«Естетика» Комплекс навчально-методичного забезпечення


Розподіл навчального часу за темами



Сторінка4/30
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30
IV. Зміст навчального матеріалу
  1. Розподіл навчального часу за темами





Назви розділів, тем

Кількість годин

Всього

Лекції

Практичні

(семінар)

Лаб.


СРС

Розділ 1. Класична естетика

Тема 1. Естетика як наука. Предмет естетики. Естетична свідомість.

4,5

2

2

-

0,5

Тема 2. Основні естетичні категорії.

4,5

2

2

-

0,5

Тема 3. Мистецтво як естетичний феномен

4,5

2

2

-

0,5

Тема 4. Історична динаміка розвитку мистецтва.

0,5

-

2

-

0,5

Разом за розділом 1

14

6

8




2

Розділ 2. Некласична і постнекласична естетика. Естетичні проблеми мистецтва

ХХ-ХХI століть

Тема 5. Модернізм у художній культурі ХХ століття.

10, 5

4

6

-

0,5

Тема 6. Естетика постмодернізму.

8,5

4

4

-

0,5

Модульна контрольна робота

4

-

(2)




4

Тема 7. Технообрази та віртуальна реальність як естетико-художні феномени сучасного мистецтва.

2,5

-

2

-

0,5

Разом за розділом 2

25,5

8

12




5,5

Розділ 3. Естетика у сучасному процесі інтеграції гуманітарних наук. Соціологія мистецтва.

Тема 8. Мистецтво як форма соціальної комунікації. Соціальні функції мистецтва

4, 5

2

2

-

0,5




Тема 9. Соціокультурні аспекти сприйняття мистецтва. Рецептивна естетика.

6, 5

2

4

-

0,5

Тема 10. Мистецтво як соціальний інститут.

1,5

-

1

-

0,5

Разом за розділом 3

12,5

4

7




1, 5

Залік

6

-

(2)

-

6

Всього

60

18

27

-

15


Розділ 1. Класична естетика


Тема 1. Естетика як наука. Предмет естетики. Естетична свідомість.

Місце естетики в системі філософських наук. Метод дослідження в естетичній науці. Естетика як наука про сутність естетичного в дійсності, про загальні закони естетичної діяльності та естетичного освоєння світу. Естетика і теорія окремих видів мистецтв. Об’єктивні основи естетичної діяльності. Естетичне та його сутність. Своєрідність естетичного пізнання. Природа і соціальна дійсність як естетичні цінності та як предмет естетичного пізнання. Структура естетичної свідомості: основні елементи. Естетичне почуття. Вплив соціальних умов на формування естетичних почуттів. Естетична оцінка як специфічне судження про природу, суспільство, продукти людської праця, твори мистецтва. Естетичний смак як здатність правильного судження про естетичні цінності, формування естетичного смаку. Естетичний ідеал як уявлення про естетичну довершеність життя. Зв’язок естетичного ідеалу з моральними ідеалами суспільства. Естетика як самостійна наука. Естетичні теорії.



Тема 2. Основні естетичні категорії.

Естетичні категорії як духовні моделі естетичної практики суспільства. Специфіка естетичних категорій як вузлових моментів естетичного виховання. Категорії “гармонія” і “міра” в історії естетики. Категорії “прекрасне” і “потворне”. Прекрасне у дійсності та мистецтві. Історична змінність уявлень про прекрасне. Об’єктивне та суб’єктивне в оцінках прекрасного. Прекрасне та корисне, прекрасне та істинне, прекрасне та добро. Проблема естетизації потворного в сучасному мистецтві. Категорії “трагічне” і “комічне”. Становлення категорії трагічного в історії естетики. Трагічне як конфлікт життя і смерті. Діалектика необхідності та свободи в трагічному. Трагічне та драматичне. Теорія катарсису. Комічне як естетичне вираження суперечностей дійсності. Різноманітність комічного у дійсності. Почуття гумору. Комічне в мистецтві та різноманітність форм його вираження: іронія, сатира, гумор, сарказм. Амбівалентна сутність гротеску. Прояв комічного у різних видах та жанрах мистецтва.



Тема 3. Мистецтво як естетичний феномен. Основні принципи мистецтва

Методологічні основи аналізу мистецтва. Інтегративна функція естетики як метатеорії мистецтва. Відображувальна сутність мистецтва. Людина і світ людини в художньому відображенні. Мистецтво як одна з універсальних форм відображення та оцінки, пізнання явищ дійсності. Міметичний і виражальний типи відображення. Предмет і естетичні перетворення в мистецтві. Художність як естетична категорія. Художньо-образна система мистецтва. Ґенеза і знаково-символічна природа художнього образу. Етно-національні аспекти художнього образу. Художня умовність твору і реальний світ буття культури, людської діяльності. Знакова природа художньо-образної умовності. Специфіка знакових систем різних видів мистецтва. Художній символ. Метафоричність.



Тема 4. Історична динаміка розвитку мистецтва.

Історія мистецтва як наука. Поняття прогресу в мистецтві і в соціальному розвитку людства. Історична типологія мистецтва. Художня епоха, художній напрям, художня течія – порівняльна характеристика. Поняття історичної епохи та її порівняння з поняттям художньої епохи. Художня епоха як суспільний та естетичний ідеал. Художній метод, художній стиль. Метод як інструмент пізнання дійсності. Художній метод як тип образного мислення. Світогляд митця і формування його творчого методу. Стиль в мистецтві. Функціональна багатоплановість стилю. Структура стилю. Стиль і канон в мистецтві. Основні етапи розвитку мистецтва. Мистецтво доісторичної людини. Мистецтво стародавнього світу. Мистецтво Середньовіччя. Мистецтво Відродження. Бароко, класицизм, романтизм, реалізм, символізм, імпресіонізм у мистецтві Нового часу.


Розділ 2. Некласична і постнекласична естетика. Естетичні проблеми мистецтва ХХ- ХХІ століть.

Тема 5. Модернізм у художній культурі ХХ століття

Соціокультурні чинники формування та розвитку мистецтва модернізму у ХХ столітті. Термінологічне співіснування понять “модернізм” і “авангард”. Художній метод модернізму: особливості, характерні риси. Модернізм як нереалістичний художній метод. Нігілістичне відношення до традицій у мистецтві модернізму та ідея прогресу в художній творчості. Модерністська інтенція щодо пошуку нових жанрів та форм мистецтва. Некласичні філософсько-естетичні концепції як теоретичні засади художніх напрямів та стилів модернізму. Естетичні концепції позитивізму, фрейдизму, екзистенціалізму, інтуїтивізму, феноменології. Історичний розвиток модернізму. Основні напрями модернізму в художній культурі ХХ століття.: абстракціонізм, кубізм, футуризм, супрематизм, сюрреалізм, експресіонізм, поп-арт. Модернізм та авангард в українському мистецтві першої половини ХХ століття. Витоки та типологія масового мистецтва. Масове мистецтво та його функції. Компенсаторна та гармонізуюча функції стереотипних тем та сюжетів у сучасній масовій культурі. Масове мистецтво як мистецтво тривіалізації. Художньо-стереотипні форми у процесах ідентифікації та соціалізації сучасної людини. Роль засобів масової інформації у створенні стереотипів свідомості. Масове мистецтво як індустрія культури.



Тема 6. Естетика постмодернізму.

Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ століття. Постмодерністська концепція Ж.-Ф. Ліотара. Роль мистецтва постмодернізму у становленні постмодерністської культури. Онтологічна концепція мистецтва М.Гайдеггера та її значення для становлення естетики постмодернізму. Вплив теорій постструктуралізму і деконструктивізму на формування постмодерністської естетики. Контекстуальність і плюралістичність як головні принципи постмодерністського мистецтва. Концепція художнього твору як Тексту в теоріях Р.Барта, Ж.Деррріда, М.Фуко. Інтертекстуальна природа колажності як прояв постмодерністської спрямованостї щодо естетизації дійсності. Креативність методу гри у створенні нової естетичної комунікації і сприянні герменевтичної активності реципієнта у процесі сприйняття художнього твору-тексту. Концепція «смерті автора» Р.Барта. Поняття “симулякр”. Постмодерністська іронія як прояв специфічного постмодерністського світовідчуття. Смислообразуюча роль постмодерністської іронії у художніх творах. Постмодерністська іронія як критична стратегія щодо руйнування стереотипності мислення сучасної людини. Постмодернізм в українському мистецтві.



Тема 7. Технообрази та віртуальна реальність як естетично-художні феномени сучасного мистецтва.

Поняття “технообраз”. Концепція технообразів Г.Коклен. Сутнісна відмінність технообразів від традиційних “текстообразів” як різниця між інтерпретацією і інтерактивністю. Комп’ютерні технології створення технообразу. Комп’ютерна естетика. Естетичні аспекти інтернета. Інтерактивність як реальний вплив реципієнта на художній об’єкт з метою його транформації. Віртуальна варіативність художнього об’єкту. Поняття віртуальної реальності. Віртуальні артефакти як ілюзорно-чуттєва квазіреальність, що створена комп’ютерними засобами. Естетика віртуальності та поняття симулякру посмодерністської естетики. Віртуальність у різних видах сучасного мистецтва. Гіперреалістичність віртуального світу. Гіперлітература та гіпертекст. Гіпертекст як принцип організації художньої структури. Концепція гіпертексту У.Еко. Процеси віртуалізації психології сприйняття. Художня віртуальна реальність як засіб розширення сфери естетичної свідомості та бачення картини світу. Технообрази та віртуальність як прояви культури постпостмодернізму.



Розділ 3. Естетика у сучасному процесі інтеграції гуманітарних наук. Соціологія мистецтва.

Тема 8. Мистецтво як форма соціальної комунікації. Соціальні функції мистецтва.

Соціокультурна сутність і специфіка соціального буття мистецтва. Структура художньої культури суспільства. Взаємодія внутріхудожніх і соціальних чинників у розвитку мистецтва. Т.Адорно об ілюзорних та реальних соціальних функціях мистецтва ХХ століття. Проблема художньої творчості як феномену соціальних комунікацій. Художній твір як комунікація. Комунікативні властивості художнього образу. Комунікативні аспекти художньої мови. Знаки та знакові системи художнього спілкування. Типологія знаків в семіотиці мистецтва. Психологічні механізми художнього спілкування. Суб’єкт-об’єктні відносини естетичної комунікації автор – твір – виконавець – реципієнт. Метод гри як комунікативна дія у герменевтичній концепції Г.-Г. Гадамера. Особливості естетичної комунікації різних видів та жанрів мистецтва. Поняття “епістеми “ та постмодерністська концепція «археології знання» М.Фуко як прояв закономірностей комунікації дискурсивних формацій. Мистецтво і засоби масових комунікацій. Інтерактивність, телекомунікавістика у контексті сучасних комунікативних технологій творчості.



Тема 9. Соціокультурні аспекти сприйняття мистецтва. Рецептивна естетика.

Рецептивна естетика як підгрунтя багатьох ідей соціології мистецтва. Вплив герменевтичної теорії Г.- Г.Гадамера на формування рецептивної естетики. Концепція рецептивної естетики Г.Р.Яусса. Конкретно-історична й соціальна обумовленість сприйняття художніх творів. Соціальна детермінованість художнього змісту. Розуміння та інтерпретація як необхідні умови буття художнього твору. Синтез історії функціонування художнього твору і досвіду культурного становлення реципієнта у процесі сприйняття мистецтва. Багатозначність художнього змісту та ствердження множинності інтерпретаційних стратегій. Історична модифікація художніх смислів через єдність їхнього суб’єкт-об’єктного буття. Естетична цінність художнього твору як результат взаємодії художнього твору і інтерпретаційної діяльності реципієнта. Значення соціокультурних чинників у формуванні естетичного смаку. Критика традиційної “соціології смаку ”. Поняття “горизонт очікування твору ”, що фіксує багатомірність твору мистецтва, потенційну варіативність інтерпретацій. Поняття “горизонт очікування реципієнта ” як синтез естетичних норм, що існують у даній національній культурі та даній соціокультурній ситуації і досвіду реципієнта. Необхідність реконструкції культурно-історичного контексту виникнення твору і відновлення естетичних особливостей його сприйняття сучасниками. Рецептивна естетика і постмодерністська концепція твору як тексту.



Тема 10. Мистецтво як соціальний інститут.

Поняття соціального інституту. Художня культура як складна поліфункціональна система. Основні компоненти художньої культури. Виробництво художніх цінностей та його суб’єкти: професійні та самодіяльні художники, мистецтвознавці, критики. Інститути створення та тиражування продуктів художньої культури: творчі спілки, кіностудії, художні освітні заклади як система професійної підготовки художників, видавництва кіностудії, фірми звукозапису, науково-дослідницькі організації. Твори мистецтва, мистецтвознавчі роботи, художня критика як продукти художньої діяльності у структурі художньої культури. Художнє споживання та його суб’єкти. Інститути посередництва між художнім виробництвом та споживанням, між суб’єктами виробництва та споживанням. Інститути збереження та розповсюдження продуктів художньої культури: бібліотеки, архіви, музеї, театри, засоби масової інформації, філармонії та концертні організації та їхні функції. Формування та здійснення культурної політики у галузі художньої культури.



2. Лекційні заняття

Тема 1. Естетика як наука. Предмет естетики. Естетична свідомість.

1. Поняття «естетика». Місце естетики в системі філософських наук.

2. Предмет естетики в процесі розвитку проблематики науки.

3. Естетика як самостійна наука.

4. Розвиток пост класичної естетики.

5. Структура естетичної свідомості. Естетичні почуття.



Питання для самостійної роботи студентів

  1. Естетичний смак, естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії.

Базова література

2; 4; 5; 7.



Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка