Диференціація і інтеграція навчання – необхідні умови розкриття творчої індивідуальності особистості учня та вчителя в контексті профільного навчання



Скачати 34,24 Kb.
Дата конвертації03.04.2019
Розмір34,24 Kb.
Диференціація і інтеграція навчання – необхідні умови розкриття творчої індивідуальності особистості учня та вчителя в контексті профільного навчання.

Авторський проект

Вчителів природничо-математичного циклу

Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 93.

Автори:


  1. Терещенко Любов Миколаївна

  2. Васильченко Інна Миколаївна

  3. Соколовська Людмила Никифорівна

Сучасна природничо – математична освіта, у відповідності до загальнонаукових тенденцій та вимог часу, все активніше та більш впевнено рухається у напрямку інтеграції. Інтеграція –одна з найперспективніших інновацій.

Термін «інтеграція» практично не вживався до ХІХ століття. На межі ХІХ-ХХ століть відбувається «цементація наук» - утворення зв’язків між різними науками.

«Єдність знання поглиблює систематизацію понять» - писав Н. Бор. Пошук єдності і взаємозв’язку у природі був однією із провідних ідей А Енштейна,

Д. Менделеєва, Ч. Дарвіна та інших.

Вчителі природничо – математичних наук, як правило, акцентують свою увагу на тому чи іншому аспекті інтеграції, тому кожен має ряд своїх оригінальних ідей.

Створення інтеграційного освітнього середовища дозволяє стверджувати, що втілення в освітню практику інтегрованого підходу закладає сприятливі умови для формування творчої особистості учня та вчителя в контексті профільного навчання.

Отже, значущість проблеми інтеграції та диференціації навчання в профільній школі дають змогу визначити основні аргументи вирішення та шляхів вдосконалення даних питань.

Аргумент 1. Зміст навчання.

В основі змісту навчання, в першу чергу, лежить зміст Програм профільного навчання з предметів природничо – математичного циклу. По – друге, навчальний процес кожний вчитель доповнює, виходячи з потреб учнів, спецкурсами за вибором, факультативними заняттями, науково – дослідницькою роботою, позакласною роботою з предмета.

Виходячи із змісту навчальних програм, вчителі предметів природничо – математичного циклу визначають спільний освітній інтегрант, що забезпечує підготовку та моделювання інтегрованих уроків, які дозволяють глибше опанувати теми. На таких уроках кожен учитель-предмет­ник намагається подати суть того, що вивчається, зі своєї, специфічної для кожного предмета, точки зору.

Використання міжпредметних зв’язків дає можливість об’єднати програмовий матеріал у вигляді стрункої системи знань, творчо підійти до виконання тих завдань, які потребують знань з інших предметів, розглядати природні явища під іншим кутом зору, тобто з погляду інших предметів, повніше і глибше розкрити зв’язки між хімією, біологією, математикою, фізикою, географією, суспільствознавчими предметами, тобто забезпечити підпорядкування окремого загальному.

Аргумент 2. Інтегроване навчання на міжпредметній основі дає змогу формувати ключові компетентності учнів.

Мета педагогічного процесу, спрямована на навчання та виховання особистості випускника , якій властиві високі морально-духовні цінності, достатня теоретична і практична підготовка, творча активність та конкурентоспроможність. ЇЇ не можна досягнути поелементно, оскільки на всіх етапах розвитку дитина є цілісною особистістю. У процесі інтеграції навчання формуються різноманітні компетентності (полікультурні, соціокультурні, комунікативні, інформаційні, трудові тощо). У цьому контексті особливої актуальності, на нашу думку, набуває проблема реалізації міжпредметних зв’язків математично – природничих наук з іншими дисциплінами . Випускник сучасної школи, який буде жити і працювати в новому тисячолітті в постіндустріальному суспільстві, повинен уміти самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності.

Аргумент 3. Предмети природничо – математичного циклу мають широку практичну спрямованість.

У викладанні предметів математично – природничого циклу в профільномих класах інтеграція не тільки органічно вписується у навчально-виховний процес на уроці, але і є основною формою позаурочної діяльності з предмету. Вагоме значення у створенні навчально – виховного середовища, що забезпечує можливість використання інтеграції , є навчальна практика з математично - природничих дисциплін в умовах профілізації старшої школи. Згідно методичних рекомендацій МОН України, проведення практики спрямоване на розвиток пізнавальної діяльності учнів, залучення їх до пошуково – дослідницької роботи, поглиблення та систематизацію знань, формування міжпредметних зв’язків. Літня навчальна практика для є послідовним продовженням навчального процесу, під час якого проходять перевірку і закріплюються знання і практичні навички, одержані протягом навчання. Практика дозволяє учням закріплювати уміння та навички, виховує потребу систематичного поновлення своїх знань та вправного їх застосування в практичній діяльності.

Інтеграція природничо – математичних дисциплін дає можливість використати значні резерви окремих предметів у їх поєднанні, забезпечує глибину, взаємопроникнення різних навчальних тем. Методика викладання профільних предметів передбачає можливість їх вивчення від повного синтезу до простої координації навчального матеріалу із збереженням специфіки навчального предмету. Знання з однієї галузі наук ґрунтується на знаннях з іншої.

Досягнення дієвості інтегрованих знань, забезпечує такий характер і рівень вмінь та навичок, які дають випускникам школи можливість глибше зрозуміти абстрактний теоретичний матеріал та безпосередньо включатися в побутову й суспільну виробничу діяльність. З метою реалізації інтегрованого навчання в нашій школі були проведені такі уроки в класах з різним профілем навчання:

9 клас з поглибленим вивченням математики тема уроку « Початкові відомості стереометрії », інтегрований урок математика та хімія. Учні знайомляться з многогранниками та тілами обертання на прикладі будови куле стержневих моделей молекул органічних речовин та кристалічних краток алмазу та графіту.

9 клас поглиблене вивчення математики. «Масова частка розчинної речовини. Приготування розчинів». Урок хімії де учні вчаться обчислювати масову частку і масу розчиненої речовини в розчині та виготовляти розчини з певною концентрацією за допомогою математичного алгоритму розв’язування задач на відсотки.

9 клас з поглибленим вивченням гуманітарних предметів. Тема: « Кров » учні розглядають значення крові в житті людини з точки зору збереження сімейних стосунків як головної складової генеалогічного дерева та держави, це наштовхує школярів до виконання проекту « Генеалогічне дерево моєї родини », а в 9 класі з поглибленим вивченням математики розглядають вплив зміни кров’яного тиску на стан здоров’я, захворювання людини та причини їх виникнення і попередження.

10 клас математично-природничого профілю фізика тема «Гармонійні коливання» учні вивчають дану тему застосовуючи знання з математики, графіків тригонометричних функцію. А в класі гуманітарного профілю учні розглядають дану тему поєднуючи гармонію у житті людини, що відображена у творах української літератури.

10 клас гуманітарного профілю, біологія, тема: «хімічний склад клітини, неорганічні речовини». Учні вивчають склад хімічних елементів у клітині та їх вплив на життєві функції організму поєднуючи знання з основ здоров’я про причини виникнення захворювань.

10 клас природничо-математичного профілю. Учні вивчаючи цю тему, поглиблюють знання з хімії та математики, розв’язуючи задачі на визначення масової частки хімічних елементів у клітині

10 клас, математично-природничого профілю, хімія, тема „Мінеральні добрива” з базового курсу хімії доповнюється проектними розробками математичних розрахунків, пов`язаних із внесенням добрив у ґрунт, приготуванням мінеральних поживних розчинів, з`ясуванням потреби рослин у підживленні та ін;

11 клас, природничо – математичного профілю, узагальнююче інтегроване заняття з математики, біології та хімії. Тема : «Золотий переріз в живій та неживій природі». Основна ідея уроку полягає в тому, що в рослинному і тваринному світі, як в живому організмі так і в його частинах, постійно просліджується формоутворююча тенденція природи – симетрія відносно напрямку росту, руху, будови. В неживій природі симетрія проявляється в будові кристалів різних речовин. Постійно зверталась увага учнів на значення золотого перерізу в діяльності людини: архітектура, скульптура, живопис, планування населених пунктів, тощо. Школярі, повторюючи основні властивості пропорцій, захищали науково – пошукові роботи за інтегрантом «Золотий переріз у житті людини».

Реалізацію міжпредметних зв’язків хімії та біології в класі природничого профілю навчання пропонуємо розглянути на прикладі між предметних проектів. Які є ефективним засобом розвитку пізнавальної діяльності, самостійності та творчості на уроках хімії та біології та дозволяють вивчати досліджуваний предмет різнобічно. Міжпредметні, або інтегративні, проекти найчастіше виконуються в позаурочний час, передбачають інтеграцію знань із кількох предметів і потребують кваліфікованої допомоги вчителів-предметників. Прикладом інтегративних проектів можуть бути проекти «Біосфера», «Хімічний склад живих організмів», «Вода як основа життя». Тематику міжпредметних проектних завдань ми розробляємо із урахуванням програмних вимог, вікових та індивідуальних особливостей учнів, хоча вона може пропонуватися і самими учнями. В своїй роботі ми прагнемо до того, щоб теми проектів відображали необхідність вирішення конкретних практичних задач, актуальних для повсякденного життя, що потребують від учнів знань з різних предметів, творчого мислення, дослідницьких навичок. З огляду на це, зауважимо, що до виконання проектів хімічного напряму варто залучати не лише школярів, що мають глибокий інтерес до хімії. Цікаві проекти можна здійснити на міжпредметній основі, серед учнів, які цікавляться іншими предметами і тим самим, привести їх у світ хімічної науки. Наприклад, учнів , що відвідують гурток орігамі може зацікавити історія та процес виготовлення паперу і вони виконають проект з лабораторної переробки макулатури на папір. Відвідувачі гуртка квітникарів можуть провести дослідження із вивчення вмісту хлорофілу у різних кімнатних рослинах і, на основі отриманих результатів, розробити рекомендації щодо видів рослин, умов їх утримування у класній кімнаті для більш ефективного поглинання вуглекислого газу.

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

- аналіз річного календарного планування;

- зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;

- визначення завдань уроку;

- «конструювання» уроку.

В інтегрованому уроці з декількох предметів один предмет обов’язково є провідним. Проте історія й література, фізика та хімія, біологія і математика аж ніяк не можуть бути представлені на одному уроці рівною мірою. Якомусь предметові доводиться поступитись, «увібравши» в себе інший, і по-новому показати себе. В іншому разі користь від інтегрування сумнівна, тоді як шкода (в усякому разі від перевантаження учнів) досить виразна.

Під час підготовки до інтегрованого уроку треба досконало підібрати систему форм і методів роботи, для реалізації поставленої мети у класах різного профілю навчання, з використанням елементів інтерактивних технологій. Формами роботи на інтегрованому уроці, незалежно від профілю навчання, є індивідуальна, групова, групова – диференційована, фронтальна. Методи роботи в класах різних профілів навчання будуть суттєво відрізнятися. Так в класах природничо – математичного профілю доцільно застосовувати такі інноваційні методи, як «мозковий штурм», «карусель», «метод конкретних ситуацій», «метод інциндента», «корабельна рада», «метод матрьошок», «два – чотири - всі разом», тому, що учні цих класів мають конкретно – образний стиль мислення , у них більше розвинена логіка та операції аналізу, синтезу, узагальнення і систематизації навчального матеріалу. А у класах гуманітарного профілю, як показує досвід роботи, більш ефективними є: «метод маленьких чоловічків», «коло ідей», «карусель», «мікрофон», «ажурна пилка», «незакінчене речення», «сенкан», «гронування», «синтез думок», тому що в учнів таких класів переважає образне мислення, що забезпечує глибину сприйняття навчального матеріалу та вони більш досконало володіють усним і писемним мовленням. Залежно від мети уроку можна комбінувати ці форми і методи роботи по різному. Використання такого розмаїття видів роботи підтримує увагу учнів на високому рівні, що дозволяє говорити про розвиваючу ефективність таких уроків. Якщо такі інтегровані уроки відбуваються систематично, це значно впливає на розвиток пізнавальних здібностей школярів.

Продовження системи знань, сформованої на уроках, є інтегрована практика. Мета якої - встановлення правильного співвідношення між теоретичним рівнем навчального матеріалу, розвитком логічного мислення та формуванням в учнів знань й умінь прикладного характеру.

Навчальна практика є органічною складовою інтегрованого навчання, охоплює різні види навчальної діяльності учнів, відрізняється універсальністю та варіативністю змісту навчання, забезпечує право вибору і можливості використання спільних інтегрантів різних наук. Вона є практико-орієнтованим компонентом базової підготовки учнів в умовах стандартизації та особистісного спрямування навчання учнів. Під час проведення інтегрованих занять бажано формувати з учнів групи що мають рівну підготовку з предметів. Відповідно і завдання для груп диференціюється. Для ефективної роботи груп вчитель має підготувати міні бібліотечку, рекомендувати певні джерела інформації, сайти Інтернету. Тематика занять повинна поглиблювати і розширювати світоглядні уявлення учнів про принцип матеріальної єдності світу. Також підпорядковувати конкретні знання з різних предметів у єдину систему знань як найвищий ступінь узагальненості та міцності. Завдання підбираємо таким чином, щоб вони інтригували, заохочували до роботи та дослідницької діяльності. Заняття бажано проводити в комп’ютерному класі, надавати дітям час для оформлення звітів. Постійно тримати на контролі темп, якість, розподіл обов’язків в групі. Для кожного учня радимо завести «портфельчик досягнень» на час практики. Пропонуємо увазі досвід вчителів природничо – математичного циклу з організації навчальної практики в 10 класі профільного природничого спрямування. «Зміст і форма матеріалу навчальної практики» містить технологічний арсенал можливостей математики, хімії і біології щодо формування ключових компетентностей старшокласників в умовах навчальної практики. Зазначені форми роботи сприяють розвитку дослідницької діяльності і соціальної практики учнів, самореалізації та свідомому вибору професії, формуванню активної громадської позиції.



Отже, диференціація та інтеграція навчання стали для вчителів природничо –математичного циклу школою співпраці, що допомагає разом створювати інтегральний освітній простір. Інтеграція навчання закладає нові умови діяльності вчителя і учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання.

Ми повинні завжди пам’ятати , що дитина це сонце, центр педагогічного всесвіта. Тому в школі необхідно створювати умови, які здатні забезпечити формування особистості, якій властиві високі морально-духовні цінності, достатня теоретична і практична підготовка, творча активність та конкурентоспроможність.
Каталог: uploads -> editor
editor -> Затвердити Порядок вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання (далі Порядок), що додається
editor -> В умовах постійних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві, проблема адаптації особистості виступає на перший план
editor -> Навчальний заклад: Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання №25 «зош і-ііі ст., природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради
editor -> «Бережи здоров'я змолоду!»
editor -> Різновид інтерактивних методів навчання на уроках
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка