Формування соціокультурної компетенції школярів шляхом інтерпретації змістових ліній мовного та літературного компонентів Державного стандарту мовної освіти в Україні на основі творів Тараса Шевченка



Скачати 48,92 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації19.04.2019
Розмір48,92 Kb.
ТипКонцепція
  1   2   3


Килюшик О.О.,

вчитель української мови та літератури

Підгаєцької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Формування соціокультурної компетенції школярів шляхом інтерпретації змістових ліній мовного та літературного компонентів Державного стандарту мовної освіти в Україні на основі творів

Тараса Шевченка

Одним з пріоритетів змісту освіти, що висувається в Концепціях мовної освіти сучасної школи, є забезпечення соціокультурної компетенції школярів. Це є досить актуальною проблемою у зв’язку з тим, що багато учнів не зовсім чітко орієнтуються в соціумі. Як показує практика, для розвитку комунікативного мовлення учнів допомагатимуть такі зразки текстів, завдань, вправ, які мають високий навчально-виховний потенціал.

Соціокультурна змістова лінія є інтегративною, відображає зв'язок навчання мови й мовлення з формуванням соціокультурної компетенції, яка забезпечує єдність змісту і форми спілкування, визначає сферу відношень, орієнтовну тематику текстів, теми висловлювань. Реалізація цієї лінії сприяє розвиткові загальної культури учнів, зокрема становленню сучасних світоглядних уявлень про світобудову, природу, суспільство, людину, сенс життя з урахуванням  їхнього розвитку, реалії країни, мова якої вивчається та ін.

Основними завданнями, які необхідно реалізувати для досягнення соціокультурної мети, є:

- вироблення в учнів уміння взаємодіяти з іншими людьми в полікультурному суспільстві;

- залучення школярів ефективно застосовувати набуті знання й уміння на практиці;

- формування духовного світу учнів, ціннісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

- виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Змістове наповнення цієї лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Естетична культура» та інші. Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовуються як дидактичний матеріал, а також за допомогою системи спеціальних та інтелектуально й емоційно орієнтованих завдань, що передбачають опрацювання цих текстів.

Для формування соціокультурної компетенції учнів вчитель із позиції діяльнісного підходу повинен:

1. Спонукати учнів до практичного використання знань в позакласній діяльності, до науково-пошукових досліджень.

2. Враховувати середовище, в якому живе дитина, її оточення.

Я бачу шляхи реалізації соціокультурної лінії через підбір інтелектуальних та емоційно зорієнтованих завдань, що передбачають опрацювання системи текстів, дидактичних матеріалів. Тут потрібно використовувати міжпредмедметну інтеграцію, а саме: знання дітей з історії України, художнього мистецтва, природи рідного краю.

Сучасна методика характеризується тенденціями до злиття навчання мовлення й мови в одне ціле. Звичайно, будь-хто, а найперше
поет, має дуже обережно, з великою пошаною ставитися до Слова. Учитися цього маємо в Шевченка, живомовна основа поезії якого незаперечна. Уже перше видання “Кобзаря”, за словами І.Франка, відіграло велику оновлювальну і творчу роль в українській літературі: “Ця маленька книжечка відразу відкрила немов, новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої холодної води, заясніла невідомою досі в українськім письменстві ясністю, простою і поетичною грацією вислову”.

Життєпис Т. Шевченка і його гнівна й водночас ніжна, перейнята великою любов’ю поезія - це той благодатний матеріал, який щонайкраще надається для комплексного навчання мовлення й мови. Осно­вою такого навчання може бути текст як головна лінгвістична й дидактична одиниця. Адже важли­вою умовою здатності учнів до нового, неординар­ного розв’язання завдання чи створення власного оригінального продукту є наявність міцного, зміс­товного підґрунтя - теоретичних знань, засвоєних як у процесі пошуку, так і репродуктивно 3 цією ме­тою доцільно використовувати тексти різних стилів, типів і жанрів, що даватиме учням нагоду постійно порівнювати їх між собою й чіткіше розуміти відмінності. Навчальна програма з української мови (соціокультурна змістова лінія) дає нам таку можливість: в кожному класі тематика текстів дозволяє нам використовувати тексти з творів Шевченка або про Шевченка



Клас

Сфера відношень

Тематика текстів

5

Я як особистість

Видатні українці

6

Я і ми

Слово як духовна святиня. Видатні українці.

7

Я і мистецтво

Шевченко - художник

8

Я і ми

Визначні люди України




Я і національна історія і культура

Роль художньої літератури у формуванні світогляду українців

9

Я і ми

Найвизначніші постаті вітчизняної та світової культури




Я і мистецтво

Графіка, орнамент, музика й театр

Аналіз текстів найкраще розпочати із завдань, пов’язаних із мовленнєвим розвитком учнів: вираз­ного читання, визначення теми, ідеї, типу та стилю тексту, що розглядається. Наступними можуть бути завдання, що перевіряють граматичні, фонетичні й лексичні вміння та навички. І насамкінець учні ви­конають творчі завдання, які найдоцільніше пропо­нувати на вибір, причому можливість такого вибо­ру має бути широка, наприклад:



  • скласти конспект тексту, використавши певні еле­менти;

  • доповнити текст власними роздумами з приводу порушених у ньому питань;

  • спираючись на свій життєвий досвід чи використо­вуючи здобуті знання, навести приклади, які б аргументо­вано підтвердили чи спростували основну думку тексту;

  • доповнити текст тими чи іншими мовними одини­цями (слова певних груп, фразеологізми, тропи й фігури, частини мови, речення тощо);

  • увести до тексту якийсь доповнювальний елемент (опис, портрет, зразок інтер’єру, пейзаж тощо);

  • зробити переклад визначених рядків іноземною мовою, що вивчається у школі, та ін.

Інтерес школярів до творчості зростатиме, якщо вони бачитимуть реальний результат власних шу­кань - слова, яскравих самобутніх образів, якщо зба­гачуватимуться успішним досвідом докладання творчих зусиль.

Варто пам’ятати й таке: по-своєму переосмислю­ючи, інтерпретуючи творчість визнаного автора, школяр формується як маленький письменник, і літературознавець, і критик, але насамперед - як тво­рець. Проте бажання творити далеко не часто вини­кає самочинно - для цього потрібні передумови: творче горіння самого вчителя, його висока педа­гогічна майстерність, сприятливий мікроклімат в учнівському колективі, творче натхнення всіх учас­ників навчального процесу і, безперечно, вдало дібрані текстуальні матеріали. Довершена, самобут­ня й високохудожня поетична мова Шевченкових творів - це джерело натхнен­ня для шкільної молоді. Пропоную вам, шановні колеги, переглянути декілька текстів, які використовую у своїй роботі із завданнями до них.















Переконана, що завдяки такому методичному підходу підвищується емоційно-естетичний аспект пізнання як неодмінний компонент успішної навчальної діяльності учнів, активізується сприймання, уява, абстрагуючи діяльність під час спостережень за мовними явищами, поглиблюється індивідуалізація навчання. Бо основою стають не розрізнені слова і речення, а цілісні взірці красного письменства, одухотворені ідеалами правди, добра, краси, істини. Від уроку до уроку змінюється зміст граматичних знань, що їх опановують діти. Незмінною ж лишається владна сила художнього образу.

Оскільки, як ви бачите, тексти унаочнені презентацією, репродукціями картин, музичними творами, то це, на мою думку, забезпечує поєднання словесного образу з графічним та музичним, активізує уяву, образне сприймання світу, формує особистісний досвід творчої діяльності, ціннісні орієнтири.

Також запропоновані тексти можна використати на уроках як нестандартні навчальні диктанти. Погодьтеся, що це – ефективний засіб підвищення рівня культури писемного мовлення учнів. Вони відіграють, зокрема, організаційну і виховну роль, допомагають сформувати навички регламентованої роботи. Водночас передача на письмі (без змін чи з обумовленими завданням змінами) потребує від учнів розумового напруження і зосередження уваги.

Диктант - це метод виховання в школярів дисциплінованості, організованості, точності й акуратності, вміння активізувати розумову роботу й виконати завдання у відведений час.

Мета навчальних диктантів - систематизувати ви­вчений матеріал і підготувати учнів до контрольних диктантів.

Нестандартні навчальні диктанти різняться від традиційних не лише формою і змістом, а й методич­ним спрямуванням. Пропоную вашій увазі такі види:


Каталог: method kabinet -> biblioteka.php
biblioteka.php -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
biblioteka.php -> Словник педагогічних термінів
biblioteka.php -> «методичні поради щодо роботи з батьками» для курсантів – слухачів вчителів початкових класів, класних керівників Рівне 2012
biblioteka.php -> Національне виховання учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області) Частина іі рівне – 2012 ббк 74. 200
biblioteka.php -> Післядипломної педагогічної освіти
biblioteka.php -> Рівне 2011 «Справжнє виховання дитини у вихованні самих себе»
biblioteka.php -> Післядипломної педагогічної освіти
biblioteka.php -> Проблеми родинного виховання дітей з особливими освітніми потребами
biblioteka.php -> Вчимося жити здоровими Науково – методичний посібник Друге видання Рівне 2011


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка