Додаткова програма


Структура дисертаційної роботи



Скачати 285,2 Kb.
Сторінка10/16
Дата конвертації09.01.2020
Розмір285,2 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16
Структура дисертаційної роботи зумовлена логікою дослідження, яка випливає з поставленої мети та головних дослідницьких завдань. Дисертація складається зі вступу, трьох основних розділів, шести підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 176 сторінок, із них – 163 сторінки основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі наголошена актуальність та доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, формулюється новизна отриманих результатів.

У першому розділі “Творча спадщина Л.П.Карсавіна як об’єкт філософсько-релігієзнавчого дослідження” розглянуті такі поняття як “релігійний фонд”, “середня релігійна людина”, що були розроблені в його перших наукових працях та поглиблене дослідження Л.Карсавіним конфесійної своєрідності католицтва та православ’я.

У підрозділі “Духовно-особистісний вимір віруючого в контексті понять “релігійний фонд”, “середня релігійна людина”” розглядаються передумови для якісно нового переосмислення релігійно-філософської концепції Л.Карсавіна. Творчий спадок мислителя складається з відносно самостійних частин, в яких переважає науково-історична, філософсько-теоретична або богословська основа. В підрозділі підсумовується осмислення творчості Л.Карсавіна як у історико-філософському вимірі, так і в контексті “філософії всеєдності” та персоналістичному спрямуванні його концепції, що найбільш ґрунтовно представлені в працях Л.Ястребицької, С.Хоружого, Ю.Меліх та ін. Наукова новизна історичних досліджень Л.Карсавіна (“Нариси релігійного життя в Італії ХІІ – ХІІІ ст.”, “Основи середньовічної релігійності в ХІІ – ХІІІ століттях, переважно в Італії”) полягає у виділенні загального в релігії, намаганні синтезувати явища духовної культури, структурному відтворенні картини світу, мислення і психіки середньовічної людини. Він описує релігійність не як процес, не “генетично”, а “статично”, на основі здійснення зрізу в історії середніх віків. “Релігійний фонд” розглядається як необхідна форма свідомості, як характерні релігійні реакції людини даної групи, сукупність релігійних навичок в області думки, почуття і волі. “Середня релігійна людина” є представником усього релігійного фонду, вона існує в кожному реальному представнику своєї групи.

Для більш глибокої оцінки цих понятійних структур, введених філософом у науковий дискурс, в розділі здійснюється порівняння змісту цих понять з напрацюваннями таких визначних істориків-медієвістів як О.Добіаш-Рождественська, Ж.Ле Гофф, А.Гуревич, О.Панченко. Ці розробки, зокрема, включають в себе такі поняття як “народне християнство”, “фольклорна культура”. Критика теорій “народного християнства”, так званої “двоярусної моделі” А.Браном, дозволяє зробити висновок, що поняття “середньої релігійної людини” є більш широкими за змістом і більше відповідає сучасним релігієзнавчим і культурологічним науковим пошукам. В розділі обґрунтовується висновок про плідний вплив християнських ідей на концептуальні побудови Л.Карсавіна, про подолання ним штучного протиставлення релігійної та філософської парадигм мислення, яке розглядається в якості важливого завдання сучасного духовного життя.

У другому підрозділі “Л.Карсавін як дослідник конфесійної своєрідності католицтва та православ’я” здійснюється аналіз його порівняння цих християнських церков. Це стосується такого вираження християнської віри як Символ Віри, ядром якої є ідея Трійці. Аналіз Л.Карсавіним догматичних розбіжностей Західної і Східної християнських церков здійснюється на філософсько-раціональній основі з намаганням довести, що догматичні розходження не можуть і не повинні бути перепоною у здійсненні основної задачі “возз’єднання церков”. Об’єктивно-наукова основа, відсутність упередженості і тенденційності характеризує аналіз Карсавіним католицтва, при цьому належне віддається позитивним, на його думку, проявам у книзі “Католицтво”, що не заважає в подальшому здійснювати детальний критичний аналіз католицької догматики в роботі “Уроки зреченної віри”.

Основним предметом його дослідницької уваги був ієрархічний принцип побудови римської церкви як в позитивному, так і в негативному вимірі. Також аналізується принциповий розподіл в католицтві релігійного і християнського від нерелігійного і нехристиянського, що є неприйнятним, на його думку, для православної свідомості. Як вірність релігійній традиції Л.Карсавін оцінює відсутність у православ’ї догматичних нововведень (подібно католицькому Filioque). Глибока розробка ідеї церкви як повної і досконалої всеєдності людства характерна для творчості Л.Карсавіна в післяреволюційний період.

У розділі висвітлюється і аналізується аргументація Л.Карсавіна спрямована на доведення глибинних духовних переваг православ’я, які не в повній мірі реалізують свій потенціал в сучасній йому організації соціального світу. В працях “Церков, особистість і держава”, “Про суть православ’я”, “Шлях православ’я” та інших, він здійснює не тільки статичне, а й динамічне осмислення феномену церкви на основі своєї концепції “Триєдності – всеєдності”. Переважання богословських термінів в цих творах ускладнює суто філософську інтерпретацію цієї проблематики, проте змістовно ключові ідеї цього періоду творчості Л.Карсавіна про співвідношення церкви і світу (духовної і соціальної єдності людства) є актуальними для сучасних філософії культури, філософії історії, соціальної філософії.

У роботі здійснюється порівняння карсавінської позиції з такими філософами ХХ століття як Д.фон Гільдебранд, Ж.Марітен, Г.Марсель. Значимим є внесок Л.Карсавіна в розуміння православної церкви як такої, що, на його думку, по перевазі є Руською церквою. Він вважає, що саме в ній (національній церкві, що органічно пов’язана з російською державою), а не в грецькій, не в інших слов’янських церквах виражається всесвітня масштабність православної ідеї. Цей підхід аналізується в роботі критично, як частково упереджений, такий, в якому є присутня ідеологія слов’янофільства. Водночас, Карсавіна виділяє і аналізує найсуттєвіші внутрішні протиріччя православної церкви, надмірну захопленість протестантським богослов’ям та створення “католицтва східного обряду”. Також в розділі аналізуються положення і пропозиції Л.Карсавіна стосовно плідної модернізації православної церкви. На основі узагальнення напрацювань сучасних вітчизняних філософів обґрунтовується важливість підтримки тих процесів української культури, які є автентичним збереженням духовних традицій та християнських цінностей, при цьому не поділяється точка зору Л.Карсавіна на співвідношення церкви і держави.


Каталог: upload -> universitet -> Osobisti zdobutki -> Zahist disertaciy I R
Zahist disertaciy I R -> В умовах посилення боротьби з тероризмом
Zahist disertaciy I R -> М. П. Драгоманова курняк лариса миколаївна формування екологічної культури студентської молоді в умовах системних трансформацій в сучасній україні
Zahist disertaciy I R -> Формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій
Zahist disertaciy I R -> Карпюк Роман Петрович. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до розв'язання педагогічних ситуацій: Дис канд пед наук
Zahist disertaciy I R -> Г. С. Костюка апн україни кириленко валентина граціянівна удк
Zahist disertaciy I R -> Карпюк Роман Петрович
Zahist disertaciy I R -> Становлення і розвиток комп'ютерної освіти студентів педагогічних коледжів україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка