок проведення іспитів, ін. Та окреме місце у системі освіти займають організації, що забезпечують її підтримку.[1,2]

Наприкінці 80-х – початку 90-х років у галузі освіти багатьох європейських країн було проведено низку реформ, що торкнулися певних важливих питань реформування освіти. Одним з об’єктів цих реформ для Нідерландів стала так звана система підтримки освіти – мережа освітніх організацій, інститутів та установ, часто незалежних одна від одної, що мають на меті допомагати навчальним закладам у вирішенні проблем і труднощів, а також займатися систематичним розвитком освіти, проводити теоретичні та практичні дослідження. Послуги, що надають ці установи, забезпечують єднання теоретичних надбань з практичною діяльністю, активізують інноваційні процеси у галузі освіти.

У 1987 році Нідерландами був прийнятий і розпочав свою дію Акт “Про структуру підтримки освіти”, в якому наголошувалося на перегляді стратегії підтримки в галузі освітньої політики. Поруч з послабленням ролі уряду даний документ визначав важливість посилення ролі організацій підтримки шкіл, зміцнення свобод у користуванні їх послугами. Завдяки цьому було зміцнені зв’язки між системою підтримки та педагогічними інститутами і навчальними закладами. Було здійснено контролювання за виконанням положень акту, проводилися вчасні перевірки та забезпечувалася організація системи постійного розвитку структури. У грудні 1991 року за підсумками звіту Консультативної ради при уряді Нідерландів дію Акту було запропоновано припинити. Також рекомендовано бюджетні кошти, що були виділені на структуру підтримки, передати в школи для використання їх за власним бажанням. Такі дії мали покласти кінець монополістичному положенню офіційних установ підтримки. Приватні інститути мали можливість пропонувати свої послуги школам. [3]

Сьогодні навчальний план (schoolwerkplan) голландської школи формується у три етапи:

1.Акт про освіту (початкову, середню, освіту дорослих та професійну освіту) визначає перелік обов’язкових видів діяльності;

2.Міністерство освіти, культури і науки визначає основні предмети (kerndoelen);

3.Адміністрація школи робить власний вибір практичної реалізації навчального плану.

Кожна школа на основі акту і документів Міністерства складає свій власний шкільний план, обирає форми і методи навчання, методики викладання предметів та підручники, дидактичні матеріали та наочні посібники за власним розсудом. Створенням та розвитком методичної та теоретичної бази освіти в Нідерландах займається установи, що належать до мережі структура підтримки .

Голландська освіта має пильно розроблену систему підтримки освітньої галузі, до складу якої входять науково-дослідніцькі інститути, консультативні центри, педагогічні служби. Політика держави щодо системи підтримки почала розвиватися у післявоєнний період. Було створено Національні консультативні центри в галузі освіти (The National Educational Advisory Centres), а саме:

-римо-католицький,(the Catholic Educational Advisory Centre - CPS)

-протестантський, (the Protestant Educational Advisory Centre - KPS)

-нерелігійний,(the non-denominational Educational Advisory Centre - APS)

Вони були першими провідними установами, що почали займатися проблемами освіти на національному рівні. У великих містах Нідерландів було створено педагогічні служби, а пізніше утворилася мережа регіональних педагогічних центрів, які ведуть свою діяльність на місцях. Три національні консультативні центри опікують середні школи, місцеві та регіональні – початкові школи. “Центр інновацій у галузі професійної оcвіти і навчання” CIBB (“Centre for the innovation of vocational education and training”) надає часткову допомогу у галузі професійної освіти, учнівських тренінгів і освіти для дорослих.

Активізація політичної реформи та посилення централізованої ролі уряду у галузі освіти призвело до створення трьох значних інститутів, що забезпечували розвиток освітньої політики:


  • Національний інститут з досліджень у галузі освіти (SVO),

  • Національний інститут розвитку змісту освіти (SLO),

  • Національний інститут стандартів освіти (CITO).

Крім вищевказаних інститутів до структури підтримки також належить достатньо широка мережа видавництв що займається друком педагогічної продукції і два типи організацій з більш загальним спектром діяльності, що спрямовані безпосередньо на школу:

  • Шкільні консультативні служби (SBDs),

  • Національні педагогічні центри (LPCs).

Робота структури підтримки освіти спрямовує свою діяльність за двома основними напрямками. Один з них має на меті сприяння посиленню ролі школи у педагогічному процесі, надання їй більшої самостійності, демократичності навчального процесу. Створення теоретичної і методичної бази в галузі освіти – завдання, що реалізуються в другому напрямку. Структура підтримки забезпечує взаємозв’язок між теорією і практикою навчання та виховання у школі, займається питаннями розвитку змісту шкільних предметів, пошуком нових методів і методик навчання та удосконаленням тих, що вже існують, філософією освіти і психологією, організацією життєдіяльності школи, дослідженням інноваційних процесів.

Структура підтримки освіти є необхідною важливою ланкою в системі сучасної освіти Нідерландів, яка досягає подвійної цілі: забезпечує допомогу школам і іншим педагогічним організаціям та сприяє реалізації державної політики в галузі реформування і розвитку освітніх процесів, яку визначає Міністерство освіти, культури і науки. І узгодження цих цілей сьогодні, коли державою проводиться політика децентралізації щодо ролі школи у процесі навчання, коли школі надано значної самостійності і певної незалежності, в сучасних умовах стає нелегким завданням.

SLO був заснований у 1975 році і спрямований займатися проблемами розвитку змісту освіти початкової та середньої школи, професійної освіти і освіти для дорослих та спеціальної освіти. Діяльність закладу не розповсюджується на вищу освіту, хоча охоплює аспекти підготовки вчителів початкової школи. У своєму штаті має біля 200 співробітників і знаходиться у місті Еншед (Enschede), у східній частині Нідерландів.

До моменту створення структури підтримки освіти питаннями розвитку і розробки змісту освіти займалися університети і спеціальні комітети, і ця діяльність мала епізодичний і безсистемний характер. Звичайно, що такий стан проблеми не міг не хвилювати і освітян, і уряд. В результаті загострення протиріч між потребами навчальних закладів у теоретичному і методичному аспекті, що повинні були до того ж відповідати політиці уряду у галузі освіти, і фактичному рівню розвитку змісту освіти, методичних матеріалів, навчальних планів та іншої педагогічної продукції, питання, що постало перед голландською освітою, як то, створення структури підтримки освіти, було винесене на обговорення в Парламенті. Рішення, що було прийняте, визначило основне призначення SLO, а саме, займатися розробкою і розвитком та званих “моделей” навчальних матеріалів, рекомендацій щодо змісту предметів або курсів, і не пропонувати педагогічну продукцію, готову до безпосередньої роботи в класі. Ці “моделі” не повинні мати ультимативний, а рекомендаційний характер і служити лише зразком. З точки зору самих співробітників SLO таке рішення уряду є вірним, справедливим та демократичним і дає відносну свободу як для шкіл щодо можливості вибору навчальних матеріалів, так і для комерційних видавництв щодо можливості уникнення несправедливої конкуренції. Головна ціль інституту – удосконалення системи освіти Нідерландів, що проводиться за такими основними напрямками:



  1. написання рекомендацій з питань національних навчальних програм, їх змісту, екзаменаційних програм для уряду;

  2. національна координація розвитку змісту освіти у співробітництві з школами і університетами;

  3. співпраця з освітянами-практиками з метою розробки навчальних програм дидактичні матеріали для шкіл;

  4. тісне співробітництво з видавництвами в галузі освіти;

  5. проведення статистичних досліджень ресурсів освіти.

Для початкової освіти, наприклад, цими напрямками є:

  • розробка і розвиток ядра змісту освіти;

  • розробка системи принципів виховання дитини;

  • розробка теоретичних засад і принципів створення підручників;

  • розвиток змісту освіти для підготовки вчителів;

- постійний перегляд і оновлення ядра знань;

  • ступінчасте вивчення мови.

Ще один модуль системи підтримки – Національний інститут стандартів освіти CITO, метою якого – досягнення зростання об’єктивності критеріїв оцінювання, іншими словами забезпечення чіткості і якості стандартів в галузі освіти. CITO, як і SLO, не співпрацюють безпосередньо зі школами, як методичні організації. Інститут пропонує свої розробки в якості рекомендацій. Вибір тестів та екзаменаційних матеріалів належить школі. Інститут відомий так званими CITO-тестами для початкової школи. Ще один сектор діяльності институту– розвиток шкільного плану.

Національний інститут розвитку змісту освіти (SLO) найчастіше виконує роль посередника, структури, що з’єднує та координує роботу організацій, що потребують результатів педагогічних досліджень, та установ, які проводять ці дослідження.

Робота Шкільних консультативних служб (SBDs) спрямована в основному на початкову ланку освіти і надає допомогу у вигляді як індивідуальних консультацій, наприклад, діагностика труднощів в навчанні, так і методичних консультацій, як то, створення шкільних правил за зразком або методичними рекомендаціями. До завдань, що входять у перелік Шкільних консультативних служб, належать розвиток напрямків шкільної політики, розвиток штатного розкладу, індивідуальний розвиток учня, розвиток методичних матеріалів. Національні педагогічні центри (LPCs) допомагають в роботі середньої школи.

Аналіз стану і перспектив розвитку системи підтримки освітньої галузі в Нідерландах дозволяє зробити висновки: демократичний підхід до організації науково-методичного забезпечення освітньої галузі, забезпечення свободи вибору та самовизначення учасників навчального процесу сприяє розвитку інноваційних процесів у галузі освіти.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка