Формування тезауруса з основ дизайну у системі непереперервної художньо-проектної освіти: пропедевтичний рівень Вдовченко Віктор Володимирович



Скачати 254,67 Kb.
Сторінка9/12
Дата конвертації23.03.2020
Розмір254,67 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
2  етап.

  Варто  врахувати  під  час  проходження  2  етапу  –

диференційоване  тлумачення  професійної  інженерної  термінології  до 

навчальної діяльності в 5 кл. [14]. У публікації вперше в художньо-проектній 

освіті  ЗНЗ  подано  науково  обґрунтовані  етапи  процесу  інженерного 

проектування,  диференційовано  до  рівня  свідомого  сприйняття  їх  учнями. 

Результати  дослідження  автором  диференціації  професійної  термінології  до 



 

навчальної  неодноразово  висвітлювалося  і  має  декілька  робочих  редакцій 



викладу  результатів  дослідження  (2001,  2006,  2008,  2010,  2014).  Ми 

акцентуємо на цьому увагу вчителів ЗНЗ, викладачів ВНЗ та науковців тому, 

що не варто брати більш ранню редакцію «Словника-довідника» 2006 р. [31,

 

115–125]  і  намагатися  в  цьому  виданні  знайти  теоретико-методологічні 

засади  фундаментального  дослідження  2012-2014  р.,  узагальнені  та 

сформульовані  в  2014  р.  [7;  20].  Результати  педагогічних  досліджень  варто 

сприймати  в  їх  динамічному  розвитку  і  постійному  системному 

вдосконаленні,  а  не  як  застиглу,  непорушну  форму  абсолютної  істини, 

поданій в окремій публікації. 

Теоретико-методологічною 

основою 

для 


проведених 

нами 


педагогічних  досліджень  (2000-2001,  2002-2008,  2009-2011,  2012-2014)  з 

диференціації професійної термінології для ЗНЗ стали теоретичні положення 

проблем  проектно-технологічної  діяльності  на  виробництві  двох  видатних 

докторів  педагогічних  наук  (з  психології)  української  наукової  школи  - 

Є.О. Мілеряна  [46;  47]  та  В.О.  Моляко  [48-55],  які,  з  позицій  психолого-

педагогічної 

науки, 

визначили 

основоположні 

підходи 


сучасної 

диференціації досліджуваної нами проблематики.  

На перший погляд сучасного дослідника, вчителя, який навчає основам 

дизайну  та  викладача  ВНЗ,  тематична  література  загальновідомих  для 

висвітлення цього етапу авторів – Антоновичa Є.А. [3], Волкотрубa I.Т. [22], 

Джонсa  Дж.  К.  [27;  28],  Клименка  В.В.  [31;  32],  Кудрявцевa  Т.В.  [35], 

Лазарєва Є.Н. [36], Ломовa Б.Ф. [37-40], Минервинa Г.Б. [29], Нестеренкa О.I. 

[58],  Шпари П.Е.  [65]  застаріла  за  роками  опублікування.  В  противагу  цій 

оцінці  констатуємо  –  сучасна  наукова  література  з  досліджуваної  нами 

проблематики  висвітлює  досить  глибоко  тільки  незначні  сегменти  окремих 

означених  вище  проблем.  Тому  нинішні  дослідження  в  публікаціях 

виглядають досить вузькопрофесійно. Ми рекомендуємо звернутися саме до 

запропонованих  вище  джерел,  які  уже  стали  класикою  в  популяризації 

художнього  (дизайнерського)  та  технічного  (інженерного)  проектування 




 

зрозумілою  для  широкого  загалу  лексикою.  Зазначені,  тепер  вже  раритетні 



видання,  представляють  авторів-методологів  художнього  та  технічного 

проектування в його цілісному огляді, а також з позицій психології творчості 

проектувальника.  Значний  внесок  у  дослідження  формування  тезауруса  з 

основ дизайну зроблено фундаторами ленінградської (Б.Г. Ананьевим [1; 2]; 

Б.Ф. Ломовим 

[37-40]; 

В.Н. Мясищевим 

[56; 


57]) 

та 


київської 

(Є.О. Мілеряном  [46;  47],  В.О. Моляко  [48-55])  наукових  психолого-

педагогічних шкіл, які тісно співпрацювали.  



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка