Ефективність державного управління. 018. Вип. (54). Ч



Скачати 155,14 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка5/5
Дата конвертації11.10.2019
Розмір155,14 Kb.
1   2   3   4   5
ISSN 2070-4011. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. 2018. ВИП. 1 (54). Ч. 1
4. Розрахунок витрат на виробництво і реалізацію товарів: визначення собівартості продукції та нижньої межі ціни з урахуванням окупності виробництва і нормативної рентабельності.
5. Вивчення цін конкурентів на аналогічні вироби і товари-замінники: визначення конкурентної переваги власного виробництва, порівняно з конкурентами (ціна, якість,
сервіс, умови поставки тощо).
6. Вибір стратегії ціноутворення: стратегія “високих цін”; стратегія “збільшення частки ринку”; стратегія “підтримки збуту” тощо.
7. Вибір методу ціноутворення: витратний (витрати + прибуток); на підставі цін конкурентів; досягнення цільового прибутку; відповідно до попиту на товар; на основі закритих торгів.
8. Розрахунок початкової ціни: виходячи з обраної стратегії і методу ціноутворення,
визначається початковий варіант ціни на продукцію і очікуваний обсяг доходу.
9. Встановлення остаточної ціни: визначення внутрішніх можливостей збільшення або зниження ціни; встановлення остаточного варіанту ціни залежно від планованого обсягу виробництва і можливих каналів збуту продукції.
10. Коригування ціни залежно від стадії життєвого циклу товару і ситуації на ринку.
Результатом розробки загальної маркетингової стратегії в розрізі цих напрямів є визначення або коригування стратегічних цілей і завдань розвитку, які в подальшому деталізуються у функціональних стратегіях і планах.
Також при оцінюванні відповідності організаційної структури стратегічним цілям і завданням підприємств харчової промисловості, виявлення ознак неефективного менеджменту (низька швидкість проходження керуючих впливів, дублювання обов’язків,
відсутність узгодженості в роботі підрозділів, необґрунтовано високі адміністративно- управлінські витрати тощо) необхідне вдосконалення структури досліджуваних підприємств:
зменшення чисельності апарату управління; зміна структури, функцій і системи взаємодії підрозділів; коригування посадових інструкцій, перерозподіл повноважень і обов’язків управлінського персоналу; коригування штатного розкладу для його оптимізації.
Фінансова стратегія дає змогу висловити у формі конкретних фінансових показників проголошені в основній стратегії цілі і завдання підприємства. Фінансова стратегія формується, ґрунтуючись на результатах аналізу й узагальнення вартісних показників інших функціональних стратегій і відповідно до затвердженого стратегічного бюджету.
Базова фінансова стратегія передбачає наявність трьох стратегічних альтернатив:
стратегія фінансової рівноваги, стратегія фінансового дефіциту, стратегія фінансового зростання. Для обґрунтування вибору прийнятної альтернативи потрібні основні показники результату фінансово-господарської діяльності підприємства.
На основі базової фінансової стратегії можна визначити напрями довгострокового фінансування (інвестиційна стратегія). До об’єктів інвестування потрібно враховувати: витрати на придбання земельних ділянок, будівель, споруд, обладнання. Окрім того, витрати, які дають прибуток через тривалий період часу: інвестиції в розвиток продукту, довгострокову рекламу, збутову мережу, реорганізацію підприємства, розширення або реконструкцію діючого виробництва, організацію нового виробництва або випуск нової продукції тощо.
Деталізацію базової фінансової стратегії необхідно проводити в межах визначення програми щорічних капітальних вкладень із зазначенням джерел фінансування. Таку програму можна розробити на основі затверджених планів виробництва на майбутній період і фінансових можливостей підприємства.


13 7
ISSN 2070-4011. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. 2018. ВИП. 1 (54). Ч. 1
Тому розгляд функціональних стратегій доцільно завершувати розділом “Стратегія по персоналу”, важливість розробки якої полягає у тому, що від забезпеченості підприємства якісним персоналом залежить успіх реалізації основної стратегії розвитку,
досягнення поставлених у ній цілей і завдань.
Планування чисельності та якісного складу персоналу підприємства проводиться з урахуванням прогнозних показників виробництва, потреби в трудових ресурсах,
фінансових можливостей і змін, що випливають із прийнятої стратегії організаційного розвитку підприємства. Важливим моментом проектування стратегії по персоналу є планування робіт із професійного навчання та підвищення кваліфікації співробітників.
Спектр заходів щодо навчання персоналу включає професійну підготовку фахівців у вищих навчальних закладах, цільову перекваліфікацію працівників із урахуванням нових завдань, що стоять перед підприємством, а також підвищення кваліфікації шляхом участі в різних семінарах, конференціях, навчальних проектах.
Отже, запропонована модель стратегічного плану підприємств харчової промисловості є досить ефективним інструментом стратегічного планування, що використовує в ролі бази результати аналізу зовнішнього середовища і внутрішню інформацію підприємства. Запропонована модель досить універсальна, вона може допомогти підприємствам харчової промисловості в розширенні стратегічного бачення бізнесу. Окрім того, ця модель сприяє отриманню низки практичних навиків стратегічного планування, які при розширенні інформаційного простору і залученні додаткових ресурсів допоможуть надалі перейти до повноцінного планування стратегії розвитку підприємства.
Список використаної літератури
1. Акмаева Р. И. Стратегическое планирование и стратегический менеджмент. М. :
Финансы и статистика, 2006. С. 125—127.
2. Орлов В. М., Новицька С. С. Стратегічне планування в процесі управління підприємством // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право : наук. журн. 2015. № 1 (78).
С. 106. (Серія “Економічні науки”).
3. Донець Л. І., Давидюк І. В. Стратегічне планування як базова складова стратегічного управління малими підприємницькими структурами // Вісник Запорізького національного університету. 2010. № 4(8). C. 19. (Серія “Економічні науки”).
Стаття надійшла до редакції 05.02.2018
Схвалена до друку редколегією 28.02.2018
Yu. Zhuravel
A CONCEPTUAL MODEL OF THE STRATEGIC PLAN
OF FOOD INDUSTRY ENTERPRISES
This article studies the elements and methods of strategic planning, examines approaches to the construction of a strategic plan model. The author suggests her own model of the strategic plan of food industry enterprises.
Key words: plan, model, tools, strategy, development, strategic planning, food industry enterprises.

Каталог: vidavnitstvo 1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка