Географія – наука про життя і для життя



Скачати 42,25 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації17.04.2019
Розмір42,25 Kb.
  1   2
Позакласна робота як засіб підвищення

мотивації до вивчення географії
Яковенко О.Ю.учитель географії ЗОШ № 1
Географія – наука про життя і для життя.

Одне з основних завдань вчителя – формування мотивації знань. Численні експерименти, проведені протягом багатьох років, підтверджують роль мотивації у розумовій діяльності учнів. Учень, який зрозумів, для чого він вивчає це питання, активніше працює над його розв’язанням. Запитання вчителя повинні давати можливість учневі шукати, міркувати, робити зіставлення, обґрунтовувати свою думку. В свою чергу, інтерес стимулює волю й увагу, зацікавлені учні легше запам’ятовують й активніше розмірковують. Завдання вчителя полягає не в тому, щоб засвідчити блискучий рівень власного володіння предметом, а в тому, щоб створити максимально сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації і самостійного її здобування, критичного перегляду та застосування в практиці творчих робіт.


Перед сучасним вчителем стоїть проблема, як зробити так, щоб навчання учнів у школі було не вимушеним, а диктувалося їх внутрішніми потребами і бажаннями здобути знання. Варто задуматися над тим, що найближчий шлях до знань учня лежить через пізнавальну і самостійну його активність у навчальному процесі, через його продуктивну діяльність.

Ні для кого не секрет, що більша частина учнів середньої ланки любить школу не стільки за навчальний процес, скільки за позашкільні заходи, колективні справи, різноманітні конкурси і змагання. Бо в першу чергу наші учні – це діти. Із власного досвіду можу стверджувати, що мотивація учнів до вивчення географії через охоплення позакласною діяльністю – справа доволі вдячна, тому в моїй професійній діяльності вона займає не останнє місце.


Позакласна робота – складова чистина навчально-виховної роботи, одна з

форм організації дозвілля учнів. Вона дає широкі можливості для

всебічного розвитку учнів і підготовки їх до життя. Позакласна робота

організовується і проводиться в позаурочний час учнями та організаціями

дитячого самоврядування за допомогою та при тактовному керівництві з

боку педагогічного коллективу, особливо класних керівників, вихователів,

організаторів позакласної та позашкільної роботи
Метою позакласної роботи є:
- формування в учнів навичок самостійної творчої діяльності з географії

у позаурочні години;


- поглиблення та розширення знань, здобутих безпосередньо на уроках

географії та інших природничих наук (в першу чергу біології та фізики);


- розвиток пізнавальних інтересів учнів, розширення їхнього

світогляду, підвищення загальної культури;


- виховання любові до рідного краю, своєї Батьківщини, бережливого

ставлення до природи, всього навколишнього середовища;


- зацікавлення учнів безпосередньою участю у збереженні, відновленні

та примноженні багатств Батьківщини, їх охороні та раціональному

використанні;
- закладання основ фізичного та психічного здоров'я, загартовування

учнів при поєднанні краєзнавчої роботи з туризмом, змаганнями з

орієнтування тощо.

Позакласна робота вчителя географії в школі достатньо різноманітна і може бути представлена такими напрямками:



  • Інтелектуальні ігри і конкурси.

  • Екологічно-просвітницька робота.

  • Краєзнавство і туризм.

  • Пошукова робота.

Методи проведення позакласної роботи з географії


1. Словесні (вербальні) методи — лекція, бесіда, доповідь, інтерв'ю. Тут

провідну роль відіграє слово вчителя. Цей метод найбільш ефективний

на початковій стадії позакласної роботи.
2. Практичні методи використовуються вчителем як для групових, так і для

індивідуальних занять. Сюди можна віднести заняття з формування вмінь і

навичок використання різноманітних приладів.
3. Спостереження — один з найцікавіших для учнів видів позакласної

роботи. Вони можуть бути метеорологічними, гідрологічними, геологічними

тощо. Цей метод формує в учнів навички самостійної творчої роботи, пізнавальні інтереси.
4. Дослідницько-експериментальний метод — метод, який використовується в процесі вивчення процесів і явищ, які не можна спостерігати в природі

протягом короткого часу, наприклад: відкладання осадових порід


5. Екскурсійно-туристичний метод — це проведення екскурсій та

туристських походів на природні, природоохоронні, антропогенні

географічні об'єкти, в музеї тощо. Це один із найцікавіших

для учнів методів позакласної роботи, який підвищує мотивацію учнів у

вивченні географії. У позакласній роботі екскурсії не повинні

повторювати навчальні екскурсії які проводяться відповідно до шкільної

програми. Позакласні екскурсії — це мініпоходи, де ведуться комплексні

спостереження та дослідження географічного об'єкта. Під час екскурсій на

природні об'єкти в учнів формуються любов до природи, шанобливе

ставлення до неї, навички поведінки в природі тощо. У туристських

походах, крім іншого, формуються почуття колективізму, взаємодопомоги,

вміння поводитися в ситуаціях, близьких до екстремальних.


Екскурсійно-туристичний метод узагальнює всі попередні методи

позакласної роботи і навчає використовувати набуті знання, вміння та

навички в практичній діяльності.
6. Вивчення різноманітних джерел географічних знань. Цей метод формує

навички самостійної творчої діяльності учнів. Перш ніж відвідати об'єкт або

підготувати доповідь про якісь географічні явища, процеси, території,

учні вивчають додаткову географічну літературу, аналізують її,

генералізують вивчений матеріал і тільки після цього доводять його до

всього класу. Це своєрідна науково-дослідницька діяльність.


7. Картографічний метод. Цей метод використовується для

поглибленого вивчення змісту карт, їх аналізу, зіставлення, вимірів на

карті. Враховуючи, що при вивченні рідного краю, проведенні спостережень, туристських походів та екскурсій, використовуються топографічні карти, вчитель повинен звернути на них особливу увагу. Складання планів ділянок для спостережень, топографічних маршрутних карт, користування ними в походах є невід'ємною складовою позакласної та позашкільної роботи.

Використання всіх методів позакласної та позашкільної роботи в їх

єдності є запорукою їх ефективності.

Серед різноманітних форм позакласної та позашкільної роботи можна

виділити кілька основних: гурток, секція, географічний або

туристсько-краєзнавчий клуб, шкільний краєзнавчий музей, а також географічні вечори, інтелектуальні ігри, конкурси, конференції, екскурсії і туристські походи.

Традиційно для учнів 6-8 класів проводжу такі заходи: «Географічний КВК», інтелектуальна гра «Чарівна регата», конкурс «Джунглі кличуть», міжпредметна гра «Найрозумніший». Учні 9-10 класів із задоволенням приймають участь в інтелектуальному конкурсі «Україна – моя Батьківщина», у географічному аукціоні «Чи вистачить на всіх?», у рольовій грі «Фестиваль країн Азії».

Реалізовуючи екологічно–просвітницький напрямок позакласної роботи, організовую випуски екологічних плакатів, участь в обласній краєзнавчій операції «Марш парків», засідання міської екологічної кафедри.

Але провідною формою моєї позакласної роботи є гурткова. Гурток — це об'єднання учнів різного віку, зацікавлених у додатковому отриманні знань з географії. Тематика занять гуртка може бути вузькою, що зацікавлює учнів з одного географічного напрямку (метеорологічного, геологічного, краєзнавчого тощо), або охоплювати широке коло географічних знань. Вчитель, який веде гурток, повинен бути ентузіастом своєї справи.

Працюючи за напрямком




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка