Екскурсії і походи в природу



Скачати 147,55 Kb.
Сторінка1/11
Дата конвертації04.04.2019
Розмір147,55 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Екскурсії і походи в природу

1. Місце і значення екскурсій, їх види

2. Підготовка та проведення екскурсій у природу

3. Організація походів



1. Місце і значення екскурсій

Одним із видів позакласної роботи з біології є організовані екскурсії в природу. Екскурсія є формою організації педагогічного процесу, що спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом учителя явищ та процесів через безпосереднє їх сприймання. Об’єктом екскурсії є ліси, парки, заповідники, заказники, промислові підприємства, музеї тощо.

В.К. Федорченко зазначає: „Попри те, що сьогодні здійснюється постмодерний аналіз виховання, обґрунтовується і вибудовується система ідеалів, цінностей, дискутується питання щодо доцільності та значущості форм і методів виховного впливу на дітей та молодь, виховний потенціал екскурсій визнається беззаперечно” [113]. Історія освіти свідчить, що з-поміж багатьох методів організації навчально-виховної роботи з дітьми та молоддю перевага віддавалась екскурсіям. Екскурсія розглядалась як дієвий метод активного навчання на противагу схоластиці і вербалізму. Видатний педагог В.О. Сухомлинський доводив, що природа сама собою не виховує, а виховує лише активна взаємодія дитини з нею.

Найважливіше значення екскурсій – це можливість ознайомити учнів з рослинами й тваринами як цілісними живими організмами, з їх розвитком у взаємозв’язку з умовами існування. Ще К. П. Ягодовський писав, що головна мета всякої природничої екскурсії повинна полягати не в тому, щоб показати учням і змусити їх запам’ятати вид і назви декількох десятків живих істот, і не в тому, щоб навчити їх відшукувати й описувати морфологічні та біологічні особливості окремого тваринного або рослинного організму, а в тому, щоб показати їм і навчити бачити життя природи, ввести їх у розуміння біологічних процесів.

Екскурсії мають велике пізнавальне й виховне значення. Вони розширюють і поглиблюють знання учнів. Учні бачать рослини і тварин у природному середовищі: рослини – у зв’язку з ґрунтом, тварин – у зв’язку з рослинами, дістаючи уявлення про біоценози, про цілісність природи у певну пору року тощо.

Під час екскурсій раніше одержані поняття про окремі організми та явища зливаються в ширше поняття про природу. Безпосереднє спілкування з природою, пізнання її явищ не тільки дають учням конкретні, правильні біологічні поняття, а й мають велике виховне значення.

Спостереження природних явищ під час екскурсій при належному керівництві учителя сприяє утворенню первинних уявлень про матеріальність світу, взаємозв’язки і розвиток у природі, значення природних багатств для народного господарства, про необхідність охорони і відтворення їх. Учням пропонується подивитися навколо себе та навести приклади негативного впливу людини на природу. Школярі виявляють пошкодження кори та обламані гілки на деревах і кущах, протоптані стежки на газонах. Безпосереднє спілкування з природою є невичерпним джерелом високих моральних почуттів. Кожен крок у природу пов’язаний з етичними проблемами:

• Як поводитися, щоб зберегти красу та багатство природи для тих, хто прийде сюди завтра?

• Як спостерігати за життям птахів, звірів, щоб не зашкодити їм?

• Як змалювати рослинність, не завдаючи шкоди їй?

Відповіді на ці запитання школярі знаходять на екскурсії. Конкретним виявом ставлення учнів до природи є їхня практична діяльність під час проведення екскурсій у природу.

Під час екскурсій учні відчувають емоції естетичного характеру. Живе сприймання краси природи викликає любов до природи, до Батьківщини.

Методи проведення екскурсій привчають учнів орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, встановлювати зв’язки між явищами, знаходити потрібні об’єкти, набувати навичок самостійної натуралістичної роботи – елементарного дослідження природи.

На екскурсіях збирають матеріал, що використовується у майбутньому на уроках, позаурочних і позакласних заняттях. При цьому набуваються навички збирання живих об’єктів, колекціонування і гербаризації.

Екскурсії в сільськогосподарське виробництво, на дослідно-селекційні станції, у плодові розсадники показують застосування біологічних знань на практиці. Різноманітні сорти рослин і породи тварин, створені людиною умови, що підвищують урожайність рослин і продуктивність тварин, ознайомлюють учнів з тим, як людина керує природою.

Уточнення й розширення біологічних понять, виховання наукового світогляду, екологічного мислення, естетичних та патріотичних почуттів, набуття умінь спостерігати у природі – усі ці можливості вчителеві треба мати на увазі під час проведення екскурсій.

Екскурсії виховують колектив учнів у іншій, відмінній від шкільної обстановки, в процесі незвичайної пізнавальної діяльності. Вони належать до активних форм пізнання природи. Екскурсії є заняттям під відкритим небом, тому до них ставляться такі самі високі вимоги, як і до будь-якого заняття.

Принципи екскурсійної роботи:



  • доступність екскурсійного матеріалу (за розумінням екскурсантами і за спогляданням);

  • вивчення живих організмів у зв’язку з навколишнім середовищем.

  • принцип предметної наочності, адже учні мають змогу сприймати явища та предмети в природному вигляді;

  • зв’язок екскурсійного спостереження зі знаннями і уявленнями учнів;

  • використання міжпредметних зв’язків з географією, фізикою, історією, народознавством, літературою, малюванням;

  • формування екологічного мислення;

  • виховання патріотизму, любові до рідного краю;

  • принцип систематичності, що сприяє засвоєнню певної системи знань.

Розрізняють програмні та позапрограмні екскурсії. Якщо програмні (навчальні) екскурсії проводяться за навчальною програмою і їх основна мета практичне ознайомлення з матеріалом чи його закріплення, то позапрограмні (позакласні) екскурсії носять дослідницький характер, а учні, які беруть у них участь, найчастіше зацікавлені в кінцевому результаті. Позакласні екскурсії проводяться за планом позакласних заходів, безпосередньо не пов’язуються із вивченням програмного матеріалу, але мають велике загальноосвітнє значення.

Види екскурсій за характером об’єкта:



  • музейні;

  • екскурсії в природу;

  • екскурсії за певним маршрутом;

  • екскурсії на виробництво.

Види екскурсій за місцем в навчальній роботі:

  • вступна екскурсія, що проводиться перед вивченням відповідної теми з метою підготовки учнів до її сприйняття, щоб викликати інтерес, дати імпульс подальшим заняттям;

  • урок-екскурсія (або заняття-екскурсія), що розкриває новий матеріал з опорою на експонати;

  • підсумкова екскурсія, що проводиться після попереднього вивчення матеріалу і закріплює його;

  • оглядова екскурсія, що завершує вивчення великої теми і проходить в кінці семестру чи навчального року.

За тривалістю екскурсії можуть бути одноденними і багатоденними (походи), за способом пересування – активними (пішки, на лижах, велосипеді, човні) і пасивними (поїздом, автобусом), за кількістю учасників – груповими (до 20 чоловік) і масовими (більше 20 чоловік).

Позакласні біологічні екскурсії можна проводити з усіх біологічних предметів на найрізноманітніші теми. Наприклад, можливі екскурсії на такі теми: „Пори року”, „Ліс – легені планети”, „Як поводити себе в природі?”, „Весна в природі”, „Ранньоквітучі рослини лісу”, „Лісова аптека”, „Барви осені”, „Полювання за дикими рослинами”, „Ґрунт і рослини”, „Життя рослин у лісі”, „Рослини під водою”, „Комахи – захисники лісу”, „Пізнай свій рідний край”, „Життя під снігом” та ін.

Екскурсії юннатів звичайно носять дослідницький характер і вимагають від учасників попередньої підготовки, знайомства з літературою та правильним розподілом завдань між членами групи.

За часом такі екскурсії можуть бути досить різні. Звичайно вони відбуваються в межах одного дня, але відомі й тривалі краєзнавчі походи й експедиції юннатів, розраховані на цілі тижні, з досить великою програмою обстеження даної місцевості. Такі експедиції залишають глибокий слід у свідомості їхніх учасників.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Робоча програма дисципліни Мета дисципліни
2016 -> Програма вступного іспиту третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти для здобуття наукового ступеня доктор філософії
2016 -> Загальні засади мовної комунікації
2016 -> Рішення про внесення відповідних змін до навчальних програм для 4-го класу наказ мон україни №1495 від
2016 -> Психологія діяльності та навчального менеджменту
2016 -> Тема бесіди: «Любіть свою Україну»
2016 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
2016 -> Самостійна навчальна діяльність та її види


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка