Формування комунікативної та літературної компетенції учнів на уроках української мови і літератури



Сторінка1/11
Дата конвертації18.01.2020
Розмір390 Kb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Формування комунікативної та літературної компетенції учнів на уроках української мови і літератури

Життя нашого суспільства змінюється під впливом різних факторів, ставлячи перед молодим поколінням все складніші вимоги до комфортного адаптування у дорослому суспільстві. Пошук свого місця в житті, задоволення моральних та матеріальних потреб вимагають від школяра дедалі більше зусиль і компетенцій.

Сьогодні поняття «компетентність», «компетенція», «компетентнісний підхід» активно використовують у теорії і практиці викладання різних навчальних дисциплін. Проаналізуємо, чим же відрізняються ці дефініції від уже добре засвоєної всіма педагогами тріади «знання, уміння та навички»? Що це - формальне наслідування моди чи щось кардинально нове і раціональне? Однозначної думки щодо цього немає. І хоча більшість теоретиків і практиків швидко звикли до нових понять, досі висловлюється думка про необґрунтованість таких термінологічних нововведень.

Я поділяю позицію відомого педагога А.В.Хуторського у трактовці та використанні понять «компетенція» та «компетентність» у освітньому процесі: компетенція – сукупність взаємопов’язаних рис особистості учня (знань, умінь, навичок, способів діяльності), а компетентність – володіння певної компетенцією, включаючи і особистісне ставлення до неї і предмета діяльності [6].

Таким чином, поняття компетенції та компетентності більш системні та багатокомпонентні. Дефініція «компетенція» порівняно з добре засвоєними поняттями «знання, уміння, навички» розглядається як складна структура, заснована на цінностях, знаннях, досвіді, набутих особистістю як у процесі навчання, так і поза ним. Компетенція реалізується на різних рівнях, тобто включає різні розумові операції (аналітичні, критичні, комунікативні), а також практичні вміння, здоровий глузд і має свою класифікацію та ієрархію. Головною при цьому стає орієнтація на задоволення потреб і культурних запитів особистості, пов'язаних із практичною діяльністю, духовним життям, комунікативними інтересами.

Як підкреслює більшість учених, змістовий аспект терміна «компетенція» включає три складових: когнітивну (наявність знань); операційну (сформованість способів діяльності, володіння певними вміннями); аксіологічну (засвоєння цінностей, емоційно-ціннісні орієнтації). Такий погляд на сутність компетенції домінує у працях вітчизняних дослідників.

Сьогодні у нас мова піде про формування комунікативної та літературної компетенції учнів на уроках української мови і літератури

Концепція 11-річної освіти передбачає переорієнтацію змісту навчання на формування основних компетентностей, оволодіння якими допоможе учням усвідомлювати реалії життя і знаходити шляхи розв'язання проблем. Серед них своєю важливістю та необхідністю виділяється комунікативна. За А.Хуторським [7, с.63], комунікативна компетенція включає:



  • уміння представити себе усно і письмово, письмово написати анкету, заяву, резюме, лист, привітання тощо;

  • уміння представити свій клас, школу, країну в ситуаціях міжкультурного спілкування, у режимі діалогу культур, використовувати з цією метою знання іноземних мов;

  • володіння способами взаємодії з оточуючими і віддаленими людьми і подіями; уміння виступити з повідомленням, поставити питання, коректно вести діалог;

  • володіння способами співпраці в групах; прийомами дій у ситуаціях спілкування; уміння шукати і знаходити компро­міси;

- володіння позитивними навичками спілкування в полізмістовими лініями, які покликані забезпечити формування трьох компонентів комунікативної компетенції: мовного, мовленнєвого і соціокультурного.

До мовного компонента слід віднести розуміння значення слів, що складають лексичну основу мови і знання правил їх сполучення, а також уміння будувати різні за метою і структу­рою речення. Мовленнєвий компонент проявляється в умінні використовувати мовні засоби для розуміння тексту і побудови усних і письмових зв'язних висловлювань. Соціокультурний компонент передбачає вміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях, визначати особистісні якості.

В діючій програмі з української мови основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), що визначають безпосередній предмет навчання та його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Зокрема, у мовленнєвій змістовій лінії програми спрощено висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи.




Каталог: img -> articles -> file
img -> Київ 014 клас Видання друге level 2ed Layout 1
img -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою пояснювальна записка
img -> Програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів
img -> Особливі діти в закладі і соціальному середовищі
img -> Молоді та спорту україни
file -> Навчити учня критично мислити – означає якнайкраще підготувати його до самостійного життя
file -> Екологічний брейн-ринг " Любіть і бережіть природу!"
file -> Про реалізацію і етапу дослідно-експерементальної діяльної роботи в Навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа і-ііі ступенів №1-гімназія»
file -> Подорож до країни Дружби
file -> Методичні рекомендації щодо ведення класного журналу у початковій школі


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка