Гнатюк Володимир Миколайович удк


Основний зміст дисертації



Скачати 112,04 Kb.
Сторінка11/12
Дата конвертації04.04.2019
Розмір112,04 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Основний зміст дисертації.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету і завдання дослідження; розкрита наукова новизна і практична значущість результатів дослідження.

У першому розділі “Управління системою національного виховання як науково-педагогічна проблема” з’ясовано, що за роки незалежності України поступово і неухильно формується і втілюється в життя докорінно змінена державна політика в галузі освіти і виховання, яка спрямована на відродження їхнього національного характеру, примноження інтелектуального потенціалу країни, досягнення рівня розвитку освіти цивілізованих країн світу; виховання молоді, здатної до життєтворчості у принципово нових умовах розвитку економіки країни та національної культури.

Результати аналізу соціально-економічних та культурно-духовних умов, законодавчих актів державного рівня свідчать, що наше суспільство в основу свого життя кладе дві головні ідеї — ідею побудови Української держави та ідею становлення в ній громадянського устрою. Цим ідеям підпорядковується процес формування нової системи виховання молоді як національно-демократичної на основі особистих, сімейних, громадських, національних і абсолютно вічних вартостей.

У розбудові системи національного виховання учнівської молоді неабияку роль відіграють внутрішньошкільні умови, які є трансформацією зовнішніх факторів у конкретне соціально-педагогічне середовище. Це, насамперед, постановка мети і завдань виховання, визначення його змісту, вибір оптимальних принципів його реалізації, пріоритетного аспекту національного виховання залежно від специфіки умов функціонування закладу освіти, національного середовища і атмосфери в школі.

Звернення до педагогічної спадщини видатних письменників, державних діячів, відомих педагогів дозволяє простежити еволюцію української національної ідеї виховання молоді, найважливішим засобом якої є рідна мова, виховання громадянина — захисника Вітчизни і активного учасника її розбудови. Національне виховання у сучасній педагогічній літературі розглядається як цілеспрямований, систематичний, регульований виховний процес, що спрямований на утвердження у свідомості народу національної, культурної, мовної єдності, своєї національної неповторності.

Окремі вчені, як свідчать результати аналізу літератури з проблем національного виховання, досліджують їх з системних позицій, розглядаючи виховання як цілісний процес, не ізольований від впливу об’єктивних і суб’єктивних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Водночас, у переважній більшості літератури і сучасних досліджень домінує вивчення окремих аспектів чи компонентів національного виховання. Проблема ж управління системою національного виховання учнів у позакласній роботі загальноосвітньої школи ще не була об’єктом наукових досліджень.

Результати аналізу стану управління системою національного виховання учнів у позакласній роботі загальноосвітньої школи дозволяють стверджувати, що практично в усіх школах, які були залучені до дослідження, досить велика увага приділяється питанням національного виховання учнів в урочній і позакласній діяльності. Успішному її здійсненню сприяє компетентність директорів шкіл у питаннях теорії і методики національного виховання учнів. Близько 80% директорів експериментальних шкіл добре володіють цією справою. Разом з тим у значної частини суб’єктів управління системою національного виховання молоді не окреслені функціональні обов’язки, не визначені виховні пріоритети.

Внаслідок аналізу стану управління системою національного виховання учнів у позакласній роботі загальноосвітньої школи встановлено, що є нагальна потреба у розробці і науковому обґрунтуванні теоретичної моделі змісту системи національного виховання учнів, функціональних обов’язків суб’єктів управління процесом національного виховання, визначення провідних аспектів національного виховання учнів у позакласній роботі, критеріїв оцінки ефективності позакласних виховних заходів з питань національного виховання учнів та рівнів їх вихованості.

У другому розділі “Теоретико-прикладні аспекти дослідження проблеми управління системою національного виховання учнів загальноосвітньої школи” розкрито теоретичні основи управління системою національного виховання учнів загальноосвітніх шкіл. Зокрема, доведено, що найбільш поширеним і педагогічно доцільним є системний підхід до вивчення таких систем як “людина”, “суспільство”, “педагогічні явища і процеси”, в т. ч. управлінські.

З позицій системного підходу нами дано визначення наступних понять: “система національного виховання”, як інтегрована сукупність змістових та діяльнісних компонентів; розкрита сутність таких понять як “система постановки мети”, “система змісту”, “система принципів”, “система форм”, “система методів”, “система умов”, ”система управління” національним вихованням учнів загальноосвітніх шкіл.

У процесі дослідження теми встановлено, що пріоритетними принципами управління системою національного виховання учнів загальноосвітніх шкіл є принципи: демократизації, гуманізації, єдності функцій навчання і виховання, народності, оволодіння культурно-історичним досвідом рідного краю, диференціації; розкрито їх зміст і шляхи реалізації в діяльності суб’єктів управління.

Важливим аспектом дослідження проблеми стала розробка та апробація теоретичної моделі змісту національного виховання учнів. Вона визначена нами як інтегрована сукупність трьох основних компонентів: громадянин — патріот — гуманіст (див.: мал.1).

Визначено характерні ознаки кожного із окреслених компонентів і системи параметрів кожної ознаки.

Зміст національного виховання учнів загальноосвітніх шкіл реалізовувався переважно за допомогою системи методів 3-х груп: методи формування свідомості особистості, методи організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки, методи стимулювання поведінки і діяльності з ідентифікованим змістовим наповненням. У процесі дослідження встановлена залежність форм організації системи національного виховання учнів від особливостей регіону, району, умов діяльності школи та управління нею, рівнів національної вихованості учнів та умов виховання в сім’ї. Система форм організації національного виховання учнів у позакласній роботі передбачає раціональну сукупність різноманітних учнівських об’єднань, які забезпечують реалізацію мети і змісту національного виховання.

Результативність національного виховання учнів експериментальних шкіл ілюструється в дисертації конкретним, вірогідним матеріалом щодо реалізації його змісту і форм; представлені також цифрові дані аналізу рівнів сформованості національно вихованої особистості до і після експерименту.

Національне виховання учнів загальноосвітніх шкіл та управління цим процесом є одним із пріоритетних аспектів системи виховної роботи. Під управлінням системою національного виховання учнів у позакласній роботі ми розуміємо інтеграцію взаємодії суб’єктів процесу виховання на основі раціонального визначення та реалізації його методології, мети, змісту, форм і методів здійснення.

На основі системно-диференційованого та системно-функціональ­ного підходів розроблено та експериментально перевірено функціональні обов’язки директора школи, заступника директора з виховної роботи, класного керівника, класовода, керівника позакласних форм організації національного виховання учнів.

У процесі дослідження розроблена та апробована методика вивчення і самовивчення рівня підготовки суб’єктів управління до здійснення національного виховання учнів; примірна тематика засідань педагогічної ради та методичного об’єднання класних керівників з проблеми. В результаті впровадження методичних рекомендацій рівень компетентності суб’єктів управління системою національного виховання учнів зріс на 0,11 порівняно з даними констатуючого експерименту.

На допомогу керівникам загальноосвітніх шкіл розроблено рекомендації щодо технології спостереження та аналізу змісту, форм організації і ефективності позаурочних заходів з урахуванням їх специфіки, примірну схему аналізу виховного позакласного заходу з проблеми національного виховання учнів.

Розроблено критерії та методика оцінки рівнів сформованості національно вихованої особистості, основними складовими яких виступали риси громадянина — патріота — гуманіста. Кожен із цих компонентів характеризується системою визначених нами специфічних ознак, а кожна ознака — системою параметрів. Оцінювання стану сформованості рис національно вихованої особистості здійснювалося за бальною системою: “0” — відповідний параметр не реалізований, “1” — частково реалізований, “2” — реалізований. Середня арифметична величина кількості балів реалізації параметрів вказує на рівень сформованості ознак певного компоненту, а середня арифметична величина сформованості компонентів — на рівень сформованості національно вихованої особистості учня.

Запровадження критеріїв та методики оцінювання рівнів сформованості національно вихованої особистості учнів 1-4, 5-8 та 9-11 класів експериментальних шкіл дозволило встановити, що після експерименту вони зросли відповідно на 0,10; 0,14 та 0,16.


Каталог: images -> content -> depozitar -> avtoreferaty
avtoreferaty -> Філософія дитинства в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського
avtoreferaty -> Муханова Ірина Федорівна удк
avtoreferaty -> Загальна характеристика роботи
avtoreferaty -> Загальна характеристика роботи
avtoreferaty -> Активізація пізнавальної діяльності студентів у процесі загальнопедагогічної підготовки
avtoreferaty -> Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до управлінського спілкування
avtoreferaty -> Остополець Ірина Юріївна
avtoreferaty -> Загальна характеристика роботи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка