Фреймова репрезентація навчальної інформації як спосіб інтенсифікації навчання української мови й літератури



Скачати 63,68 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації08.04.2019
Розмір63,68 Kb.
ТипУрок
  1   2   3
УДК 372.881.116.12
Використання фреймових структур у процесі формування в учнів загальнонавчальних умінь старшокласників на уроках української мови й літератури
О.М. Шуневич, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання навчальних предметів
Нова доба, уже названа через інтенсивний потік інформації і нові способи її передачі інформаційною, вимагає й відповідних підходів до навчання гуманітарних дисциплін. Відтак, ми мусимо орієнтуватися в тих умовах, у яких будуть вчитися, розвиватися, зростати як професіонали, як активні члени соціуму наші учні. Передусім, варто зауважити, що сучасна людина змушена жити, навчатися, творити в динамічному інформаційному просторі. Якщо не вміти швидко орієнтуватися в потоці інформації, не мати навичок самостійного здобуття знань, можна втратити можливість професійного становлення й зростання. Ураховуючи це, варто знайти такі підходи, які б забезпечили швидку адаптацію випускника в новому навчальному середовищі.

Це актуалізує потребу наукових пошуків щодо розроблення і впровадження нових інтенсивних технологій навчання, які забезпечували б активізацію розумових дій, розвиток пам’яті, задіювали б психологічні можливості людського мозку, активізували довготривале і мимовільне запам’ятовування. Дієвими у цьому контексті науковці називають такі способи репрезентації навчального матеріалу: опорні конспекти, концептне (фреймове) структурування, візуалізація, застосування мультимедіа [9]. Про необхідність застосування різних видів структурування навчальної інформації, зокрема опорних конспектів і фреймів, наголошують автори когнітивної методики навчання мови М.Пентилюк, О.Горошкіна, А. Нікітіна[11].

У контексті означеної проблеми значущими для нас є дослідження про роль знаково-символічних структур у розвитку мислення людини (Л.Виготський, Р. Немов), технології інтенсифікації навчання (С. Лисенкова, В. Шаталов, Л.Підласий), теоретичні та методичні засади впровадження фреймового підходу (Р. Гуріна, М. Мінський), проблеми формування уміння репрезентувати навчальні тексти (О. Горошкіна, В. Павлова, В. Паламарчук), питання удосконалення загальнонавчальних умінь (В.А.Кулько, В.Ф.Паламарчук, Г.В.Писарук, Л.В.Скуратівський, Т.Д.Цехмістрова).

Аналіз наукових і методичних джерел засвідчує, що незважаючи на вагомі результати наукових пошуків щодо окреслених проблем, поза увагою дослідників залишаються важливі аспекти використання різних способів репрезентації навчального матеріалу на уроках української мови й літератури.

Відтак метою статті є з’ясування особливостей фреймового структурування навчального матеріалу під час викладання української мови й літератури.

Провідні українські і зарубіжні лінгводидакти вважають, що під час навчання української мови й літератури слід уводити нові форми подання знань, які, відповідно, зумовлюють пошук засобів презентації, методів навчання, оскільки навіть однакова за змістом інформація може бути втілена в різну форму і представлена по-різному. Так, О.М. Михайлов зазначає, що «часто те, на виклад чого сто років тому назад потрібно було цілий курс лекцій, тепер можна пояснити за декілька хвилин за допомогою двох-трьох написаних на дошці формул» [8]. Під час навчання української мови й літератури функцію таких формул виконують асоціативні малюнки, символи, схеми, опорні слова і графічні організатори, які сприяють згортанню, спрощенню, візуалізації тієї інформації, яку необхідно засвоїти. Ураховуючи те, що під час сприйняття і розуміння текст потрапляє в пам’ять у згорнутому вигляді, то представляти навчальний матеріал теж варто структурованим, використовуючи таблиці, схеми, графи тощо. Так, Загальноєвропейські вимоги щодо мовної освіти визначають пріоритетним структурований підхід, в межах якого ті, що навчаються, беруть активну участь в процесі навчання [3].

Структурування навчальної інформації полягає у спеціальній побудові матеріалу з урахуванням певних принципів, з-поміж яких:


  • Системність (чітка логічна структура, доступна організація знань);

  • Інтерактивність (ефективний зворотний зв’язок між учасниками навчання, між учнем й інформацією);

  • Модульність (інформація розбивається на кілька автономних модулів, кожен з яких ділиться на блоки, теми, кожен модуль має закінчений, логічний, цілісний характер);

  • Адаптивність (адаптація навчальної інформації до інтелектуальних потреб учнів) [6].

Наголошуючи на необхідності структурування інформації, науковці говорять, перш за все, про нелінійну структуру, оскільки саме такий спосіб представлення навчального матеріалу передає його внутрішню логіку, відкриває можливості для дедуктивної побудови теорії, широких узагальнень. Така обробка і презентація інформації складає основу методики використання опорних конспектів, запропонованої В.Ф.Шаталовим ще в 70-ті роки минулого століття, яка полягає у стисненні навчального матеріалу і введенні його короткого змісту у вигляді опори – знаково-символічного, схематичного, логічно послідовного зображення головного з широким використанням асоціацій.

Інтенсифікація навчання досягається внаслідок активізації властивості мозку набагато краще сприймати образну інформацію, схеми, символи, малюнки - навчальний матеріал стає доступним і добре запам’ятовується. Робота з опорним конспектом базується на діяльнісній основі, оскільки учні не просто пасивно сприймають представлену картинку, а є її співтворцями, в класі і вдома повинні доповнити зміст опорного конспекту. Під час же відтворення навчального матеріалу спрацьовує зорова пам’ять: перед очима спочатку виникає картинка-опора з символами, асоціативними малюнками, а потім інформація «нанизується» на ці зорові образи, допомагаючи учням якісно відтворити зміст вивченого.

Опорні конспекти як спосіб візуалізації і стиснення інформації навчального матеріалу є попередниками фреймового представлення інформації [12]. На думку науковців, ці два способи представлення інформації мають як спільні, так і відмінні особливості (Рис. 1).



Каталог: Files -> downloads
downloads -> Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – невичерпне джерело світла, енергії і любові
downloads -> Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського щодо гармонійного розвитку особистості учня, формування його життєвої компетентності у н/в процесі на основі формули "Три люблю"
downloads -> Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь нвк «Кіровоградський колегіум»
downloads -> Автобіографічний елемент у ліричній драмі І. Я. Франка «Зів'яле листя»
downloads -> Мозгова людмила Анатоліївна
downloads -> Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання
downloads -> Главное управление образования Луганской областной государственной администрации
downloads -> Тема: Азбука дорожнього руху
downloads -> Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів з питань формування навичок здорового способу життя І. Вступ Суспільству сьогодні особливо потрібні сильні, здорові особистості, які чітко розрізняють поняття добра і зла, любові і ненависті
downloads -> На м’якій постелі спати – у здоров’ї програвати


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка