«Естетика» Комплекс навчально-методичного забезпечення


Тема 10. Мистецтво як соціальний інститут



Сторінка23/30
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,58 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   30
Тема 10. Мистецтво як соціальний інститут.

  1. Поняття соціального інституту. Художня культура як складна поліфункціональна система.

  2. Інституціональні форми функціонування мистецтва. Інститути збереження та розповсюдження продуктів художньої культури.

  3. Інститути створення і тиражування продуктів художньої культури.

  4. Формування та здійснення культурної політики в галузі мистецтва.

Базова література

2; 3; 4; 7.



Допоміжна література

40; 70; 72; 73; 84.

V. Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом.

VI. Контрольні роботи

Модульні контрольні роботи (МКР) є важливим компонентом навчального процесу. Основною ціллю контрольних робіт є перевірка знань, що були отримані студентами під час лекційної, семінарської, самостійної роботи над тематичним матеріалом дисципліни, та реалізація здатностей, умінь та навичок, формування яких передбачено навчальною програмою.



Контрольні питання до Розділу 1.

  1. Естетика як філософська дисципліна. Предмет естетики.

  2. Об’єктивні основи естетичної діяльності.

  3. Структура естетичної свідомості: Естетичні почуття. Естетична оцінка.

  4. Структура естетичної свідомості. Поняття естетичного смаку та естетичного ідеалу.

  5. Естетика як самостійна наука. Естетичні теорії.

  6. Естетичні категорії як духовні моделі естетичної практики суспільства. Історична динаміка естетичних категорій.

  7. Категорії гармонії та міри. Специфіка розгляду категорій “гармонія” та “міра” в естетичних теоріях.

  8. Категорії прекрасного та потворного. Об’єктивне та суб’єктивне в оцінках прекрасного. Проблема естетизації потворного в мистецтві ХХ –ХХІ ст.

  9. Краса як форма буття істини за концепцією М. Гайдеггера: М. Гайдеггер. Виток художнього творіння.

  10. Категорії трагічного та комічного. Становлення категорії трагічного в історії естетиці. Теорія катарсису.

  11. Комічне як естетичне вираження суперечностей дійсності. Форми комічного: іронія, сатира, гумор, сарказм.

  12. Естетика як метатеорія мистецтва.

  13. Мистецтво як специфічний тип духовної діяльності та пізнання.

  14. Міметичний та виражальний типи відображення.

  15. Знаково-символічна природа художнього образу. Художній символ як засіб виразності образного мислення.

  16. Специфіка образно-мовних засобів різних видів мистецтва.

  17. Поняття художнього стилю.

  18. Історична типологія мистецтва. Поняття художньої епохи, художнього напряму, художньої течії, художнього методу.

  19. Основні етапи розвитку мистецтва. Давньогрецьке та давньоримське мистецтво.

  20. Мистецтво доби Середньовіччя.

  21. Мистецтво Ренесансу.

  22. Основні мистецьки напрями Нового часу.

Контрольні питання до Розділу 2.

  1. Соціокультурні чинники формування та розвитку мистецтва модернізму у ХХ столітті. Поняття “модернізм” і “авангард”.

  2. Некласичні та постнекласичні філософсько-естетичні концепції як теоретичні засади художніх напрямів та стилів модернізму.

  3. Історичний розвиток модернізму. Основні напрями модернізму в художній культурі першої половини ХХ століття.

  4. Вплив психоаналізу З. Фрейда на формування естетичної специфіки сюрреалізму.

  5. Модернізм та авангард в українському мистецтві першої половини ХХ століття.

  6. Вплив традицій народної творчості на формування естетичної специфіки українського авангардного мистецтва першої половини ХХ ст.

  7. Естетичні новації супрематизму К. Малевича.

  8. Естетична специфіка кубофутуризму в творчості українських модерністів: О. Богомазов, О. Екстер, О. Архипенко.

  9. Модернізм та масове мистецтво: витоки, типологія та функції масового мистецтва.

  10. Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ століття. Характеристика етапів розвитку постмодернізму як художнього напряму.

  11. Контекстуальність і плюралістичність як головні принципи постмодерністського мистецтва.

  12. Художній твір як Текст в теоріях Р.Барта, Ж.Деррріда.

  13. Концепція «смерті автора» Р. Барта.

  14. Постмодерністська іронія як прояв специфічного постмодерністського світовідчуття. Смислообразуюча роль постмодерністської іронії у художніх творах.

  15. Постмодернізм в українському мистецтві ХХ-ХХІ ст.

  16. Поняття технообразу й віртуальної реальності.

  17. Гіперлітература та гіпертекст.

Контрольні питання до Розділу 3.

  1. Мистецтво як форма соціальної комунікації. Соціальні функції мистецтва.

  2. Мистецтво як гра, символ, свято за концепцією Г.- Г. Гадамера: Г.- Г Гадамер. Актуальність прекрасного.

  3. Рецептивна естетика.

  4. Мистецтво як соціальний інститут. Інституціональні форми функціонування мистецтва.

  5. Формування та запровадження сучасної культурної політики.

VII. Методичні рекомендації

Специфіка викладання навчального матеріалу кредитного модуля «Естетика» зумовлює необхідність поєднання теоретичних і практичних аспектів у репрезентації тематики дисципліни. За умов відносно невеликого обсягу лекційних занять при викладанні кредитного модуля доцільно акцентувати увагу на особливостях застосування методологічних стратегій класичної, некласичної та постнекласичної естетики в дослідженні естетико-художніх інновацій в культурі ХХ-ХХІ ст., а також на тенденціях інтеграційності та міждисциплінарності в сучасному науковому дискурсі. У цьому контексті принципово важливим є репрезентація естетичної специфіки українського авангарду як складової загальноєвропейського руху модернізму й постмодернізму. Задля підвищення ефективності засвоєння матеріалу у викладанні лекцій бажано застосовувати мультимедійні технології, які сприятимуть створенню візуальних та аудіовізуальних образів відповідно до тематики, а також позитивно впливатимуть на розвиток естетичного смаку та естетичного досвіду.

Семінарські заняття необхідно проводити у формі дискусії, процес проведення якої складається з усних доповідей за темою семінару, обговорення та уточнення змістовних аспектів тематичного матеріалу, у тому числі через запитання, коментарі, обмін репліками. При цьому треба зважати на те, що організація ефективної комунікації як ефективної взаємодії передбачає залучення до дискусії більшості студентів академічної групи. Зазначимо, що ступінь підготовки студентів впливає на ступінь діалогічності семінару та якість розкриття основної проблематики заняття. У цьому контексті принципово важливим є такий рівень підготовки студентами теми семінарського заняття, який дозволяє застосовувати саме форму усної доповіді. Крім того, на семінарських заняттях необхідно поєднувати теоретичні та практичні форми роботи з тематичним матеріалом, використовувати презентації, що підготовлені студентами за допомогою комп’ютерних засобів.

VIII. Рекомендована література




Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   30


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка